З початком війни тисячі харків’ян опинилися в надскладних умовах. Через російські обстріли мешканці втрачали житло або роботу, були змушені виїжджати у більш безпечні місця. Але багато хто не бажав покидати рідної домівки.
Однією з них стала харків’янка Варвара Михайлівна. Коли жінка зрозуміла, що її пенсії не вистачає навіть на нормальне харчування, звернулася по гуманітарну допомогу.
Знайома передала їй короткий номер телефону благодійної організації «Жовта Допомога» 5505. Пенсіонерка розраховувала отримати мінімальний набір продуктів, але те, що було в пакеті, її здивувало.
«Я не могла зрушити пакет з місця і попросила водія підняти мені його на поверх. Коли я почала його розбирати, мало не розплакалась. Було все! Взагалі все, що потрібно, і навіть два пакети гречки!» – розповідає Варвара Михайлівна.
Все починалося з порятунку людей з-під обстрілів
Організація «Жовта Допомога» – дітище кількох харківських підприємців, яких ще в перші дні війни об’єднав Олексій Сіромолот. Його команда під обстрілами евакуйовувала людей, вивозила їх на вокзал або до селища Пісочин.
«Коли почалася війна, я з родиною переїхав жити на дачу, яка розташована поблизу Харкова. Перші дні я сподівався, що це швидко закінчиться. Не розумів, що це надовго. 1 березня мені зателефонував друг, власник служби таксі, та запропонував допомагати людям. Я під’єднав свій кол-центр, налаштував CRM, через яку ми приймали замовлення, зробили короткий номер, спочатку він був 7750. І перші кілька тижнів ми займалися евакуацією людей з Харкова. То були жінки, люди з інвалідністю, діти. Ми вивозили їх на вокзал або до Пісочина, а звідти вже забирав автобус. Але через 2-3 тижні це стало не зовсім актуально, всі, хто хотів виїхати, – виїхали. Ми почали займатись гуманітарними наборами. Із заходу України нам передавали їжу, ми сформували свій склад, набрали волонтерів: 20 людей у кол-центр і 25 машин, які розвозили гуманітарні пакети по місту», – розповідає Олексій Сіромолот.
Відгуки про роботу центру «Жовта Допомога» та волонтерів найщиріші. Люди, з якими вдалось поспілкуватись і яких вивезли з-під російських бомбардувань, не перестають дякувати за можливість почати нове життя.
Олександра з донькою раніше жили на Північній Салтівці. Перші ворожі удари зустрів саме їх будинок. Декілька днів родина просиділа в підвалі з надією на швидке закінчення бойових дій, згодом спробували перебратись до найближчого сховища в метро.
Олександра домовилась про прихисток з родичкою з Трускавця, але доїхати до вокзалу, щоб сісти в евакуаційний потяг, змоги не було, бо просто бракувало коштів на таксі. Водії погоджувались їхати лише за дуже великі кошти, інколи суми доходили до 8 тисяч гривень. І тоді жінка почала шукати альтернативні способи евакуації.
У соціальних мережах вона натрапила на короткий номер «Жовтої Допомоги». Харків’янка зателефонувала, узгодила час і вирушила у вимушену мандрівку.
«Дуже чуйний виявився водій, – згадує жінка. – Він допоміг нам спустити з четвертого поверху валізи, навіть доніс їх до перону, де ми чекали на потяг».
Загалом «Жовта Допомога» посприяла евакуації 12,5 тисячі людей або ж 7,5 тисячі сімей.
Від евакуації до надання продуктової допомоги нужденним
Після того, як потреба в допомозі з виїздом відпала, з’явилась нова ідея – формувати та привозити продуктові набори нужденним.
«Я знайшов два американські благодійні фонди: «Разом» та «Нова Україна». Вони дають нам гроші на закупівлю цих гуманітарних пакетів. І зараз ми досі розвозимо по 400-500 гуманітарних пакетів на день людям 65+, сім’ям з дітьми, людям з інвалідністю», – розповідає Олексій Сіромолот.
З березня до червня пакети розвозили по всьому місту. Потім був організований штаб на Олексіївці, і команда вирішила забезпечувати лише цей район міста. Вони обрали близько 5000 нужденних і двічі на місяць привозять їм гуманітарні пакети. Також на Черемухах щодня роздають тисячу буханців хліба та консерви.
За словами волонтерів, люди вишиковуються в чергу з пів на шосту ранку. Хліб та консерви «приїжджають» о пів на одинадцяту. І за лічені хвилини все розбирають.
На питання про те, чи вдається уникнути крадіжок та шахрайських дій, Олексій Сіромолот відповідає:
«У нас все автоматизовано. Коли оператор приймає замовлення, то створює заявку і запитує рік народження. І коли водій приїжджає, просить показати якийсь документ. Також у водія є чат-бот. Коли він віддав пакет, він заходить до чат-бота, вбиває номер заявки та робить фото цієї бабусі з пакетом. Все це потрапляє до нашої системи. Тому ми чітко бачимо всю історію замовлення продуктового набору: з моменту, коли надійшла заявка, і до моменту видачі, з фото чи навіть відео. Тому багато закордонних благодійних фондів з нами працюють. У нас автоматизована система фінансів, у нас є спеціальна програма, яка підтягує розрахунковий рахунок, і всі фонди бачать, куди йдуть їхні гроші. Також ми маємо систему обліку складів, яка показує всі переміщення, облік товарів, залишки. У нас все автоматизовано, шахрайство практично неможливе».
