Влітку 2017 року в Україні розпочалась реформа деінституалізації, що являє собою налагодження процесу переходу від системи інтернатів до проживання в громадах. До повномасштабного вторгнення в системі дитячих інтернатів перебувало 106 тисяч дітей, з яких 17 % мали інвалідність. І хоча російська агресія змінила порядок цифр, заплановані зміни ніхто не відміняв. Проте, законодавча база і план дій не є достатніми умовами для впровадження ефективної реформи. Для сприйняття її в громадах потрібно розуміння ініціатив, що неможливо без якісної комунікації. Саме для цього Громадська спілка «Ліга Сильних» ініціювала пресконференцію «Деінституціалізація та підтримане проживання: чи готове суспільство до змін». В ході обговорення проблеми було презентовано дослідження про готовність українських громад до інтеграції людей з інвалідністю.
Чому «Ліга Сильних» опікується цим питанням, пояснила її виконавча директорка Дар’я Сидоренко.
«Для нас це важливо з деяких причин. В першу чергу, процес денституалізації – це реалізація права на вільний проживання там, де людина з інвалідністю хоче проживати. По-друге, вважаємо неприйнятною таку систему, за якої в інституційні заклади потрапляють люди, які втратили житло і були змушені переселитися або військові, які отримали травми», – підкреслила вона.
Ще однією причиною зосередження уваги на проблемах деінституалізації Дар’я Сидоренко назвала зобов’язання, які взяла на себе Україна, прийнявши план на основі європейської ініціативи facility.
У Міжнародному фонді «Відродження» цією проблематикою почали активно займатися у 2023 році. Створено навіть великий проєкт «Деінституалізація можлива».
«Ми працюємо з такими цільовими аудиторіями, як ветерани та їхні родини, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю. Коли прописували стратегію нашої програми, робили наголос на тому, щоб в центрі була гідність і права людини. Власне, і реформа про ці два ключових пріоритети. Ми хочемо, щоб в майбутньому в Україні інституцій ставало менше. Щоб на сьогодні ветерани чи внутрішньо переміщені не потрапляли в ситуацію, коли вони змушені знаходитися в інституціях», – зазначила менеджерка програми «Громадянська стійкість» Міжнародного фонду «Відродження» Вікторія Стократюк.
В чому саме полягають проблеми інтернатів, розповів координатор соціально-освітніх проєктів, наставник і голова Офісу дітей та молоді «ДІйМО» Кирило Невдоха. До 16 років він виховувався в інтернатному заході.
«Дослідження про готовність українських громад до інтеграції людей з інвалідністю в першу чергу торкалось найбільш закритих закладів. В них молодь і діти з інвалідністю, складними порушеннями розвитку найбільше потерпають від насильства, тому що суспільство часто їх не сприймає, часто стає на сторону працівників цих закладу. Тобто суспільство вибачає ті випадки насильства, які здійснюються в цих закритих закладах. А я наголошую, що такі заклади, особливо для дітей з інвалідністю, дітей з складними порушеннями розвитку, є найбільш закритими від суспільства з точки зору навіть комунікації», – заявив наставник і голова Офісу дітей та молоді «ДІйМО».
Під час опитування респондентів запитали, що може сприяти успішній адаптації людей з інтернатів у громаду? Більшість (70 %) відповіли, що головною умовою має бути забезпечення стабільної фінансової підтримки.
Трохи менше (60 %) вважають необхідним обізнаність населення про проблеми людей з інтернатів. Коментуючи це, провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов відзначив, що здебільшого люди у нас про це не знають. Відповідно в них немає розуміння і вони собі малюють якісь мільярди, які необхідні для того, щоб це змінити.
Він також звернув увагу на те, що в деяких інтернатних закладах вже почали створювати відділення чи окремі кімнати підтриманого проживання.
«Я не вважаю це за чисте підтримане проживання, тому що ви не можете в інтернаті створити підтримане проживання, це має бути окремо. Але рух в цьому напрямі – це дуже круто. Коли це йде від фахівців знизу, від громади, вони стараються і тут необхідно їх підтримати для того щоби це мало розвиток», – запропонував Андрій Черноусов.
