3 липня Верховна Рада України ухвалила законопроект щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Криму та Донецької і Луганської областей. Діти з Криму та окупованих територій Донбасу зможуть вступати до українських вищих навчальних закладів (ВНЗ) без зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) і мати можливість вступити в усі ВНЗ, а не за обмеженим окремим списком. Передбачається, що випускники з тимчасово окупованих територій навчатимуться безкоштовно, через держзамовлення в межах квот. Український кризовий медіа-центр ініціював публічне обговорення для того, щоб експерти, представники влади та правозахисники розповіли чи дійсно закон сприяє реінтеграції молоді з ОРДЛО та Криму, чи не порушуються права випускників, які проживають на підконтрольних територіях, та чи зможуть випускники з ОРДЛО демонструвати належний рівень знань в українській системі освіти.
Прихильники Закону №3734 “Про внесення змін до закону “Про вищу освіту” наголошують, що він суттєво розширює можливості для вступу до українських ВНЗ випускників з окупованих територій. При цьому мова не йде про дискримінацію випускників, що навчалися на підконтрольній Україні території. Сергій Бабак, народний депутат України (фракція “Слуга народу”), Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, підкреслив, що за бюджетні місця випускники з ОРДЛО та Криму будуть конкурувати тільки між собою в рамках квот, які виділені спеціально для них.
“У президента, коли він запропонував цей законопроект, була позиція – дати можливість дітям вступати до університету, а не йти до армії чи ВНЗ країни агресора. Є квоти і ці діти будуть конкурувати тільки між собою. Ця квота – це додаток до кількості бюджетних місць в рамках до 20%. Ми боремося за кожну дитину”, – наголосив він.
“Цей закон розширює права всіх, бо збільшується загальне бюджетне замовлення, більше ніж додані квотні місця”, – підкреслив Сергій Горбачов, освітній обмудсмен України.
Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва”, запевняє, що введені пільги для випускників з окупованих територій в будь-якому разі суттєво не вплинуть на хід боротьби абітурієнтів за бюджетні місця в українських університетах, адже попередні роки демонструють, що можливістю навчатися в Україні скористалося до 3 тисяч дітей з окупованих територій.
“Цього року шквалу абітурієнтів не буде. Родини які проживають на окупованих територіях і пройшли шлях з дистанційним навчанням, підготовкою дітей до вступу до українських ВНЗ – вони аплодують цим новим можливостям. Але стратегічно, якщо правильно розкласти на фінансові та соціальні питання даний закон – приріст молоді яка буде їхати вступати до українських ВНЗ однозначно буде. І це добре”, – сказала вона.
Незважаючи на те, що закон дозволяє випускникам з окупованих територій не складати ЗНО, це не означає, що вони зможуть потрапити до ВНЗ без будь-якого документу, що підтверджує дійсний рівень їх знань. На території України, перед подачею документів до ВНЗ, випускники з ОРДЛО та Криму повинні скласти Державну підсумкову атестацію з кількох основних предметів. Всі учасники обговорення підтвердили, що будь-які документи, видані окупаційною владою на непідконтрольних територіях є недійсними, не визнаються Україною і не можуть бути подані при вступі до ВНЗ.
“Україна не визнає документи про освіту, які видають на окупованих територіях. Але випускник може скласти ДПА в закладах освіти на підконтрольній території. ДПА не скасовують”, – сказав Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України.
“До цього також діяли механізми вступу без здачі ЗНО. Це було за квотами і у вибрані університети. Спершу, у грудні ми розширили цей перелік з 90 до 100. Ми знаємо, що через закриття КПВВ ці діти не можуть фізично скласти ЗНО. […] Також ми робимо ставку на підготовчі курси, щоб витягувати дітей з окупованих територій набагато раніше. Вони б могли тоді заново відкрити Україну, оскільки вони вже 6 років живуть в умовах окупації, закінчити 11 клас і отримати атестати, складати ЗНО і на рівні конкурувати з рештою дітей”, – пояснив Сергій Бабак, народний депутат України (фракція «Слуга народу»), Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Учасники обговорення наголосили, що прийняття Закону “Про внесення змін до закону “Про вищу освіту” є важливим елементом політики, спрямованої на реінтеграцію молоді, яка опинилася на окупованих територіях, до українського суспільства, культури, системи освіти і є реальною демонстрацією готовності держави піклуватися про своїх громадян. Марія Золкіна заявила, що Україні ніщо не заважає підтримувати зв’язок з українськими громадянами на окупованих територіях через надання, в тому числі, можливості отримати диплом про вищу освіту, який є визнаним, та якісні знання на відміну від тих, що пропонують псевдо університети, які існують на окупованих територіях.
