Вікторія Одусанво
В інформаційну епоху спортивні змагання є не лише частиною індустрії розваг, але й невід’ємним елементом культурної дипломатії, способом презентувати власну країну, її традиції та культуру.
В часи війни для України участь у спортивних заходах світового рівня має особливе значення. Успіх у міжнародних спортивних заходах є можливістю не лише продемонструвати вправність українських спортсменів, але й привернути увагу світової спільноти до наслідків російської агресії. Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено або повністю зруйновано понад 500 спортивних об’єктів. Понад 480 українських спортсменів та тренерів загинули внаслідок збройної агресії Росії.
Однією з найбільш знакових для українського та світового спорту подій став довгоочікуваний бій-реванш між Олександром Усиком та Тайсоном Ф’юрі, який відбувся в столиці Саудівської Аравії. Поєдинок завершився перемогою українського боксера одноголосним рішенням суддів.
Важливо відзначити, що українському боксеру вдалося використати медійний аспект змагань аби привернути увагу міжнародних глядачів до військових злочинів Росії.
На церемонії зважування Олександр Усик продемонстрував плакат “Звільніть захисників Азовсталі”. Такий вчинок вчергове підтвердив, що спортивні заходи – це ще один інструмент, завдяки якому українська дипломатія може протистояти садистським практикам Москви.
У російських пропагандистів перемога Олександра Усика викликала чергову хвилю обурення та конспірологічних теорій. Особливий гнів серед росіян спричнив заклик боксера звільнити захисників Азовсталі. Ряд російських Z-каналів в Телеграмі закликали до дискваліфікації боксера через використання “пропагандистського лозунгу” та “політизацію спорту”.
Кремлівські пропагандисти показово забули, що наратив “спорт поза політикою” було розвінчано самими російськими атлетами. Зокрема, значна кількість російських спортсменів мають зв’язки армією, відверто підтримують політику Кремля та беруть участь у заходах, які популяризують так зване “СВО”. Навіть серед тих спортсменів, яким вдалося “прорватися” на Олімпійські ігри 2024 під нейтральними прапорами, більшість висловлювались на підтримку російської агресії.
Також чимало гнівних декламацій російських пропагандистів спричинила демонстрація в ринзі шаблі українського гетьмана Івана Мазепи, яку Олександр Усик підняв після оголошення перемоги.
Артефакт козацької України розізлив росіян, оскільки за канонами імперської історіографії Мазепа таврований “зрадником російської держави”.
За словами координаторки платформи UNITED24 Ярослави Гресь, “демонстрація на ринзі — це вперше і в історії української музейної практики, і в історії боксу”. Звісно, організація показу холодної зброї в рамках спортивних змагань з магатомільйонною аудиторією – нетривіальне завдання. До проєкту було залучено дванадцять команд в Україні та Саудівській Аравії. Охороняли шаблю краще, ніж будь-кого з віп-гостей Kingdom Arena в Ер-Ріяді, яка приймала боксерський поєдинок. Втім усі старання були винагороджені жвавим інтересом публіки. Як відзначає Ярослава Гресь, “За добу запити в Google про те, хто такий Мазепа, збільшились у тисячі разів. …найпопулярніші американські, британські та арабські медіа, а також медіа з усього світу аплодували Усику, Мазепі та шаблі”.
Окреме місце у хіт-параді конспірологічних теорій роспропаганди щодо Олександра Усика належить “сенсаціям” про майбутню політичну кар’єру. Так, на думку російських “експертів”, перемога Усика була організована як частина піар-кампанії боксера з прицілом на вибори. Частина адептів цієї історії зараховують олігарха Ріната Ахмєтова до майбутніх спонсорів Олександра Усика.
Варто зазначити, що у минулому український боксер подарував Володимиру Зеленському чемпіонський пояс, завойований у першому бою з Тайсоном Ф’юрі. Цей подарунок він підкріпив обіцянкою завоювати у майбутньому ще один пояс. Також, у одному зі своїх інтерв’ю Усик і справді розмірковував про можливу кар’єру у Міністерстві молоді та спорту. Проте, його плани були пов’язані з бажанням передавати свій досвід дітям, а також працювати над популяризацію здорового способу життя та цінності критичного мислення у наступного покоління атлетів, і аж ніяк не з прагненням долучитись до представників виконавчої влади, як пророкують російські “експерти”.
Окрім відверто проросійських наративів, другий бій Олександра Усика та Тайсона Ф’юрі допоміг спростувати ще один міф – про “особливе ставлення” до українських спортсменів. Матч-реванш боксерів став своєрідною “справою честі” після того як Ф’юрі, програвши перший бій, заявив, що Усик переміг “через те, що у його країні війна”. Здобувши другу перемогу у матчі-реванші, Олександр Усик довів хибність подібних висловлювань.
Міжнародні спортивні змагання є надважливим інструментом репрезентації історії та державної ідентичності, який впливає на формування іміджу країни. В умовах війни спортивні заходи виконують особливу роль, оскільки надають можливість атлетам створити позитивний образ української культури на світовій арені та підсилити дух єдності завдяки атмосфері спільної перемоги.
