За результатами дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал», із початком повномасштабного вторгнення найзначніших втрат зазнав учительський склад: за цей час він скоротився на 12%, тобто майже на 40 тисяч педагогів. Крім того, понад 40 % учителів налаштовані віти з професії до 2030 року. З якими ще викликами, окрім кадрових, доводиться стикатись галузі, йшлося на брифінгу Міністерства освіти та науки, присвяченому підсумкам 2024 року і планам на наступний.
«Якою б якісною дистанційна освіта не була, вона все одно провокує, формує і поглиблює освітні втрати і розриви, – підкреслила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова. – Починаючи з 2022 року одночасно вчяться різні категорії учнів. Через це ми втратили учнівську однорідність і маємо на це реагувати. Саме тому однією з політик, якими опікувалося міністерство у 2024 році, була «Школа офлайн». Це про накопичення прогалин в соціалізації і формування м’яких навичок, які не тільки про знання в цілому. Вони про здатність дитини адаптовуватись, швидко реагувати на зміни, визначати свої пріоритети, формувати вольові якості. Все це те що формується в очному спілкуванні».
Результатами здійснення цієї політики стало те, що 102 тисячі дітей повернулись до очного навчання. Для забезпечення якісного навчання доставлено 240 тисяч девайсів, закуплено 518 шкільних автобусів, продовжується робота з облаштування укриття у навчальних закладах в прифронтових та прикордонних територіях, на що виділено 7,5 млрд. грн.
Окрім забезпечення доступу до освіти є і такі виклики, як енергетична автономія і безпека. З цією метою відбулось посилення спроможності шкіл, які працюють очно. У партнерстві з ЮНІICEF вдалось вирішити питання придбання генеруючого або енергозберігаючого обладнання для 800 шкіл.
Окремими напрямком діяльності відомства було відновлення спроможності реформи «Нова українська школа» та компенсація тих прогалин, які були накопичені за декілька попередніх років.
Враховуючи те, що минулорічна субвенція була виділена лише наприкінці 2023 року и використовувалась громадами у 2024 році, регіони змогли отримати майже 3 млрд. грн. на облаштування матеріально-технічної бази шкіл та навчання вчительства за кошти субвенції.
Ще одним фокусом уваги МОН була реформа старшої школи. У 2027 році Україна маємо запровадити її третій етап – повноцінну старшу профільну школу, яка буде кардинально відрізнятись від того, що є зараз.
«Сьогодні дуже багато страхів від вчителів і батьків, а це ті стейкхолдери, на яких ми і орієнтуємося, і також від дітей – від наших здобувачів освіти. Вони запитують про те, що на них чекає далі? На цьому етапі базова школа є з купою викликів і з купою всього, що потребує додаткового роз’яснення, проведення відповідних інформаційних кампаній для того, щоб всі розуміли, до чого ми йдемо, і що насправді все це орієнтовано на учня, який зможе завдяки навчанню в 10-12 класах набути не лише знань, а досягти тих результатів навчання, передбачених державним стандартом, який вже був прийнятий. Це робиться для того, щоб дитина мала можливість обирати свій майбутній професійний шлях, розвивати свої навички і компетентності, які допоможуть йому протягом життя вирішувати цілу низку різних викликів і успішно їх долати», – пояснила т.в.о. генерального директора директорату шкільної освіти Інна Кільдерова.
Наразі міністерство дуже багато співпрацює з державними інституціями, з органами управління у сфері освіти, місцевими органами, головами об’єднаних територіальних громад, які є засновниками закладів освіти, для того, щоб роз’яснювати, пояснювати, радитися як краще створити умови для впровадження старшої профільної школи.
Щодо ключових пріоритетів міністерства освіти і науки на 2025 рік, то до них віднесено створення концепції 10 освітніх галузей, мережі старшої профільної школи, нового механізму фінансування підвищення кваліфікації педагогів, підтримка компонентів політики «Школа офлайн» та оцінювання в гімназійних класах Нової Української Школи.
