Миколаїв, 2 грудня 2016 року – Упродовж 2016 року прийнято рішення про утворення в Миколаївській області 20 об’єднаних територіальних громад. У 19-ти з них вже у грудні мають відбутися вибори. Про це повідомив під час брифінгу в КМЦ. Миколаїв директор Миколаївського регіонального офісу реформ Валентин Бойко.
Найбільш активно процес утворення ОТГ проходить у Вітовському (3 громади), Миколаївському (5 громад), Баштанському (1 громада, але міська й потужна) та Вознесенському районах (3 громади). «Свідоме рішення про об’єднання прийняли 74 сільські, селищні, міські громади з 313 наявних в області. Тож наразі кожна четверта громада Миколаївщини прагне жити у нових вимірах. Це стосується 153 тис. людей, які мешкають у сільській місцевості. За динамікою об’єднання громад у 2016 році Миколаївська область входить до першої п’ятірки, після Житомирщини», – зазначив Валентин Бойко.
Слід наголосити, що відповідно до Перспективного плану об’єдналися лише дві громади: Галицинівська сільська та Баштанська міська. Решта громад згрупувалися поза Перспективним планом, у режимі «вільного об’єднання». До цього часу «білою плямою» залишається Вознесенський район. Тут, за словами В. Бойка, утворилось і йдуть на вибори три громади (Олександрівська селищна, Прибужанівська та Бузька сільські ОТГ), а по факту їхнього об’єднання область слід вносити зміни до Перспективного плану, заповнюючи порожнечу.
Продовжує розвиватися й доукрупнюватися Куцурубська громада (Очаківський район). Її територіальна основа збільшується з 223 до 850 кв. км за рахунок добровільного приєднання ще чотирьох суміжних громад. «Це перший випадок в Україні коли громада вийшла за межі Плану і продемонструвала здорову експансію щодо суміжних територій», – наголосив директор Миколаївського регіонального офісу реформ.
Про виклики, які постануть перед новими ОТГ, говорила експертка з питань бюджету та фінансів ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» Тетяна Золотухіна. Зокрема їх очікує перехід на прямі взаємовідносини з державним бюджетом та впровадження ПЦМ (програмно-цільового методу). Тобто громадам доведеться навчитися планувати не свої витрати, а результат від освоєння бюджетних коштів. «Основним елементом ПЦМ є наявність нового елементу паспорта бюджетної програми, в якому містяться результативні показники її виконання (затрати, ефективність, якість). Усі ці показники потрібно обґрунтовувати», – розповіла пані Золотухіна.
Разом із тим ст. 116 Бюджетного кодексу України встановлює, що внесення недостовірних даних в бюджетні документи є порушенням, що тягне за собою адміністративну відповідальність. А якщо втрати від недостовірних даних досягають великих розмірів, то в дію вступає Кримінальний кодекс України. «Головною проблемою для фінансових органів ОТГ та їх керівників буде визначити достовірність показників, знайти вихідні данні по кожній бюджетній програмі, яку планується реалізувати в звітному році», – резюмувала експертка.
За словами експерта з децентралізації Олександра Дудюка, є непогані шанси, що невдовзі нові ОТГ стануть спроможними: «Сьогодні люди, порівняно з минулим роком, більш позитивно налаштовані на реформу. Хоч є ще багато скептиків і противників». Проте, на його думку, більше зволікати не можна, тож децентралізація, тобто передача повноважень та ресурсів для їх реалізації на місця, – єдиний правильний вихід.
