За прогнозом, до 2030 року в Україні не вистачатиме понад 100 тисяч вчителів, і дефіцит кадрів лише загострюватиметься. Програма «Середня освіта» викликає все менше інтересу серед здобувачів вищої освіти. Особливо це стосується викладання природничих предметів – лише 220 студентів вступило на цю програму у 2024 році. Для обговорення цієї проблеми і пошуку шляхів її вирішення Академія вчительства ініціювала проведення фахової дискусії “Оновлення освітніх програм підготовки вчителів у контексті реформи “Нова українська школа” та викликів війни”.
«Війна – це не тільки про руйнування і втрати. Це ще про виклики, випробування, інновації і розвиток. Каразінський університет не стоїть осторонь цього. Ми розуміємо, що питання підготовки майбутнього вчителя зараз – питання номер один на порядку денному в нашій країні, тому що саме вчитель – це та професія та місія, на яку буде покладена потім підготовка, виховання наших дітей – майбутнього України. І саме тут необхідний перегляд методик і новий підхід для підготовки вчителів нової української школи», – підкреслила ректор університету Тетяна Кагановська.
На її погляд, на вчителя зараз буде покладена інша місія.
«Це не тільки людина, яка надає знань. Це вже і психолог, який надає відповіді на всі питання, які зараз турбують не тільки дітей, а і батьків. Це той провідник, який стоїть між суспільством і родиною», – додала вона.
Зважаючи на це, особливо важливою стає підготовка новітніх педагогів, які будуть працювати на деокупованих територіях, які дуже довгий час знаходились під тиском і інформаційним впливом ворога. Тому університет посилив цей напрям підготовки, створивши Навчально-науковий інститут «Академія вчительства». Це сучасний осередок розвитку педагогічної освіти в Україні, який поєднує багаторічні традиції з інноваційними підходами до навчання та викладання.
Керівник експертної групи з питань фахової передвищої освіти Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України Ігор Балуба у своєму виступі перед учасниками Круглого столу подякував Каразінського університету за те що він став площадкою, на якій формуються передові ідеї сучасної педагогічної науки і мейнстріму підготовки майбутнього вчителя.
«Вчитель, який має прийти до сучасної дитини, має бути сучасним. Отже ми маємо змінити підходити підготовки вчителя, переглянути методику підготовки, методику роботи в школі. У зв’язку з розвитком національної системи кваліфікації, встановленням і розвитком професійних стандартів маємо переглянути, які траєкторії і альтернативні шляхи формальної освіти можуть бути використані для того, щоб готувати педагогічних працівників до роботи в умовах сучасних викликів», – зазначив Ігор Балуба.
Проректор Каразінського університету Лілія Гриневич винесла на обговорення тему формування професійних компетентностей вчителя в контексті впровадження реформи «Нова українська школа» та для подолання негативного впливу війни. В її презентації знайшли відображення такі ключові питання, як структура бакалаврських освітніх програм за спеціальністю «Середня освіта», зміст освітніх програм та оновлення моделі педагогічної освіти.
Лілія Гриневич пояснила, чому так важливо затвердити стандарт вищої освіти для спеціальності «Середня освіта».
«Нам треба це зробити, щоб ми мали принаймні гарантію, що готуємо добре підготовлених педагогів, які володіють методиками навчання, сучасним контекстом. Не маючи такого стандарту, ми базуємося тільки на професійному стандарті. Так само ми до кінця не маємо відповіді ще на деякі питання. По-перше, в нас прийнята концепція розвитку педагогічної освіти. Але як ми рухаємося в розрізі цієї концепції? Чи ми там щось змінюємо? Недавні зміни до Закону України «Про вищу освіту» кажуть, що в програмі ми ще повинні визначити процедуру присвоєння професійної кваліфікації. І це ще один виклик, на який стандарт має дати нам відповідь», – наголосила Проректор Каразінського університету.
Зі слів ректора Житомирського державного університету імені Івана Франка Галини Киричук, сьогодні вже відчувається катастрофічна нестача вчителів природничого математичного напрямку.
«Якщо проаналізуємо результати вступної кампанії 2024 року, побачимо спад вступників на спеціальності «Середня освіта. Фізика», «Середня освіта. Математика», «Середня освіта. Хімія», «Середня освіта. Біологія». За такої тенденції через чотири роки після закінчення ними бакалаврату ми не будемо мати можливості покрити потребу ринку», – попередила Галина Киричук.
«Що ж нам робити, аби наші випускники залишалися в професії, тому що найбільша проблема – це коли ми готуємо майбутніх вчителів, вони приходять в школу, а потім, на жаль, лишають її. Хтось тримається рік, а багато хто навіть посеред навчального року звільняється?» – запитала в учасників дискусії Тетяна Кагановська.
У пошуках відповіді було розглянуто досвід країн, які стикалися з подібними проблемами. Наприклад, в Ізраїлі гостро не вистачало вчителів англійської мови і природничо-математичних дисциплін. В цьому випадку вирішили диверсифікувати шляхи доступу до професій. Тобто якщо у вас не вистачає фахівців, ви маєте розширити можливості того, як заповнити ці вакантні посади.
Друге – це підвищення статусу вчителя. В Південній Кореї та Ізраїлі в середині 2010-х років спостерігали, що ставлення в суспільстві до вчителів не надто позитивне. Щоб додати преференції і зробити так, щоб люди залишалися в професії, вирішили підняти заробітну плату.
Також допомогло знизити гостроту проблеми полегшення умов доступу до професії і зменшення години проведення практики.