“Чим відкритішою буде Україна – тим легшою буде реінтеграція, коли б вона не почалася. Це показує міжнародний досвід. Є речі, які залежать від України повністю, в тому числі – ставлення до молоді з боку України. Ідентифікація та позиція молоді у ставленні до України повністю залежить від таких кроків. Ми маємо давати окрім ідеологічної підтримки щось, що допомагало б людям змінювати позицію. Це якісь меркантильні речі. Наприклад – можливість здобувати якісну освіту”, – сказала вона.
Олександра Матвійчук, голова правління ГО “Центр громадянських свобод”, також назвала закон одним з небагатьох реальних кроків на підтвердження того, що Україна вважає громадян України, які проживають на окупованих територіях, “своїми” людьми.
“Ми багато років говоримо гаслами про те, що окуповані території, Крим та Донбас, – це Україна. Дуже мало робиться реальних кроків. Ця дискусія – про чесність, чи вважаємо ми людей на окупованих територіях нашими громадянами і чи готові ми вибудовувати горизонтальні зв’язки”, – зауважила вона.
Експерти зауважили, що обурення, яке викликало прийняття Закону у суспільстві, пов’язане з недостатньою проінформованістю щодо положень документу, відсутністю публічної дискусії та розпалюванням ворожнечі з боку зацікавлених сил навколо нього. Разом з тим, зазначили, що Закон все такі містить дискусійні моменти, які потребують доопрацювань та уточнень. Серед них питання забезпечення вступників з окупованих територій житлом, подолання корупційних ризиків при вступі за квотами, забезпечення безпеки сімей абітурієнтів з окупованих територій тощо.
“За останніми дослідженнями суспільство у всіх регіонах України найприхільніше ставиться до освітніх, гуманітарних, соціальних пільг для громадян з окупованих територій. В громадській думці нема ніякого реального обурення, воно може бути підігріте тільки штучно”, – заявила Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва”.
“Дуже заважає флер нетерпимості, який є навколо цієї ідеї. Ми бачимо спроби навішування ярликів та розпалювання ворожнечі стосовно громадян з окупованих територій. […] Звісно є дискусійні положення у Законі. Скільки буде квотних місць, чи буде їх кількість лишатися постійною? Як реалізувати цю ідею і знайти баланс? Окреме питання – це безпека родин дітей, які поїхали вчитися та як її забезпечити. Держава має продумувати механізми з залученням міжнародних партнерів. Але жодної такої безпекової гарантії Україна не може дати”, – наголосила Олександра Матвійчук, голова правління ГО “Центр громадянських свобод”.
“Будь який закон потребує імплементації. Низки підзаконних актів. У нас мало часу для того, щоб це реалізувати. Також вступ за квотами відкриває корупційні ризики і простір для зловживань. Окрім цього в законі нема пункту забезпечення місцем проживання”, – підкреслив Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України.
Микола Величкович, народний депутат України (фракція “Європейська Солідарність”), сказав, що підтримати дітей з окупованих територій беззаперечно треба. Свого часу у 2016 році було прийнято відповідне рішення про розширення можливостей для абітурієнтів з ОРДЛО та Криму. Також було підтримано і ВНЗ, куди їм було дозволено вступати без ЗНО.
“В законопроекті який прийнято 3 липня є речі суперечливі. Є неконкурентні умови для інших дітей, які наприклад втікли з окупованих територій раніше і ці пільги до них не відносяться. Також певна категорія дітей, чиї батьки воювали – не мають преференцій. Нема чіткої відповіді на запитання, яким чином діти з непідконтрольних територій отримають атестат. Перед тим як ставити на голосування проект – треба було провести публічне суспільне обговорення, бо він є дуже чутливим”, – пояснив він.
Спікери наголосили, що після повернення окупованих територій під контроль України постане питання: Хто буде відновлювати життєздатність всіх сфер життя в цих регіонах? Стратегічне завдання України – сформувати кадровий резерв з нинішньої молоді, яка знає специфіку регіонів і має необхідні знання і навички для того, щоб продовжувати реінтеграцію Донбасу та Криму в Україну в майбутньому. Саме тому сьогодні важливо дати можливість випускникам з Донбасу та Криму обрати українську освіту.
