Протягом 2022 – 2025 років громадянами було підтримано 29 петицій, що стосувались пріоритетності витрачання бюджетних коштів, соціальних гарантій ВПО, звільнення посадових осіб, рецептурності лікарських засобів та застосування санкцій до конкретних осіб. З них 17 були підтримані Прем’єр-міністром, 4 фактично реалізовані, а у 12 випадках в реалізації цілей петицій відмовлено. Ці дані містяться в дослідженні, представленому Центром демократичних змін «Межа».
Як показав аналіз, не всі громадяни мають технічну можливість зареєструватися та підтримати електронну петицію. До іншої проблематики автори дослідження віднесли низьку змістовну якість поданих електроних петицій, поджання петиції неналежному державному органу, дублювання петицій, що призводить до розпорошення голосів громадян та «тролінг» в самих петиціях.
В якості висновків Центр демократичних змін «Межа» надав рекомендації як для ініціаторів електронних петицій, так і для Секретаріату Кабінету міністрів України.
«Інститут електроних петицій є досить важливим, оскільки це один зі спосібів комунікації влади з громадянським суспільством. Ми впевнені, що наші напрацювання і рекомендації можуть бути також покладені у пропозиції до Сьомого Національного плану дій в рамках партнерства «Відкритий уряд», – відмітила представниця Центру «Межа» Владислава Рудика.
Її колега Анатолій Ярема представив дослідження ефективності інституту антикорупційної експертизи проєктів нормативно-правових актів Кабінету міністрів України.
Назвавши виявлені недоліки, які впливають на ефективність цього інституту, він рекомендував НАЗК у висновках антикорупційної експертизи уникати нечітких рекомендацій з оціночними поняттями. У свою чергу розробникам проєктів нормативно-правових актів рекомендовано забезпечувати повне та змістовне врахування антикорупційної експертизи НАЗК.
“Незважаючи на те, що існують позитивні практики збоку Секретаріату Кабінету міністрів і НАЗК з приводу тієї роботи, що вони роблять в рамках своєї експертизи, цього є недостатнім, якщо воно чітко не втілено в нормативно-правових актах. Ці рекомендації ми не будемо лише залишати у методології, а і представляти в рамках ініціативи «Відкритий уряд» і взаємодії НАЗК з розробниками нормативно-правових актів. Віримо, що такий підхід буде найкраще відповідати вдосконаленню нашої антикорупційної інфраструктури», – заявив Анатолій Ярема.
