Результати соціологічних досліджень, які все більше публікуються під час війни без глибокого аналізу й роз’яснень та з не досить критичним ставленням в медіа, можуть принести неабияку шкоду. На них орієнтуються не лише українські громадяни, але й політики та наші партнери. Їх дані використовують наші вороги в своїх пропагандистських кліше та ІПСО. Таку думку нещодавно висловив голова правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний та Повноважний Посол Валерій Чалий.
Для того, щоб обговорити цю проблему, він запросив відомих соціологів взяти участь в експертному обговоренні «Соціологія та війна. Ступінь достовірності та рівень довіри”.
«Це надважливе питання, особливо коли зараз і українські громадяни, і українські політики, і наші міжнародні партнери багато в чому орієнтуються в своїх планах перемир’я на настрої українців. Важливо, щоби всі дані фахівців соціологів коментувалися, використовувалися медіа в правильний спосіб і правильно тлумачились», – наголосив Валерій Чалий у вступному слові.
Доцільність, і найголовніше – об’єктивність виборів в Україні, про що починають говорити США – одне з тих питань, яке вимагає оцінки соціологів.
З цього приводу генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), професор кафедри соціології Університету “Києво-Могилянська Академія» Володимир Паніотто має тверду позицію – без екзит-полу, який став стандартом перевірки результатів, вибори проводити не можна.
«У нас зі різними оцінками за кордоном знаходяться 6-8 мільйонів українців, і вони мають брати участь у виборах. Кажуть, що вибори будуть під час перемір’я, тобто військові, можливо, будуть брати в них участь. Але ті ідеї, які зараз пропонуються щодо голосування за допомогою «Дії», електронного голосування, поштового як в Сполучених Штатах, не дадуть змоги перевірити результат за допомогою екзит-полу. Тому ці вибори, якщо вони будуть проводитися, скоріш за все не тільки не нададуть легітимності результатам, а навпаки будуть дуже сильно поставлені під сумнів. Їх важко буде перевірити. Наші дослідження показують, що люди не вірять ні в один з таких замінників прямого голосування на дільницях», – зазначив Володимир Паніотто.
Щодо оцінки надійності соціологічних досліджень, то на його переконання, дані соціологічних центрів продовжують бути репрезентативними.
Чому соціологи при проведенні досліджень продовжують ділити Україну на частини? На це питання відповів виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Він погодився з тим, що питання доцільності представлення даних в розрізі регіонів задають дуже часто, однак, використовується декілька класифікацій регіонів, і вони розробляються на основі як географічної близькості, так певної політичної поведінки. І залежно від теми дослідження класифікація регіонів може бути різною.
«Після вторгнення нарешті з задоволенням можемо коментувати регіональні розбіжності, тому що вони сильно згладилися. З одного боку, це причина на них не сильно акцентувати увагу, але є два моменти. Перший: війна породила нову регіональну структуру. Коли дійдемо до відбудови, в нас будуть прифронтові громади, які більше зазнали ударів, демографічних і фізичних руйнувань. А можуть бути тилові громади з окремою специфікою. Все одно це будуть різні, з різними пріоритетами і потребуватимуть різної уваги, щоб у нас не було умовно середньої температури по лікарні, і ми дійсно враховували цю специфіку», – пояснив Антон Грушецький.
Другий момент – політичний. Зі слів виконавчого директора КМІС, два з трьох журналістів, особливо на Заході, все одно стереотипно сприймають Україну як розколену країну.
«Ми цими даними показуємо, що дивіться – ви вважаєте, що Схід і Південь відрізняються, але ні – вони не відрізняються. Вони так же само зараз поділяють євроінтеграційний і євроатлантичний вектор розвитку України», – додав соціолог.
Важливе уточнення, яке може пояснювати, чому до результатів соціологічних досліджень в Україні сьогодні слід ставитись з певним скепсисом, надав директор соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Андрій Биченко.
«Всі опитування, які проводилися нами до війни, і які проводяться зараз – це стосовно наявного населення на території України. У нас є статистичні дані, на які ми можемо орієнтуватися, а людей, які виїхали, вийняли з цих статистичних даних. Вони не є зараз наявним населенням на території України, і якби їхня соціально-демографічна структура була такою ж, як населення в цілому, ми б могли говорити, що це якщо і вносить похибку, то мінімальну. А оскільки їхня соціально-демографічна структура з дуже високою ймовірністю відрізняється від того, що було, то відповідно їхнє вилучення із населення наявного України міняє соціально-демографічну структуру і наявного населення», – відмітив Андрій Биченко.
Продовжуючи тему біженців, заступниця директора Соціологічної групи “Рейтинг” Тетяна Скрипченко зауважила, що їх думки частково відрізняються, структура відрізняється, але опитувати біженців можна. Навіть тих, в кого зараз американський телефонний номер. До речі, телефонні опитування, за її словами, на сьогодні є одним із основних методів, який показує дуже надійні результати.
Зачепила Тетяна Скрипченко і тему самоцензури.
«Вона в нас дійсно є, і вона повинна бути, тому що ми проводимо набагато більше,ніж публікуємо. Ми також не публікуємо рейтинги і дуже обережно ставимось до будь-яких питань про компроміси і переговори. Їх також не публікуємо, тому що завжди можна знайти як це перекрутити», – підкреслила заступниця директора Соціологічної групи “Рейтинг”.
Як зазначив Валерій Чалий, міжнародні партнери використовують дані сьогоднішньої соціології для пояснення настроїв населення при формуванні так званих планів миру. Настрої населення в цих питаннях не відображають думки людей, які знаходяться закордоном. Яким чином тоді міжнародні партнери можуть робити висновок про те, що в Україні, наприклад, більшість людей згодна з територіальними поступками?
«Очевидно, що треба пояснювати, але тут я, чесно кажучи, є скептичним в тому сенсі, що ми зможемо їм роз’яснити і сказати, що от це правильно, зверніть увагу на цифри, які йдуть далі. Часто на тому самому Заході вириваються якісь цифри з контексту, пояснює їм – не пояснюй», – відповів науковий радник Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, професор політології Університету “Києво-Могилянська Академія” Олексій Гарань.
Він також звернув увагу на те, що це не тільки проблема для Заходу, а і для нашого загалу.
«На жаль, мушу сказати, що наші журналісти теж виривають з контексту. Очевидно потрібні програми освіти чи самоосвіти, щоб журналісти, які використовують соціологічні дані, мали для цього необхідну підготовку. Тут я хотів би сказати особливо про спроби друкувати виборчі рейтинги. У нас був негласний консенсус не друкувати саме виборчі рейтинги і вони не друкувалися. Ми розуміємо, що всі партії, влада, опозиція проводять ці рейтинги. Але хай це буде в закритому варіанті. Не треба збуджувати накал пристрастів в суспільстві. Він і так великий», – закликав науковий радник Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.