До діяльності благодійного фонду залучена ціла група підприємців. Всі вони вихідці з YOUNG BUSINESS CLUB – організації, що до війни об’єднувала близько 1500 підприємців з усього світу.
Крім Олексія Сіромолота, організаторами «Жовтої Допомоги» в Харкові є власник служби таксі Микола Мінаєв та будівельник Олександр Кусайко. Логістикою займається підприємець Артем Мухоян, а пошуком партнерів – Денис Кобзєв.
«Наразі благодійні фонди «Разом» та «Нова Україна» дають гроші. Литовське посольство і литовський фонд «Родомель» раз на 2-3 тижні надсилають фуру коробок, у кожній з яких близько 22-25 кілограмів їжі. Кожній родині в середньому вистачає на 2-3 тижні», – розповідає Олексій.
Як допомогти дітям пережити важкі часи
Діти дуже гостро зараз відчувають небезпеку. І навіть найменші розуміють, що відбувається війна. Тому «Жовта Допомога» організувала на базі однієї зі шкіл іноземної мови дитячий центр розвитку, куди може прийти і безкоштовно займатись будь-яка дитина.
«Також на Черемухах є центр для дітей. Туди приходять діти, які залишились на Олексіївці. Є заняття з англійської, малювання, можна подивитися мультики. Теж намагаємось якось підтримати дітей. Сюди також приходять і бабусі, які отримують гуманітарні пакети. Вони тут можуть в’язати сердечка, які ми передаємо військовим на фронт. Виходить все дуже тепло, з чаєм та печивом для всіх охочих», – розповідає про ще один напрямок роботи Олексій.
Всі заняття є безкоштовними. Методичні матеріали, зошити, олівці, фарби, папір для малювання і творчості – це все купують інвестори фонду.
Крім того, в умовах постійних російських обстрілів важливо убезпечити учнів, тому в школі облаштували підвальне приміщення, куди відвідувачі спускаються під час повітряної тривоги.
Що таке телемедицина та кому вона потрібна
Один із найактуальніших напрямків діяльності фонду – медицина телефоном. Ця безплатна послуга спрямована на людей, які не мають можливості потрапити до лікаря офлайн. Тоді вони можуть зателефонувати на короткий номер та отримати консультацію лікарів-волонтерів.
Телемедицина має великий попит у жителів віддалених районів чи щойно звільнених територій, а також серед людей з інклюзією, які не можуть доїхати до свого лікаря. Також після консультації можна отримати медикаменти.
«Ми приймаємо заявки, їх обробляє лікар і підтверджує, що цій бабусі потрібні саме ці ліки, а не вона просто їх замовила. І лише після цього наші партнери привозять медикаменти. По факту ми самі не підвозимо ліки, ми передаємо вже готовий список після медичної консультації нашим партнерам, а вони вже займаються формуванням замовлення і доставкою», – пояснює Олексій.
Харків’янка Лариса Йосипівна страждає на катаракту і після повномасштабного російського вторгнення залишилася без нагляду – діти та онуки поїхали з Харкова. Жінка скористалася допомогою фонду.
«Я залишилась удома зовсім одна. Майже не виходжу на вулицю, особливо коли холодно або сиро. Інколи до мене заходить сусідка, вона теж літня людина, але трошки молодша. Вона купувала мені продукти в магазині чи ліки в аптеці, сплачувала рахунки за комуналку. Пенсії майже не вистачало на ліки та їжу. Сусідка порадила мені звернутись на короткий номер «Жовтої Допомоги». Спершу замовила продуктовий набір. Його привезли дуже швидко, буквально наступного дня. А коли я поскаржилась на своє здоров’я водію-волонтеру, він розповів мені про послуги лікарів. Допоміг набрати на телефоні короткий номер, бо я майже нічого не бачу, і я отримала консультацію. А потім, через пару днів, вже інші хлопці привезли мені ліки. Звичайно, їх було небагато, але все, що треба, в пакеті було. Тепер я постійно там замовляю і ліки, і продукти. Мені це все привозять два рази на місяць», – розповіла жінка.
За словами одного з співзасновників фонду «Жовта Допомога» Олексія Сіромолота, організація має великі плани на майбутнє. Зокрема, об’єднати всіх волонтерів Харкова в одну CRM, що дозволить фондам не дублювати один одного та охопити якнайбільше нужденних харків’ян. Бо саме в об’єднанні та співпраці наша сила!
Олексій Басакін, Харків
01.09.2022
Матеріал підготовлений у рамках проєкту Local Media Support Initiative, що реалізовується УКМЦ за підтримки International Media Support IMS
