Війна створила для українців унікальний досвід емоційної єдності – Алевтіна Кахідзе

19 жовтня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася публічна дискусія “Мистецька війна і мистецька перемога”. Подія відбулася в рамках циклу У ПРОЦЕСІ. Present continuous Діалогової платформи Українського дому, гостею формату стала художниця Алевтина Кахідзе.

Відповідаючи на запитання модератора Олексія Ананова, арт-діячка наголосила: митець, звісно, не може зрівнятися з роллю борця, воїна.

“Деколи я думаю, що це великий привілей – малювати і мати на це час. Навіть відчуваю сором. Втім, рефлексії митця під час війни важливо фіксувати. Я була в своєму селі Музичі з 24 лютого по середину квітня. я записувала, що відбувається, адже люди швидко забувають такі речі. Важливо пам’ятати, і саме художники мають цю властивість”, – зізналася Алевтіна Кахідзе.

За словами художниці, на Заході люди не розуміють практики війни. 

“Мене у приватних дискусіях розпитували про побутові подробиці щоденного життя. Я навчилася пояснювати, яка небезпека є можливою – окупація, випадкові ракетні обстріли, перебування поблизу лінії фронту, економічні ризики”, – поділилася Кахідзе досвідом спілкування із західними колегами.

Художниця взяла участь у фестивалі Manifestа14 в Косово протягом червня-липня. Алевтіна презентувала там VR-фільм про війну, який дозволяє глядачеві максимально зануритися в атмосферу прифронтової реальності.

“На війні я навчилася довіряти своєму тілу. За умов постійної небезпеки та ризику ми, як тварини, живемо тут і зараз – хоча треба не забувати мріяти. За моїми спостереженнями, за цей час в українців з’явилася легкість. через це на другий план відходять великі плани. На Заході люди легкі і щасливі, а ми через війну не можемо собі цього дозволити. Там цілі покоління живуть з думкою, що війни немає”, – зауважила художниця.

Коментуючи свої враження від повернення до України, Алевтіна Кахідзе вказала на парадоксальну річ: за її словами, всі, хто повертається з мирних країн до України, помічають, що тут зараз дуже комфортно – виник своєрідний простір єдності. 

“Цього спільного розуміння ситуації за кордоном немає. Чого б там просто так обійматися? Це по приїзді відчуваєш миттєво”, – зізналася Кахідзе.