«Азовсталь» – це не лише індустріальний символ, а й місце, де народжується національна ідея та формується культурна спадщина України. Це довели учасники презентації інформаційного ресурсу культурно-мистецького проєкту «Місце спротиву: проєкти інфраструктури Металургійного комбінату «Азовсталь», який поєднав історію, культуру, пам’ять та сучасні інноваційні практики.
За словами директора Центрального державного науково-технічного архіву України Марата Балишева, первинна ідея передбачала лише виставку архівних документів, проте у процесі роботи задум набув ширшого формату.
«Азовсталь – це не тільки історія індустріальна, це і новітня історія. Тут і спротив, і національна ідея. Саме це дозволило нам розширити проєкт і створити ресурс, що виходить за межі простої виставки», – наголосив він.
Проєкт реалізується під егідою Українського культурного фонду. Його провідний фахівець з управління проєктами Тетяна Дорошенко підкреслила, що програма «Культурна спадщина» має на меті не лише збереження, але й популяризацію національної спадщини: «Цей проєкт є не лише технічною складовою, а й символічним простором. Це важливо для нашої культурної пам’яті й формування національних міфів».
До реалізації ініціативи долучилася низка установ та організацій: ГО «Музей відкрито на ремонт», Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, прес-служба групи «Метінвест», Харківський авіаційний інститут, Харківська гуманітарно-педагогічна академія.
Директор з корпоративних комунікацій групи «Метінвест» Олег Давиденко зазначив, що українська ідентичність потребує символів і матеріальних пам’яток.
«Сьогодні є запит на формування української ідентичності: що є символами, що є міфами, що є тим фізичним, на чому будується наша незалежність. Пам’ять має бути фізичною. До неї можна доторкнутися, її треба дивитися, вона є шлях, який розповсюджується далі. Якщо ми не працюємо над тим, щоб створювати фізично пам’ятки, об’єктивні пам’ятки, на які як на фундамент можна створювати будь-які дії і відштовхуватись від того, що є сьогодні Україна, ми нічого не зробимо», – відмітив Олег Давиденко.
Заступниця Голови Державної архівної служби України Тетяна Шевченко звернула увагу на зміну ролі архівів у сучасних умовах: «Архіви – це вже не лише місце зберігання історичних документів, а й простір доказів війни та активний учасник перехідного правосуддя».
Старший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Вікторія Бондаренко додала, що тема «Азовсталі» залишатиметься актуальною і після перемоги: «Важливо не лише зберігати нашу культурну спадщину в країні, а й поширювати її за кордоном. І нинішній формат – ідеальний для цього».
Своє бачення представила і дизайнерка бренду DIS/ORDER dress Любов Малікова, яка працює зі спадщиною через абсайклінг та воркшопи. Вона підкреслила, що креслення та матеріали «Азовсталі» тепер стають основою для творчих практик.
Представниця Наглядової ради ГО «Серце Азовсталі» Тетяна Кухоцька нагадала, що подвиг захисників Маріуполя є символом мужності та сили українців.
«Наша громадська організація створювалася для того, щоб подякувати захисникам «Азовсталі». Але під час роботи стало зрозуміло, що є ще одне велике завдання – це збереження пам’яті. Загалом Маріуполь захищала невелика кількість – близько 14 тисяч військових, в той час, як росіян було понад 100 тисяч. І ось цей подвиг є уособленням українського характеру, української мужності і української сили з одного боку, ще з одного боку – вміння знаходити виходи з дуже складних ситуацій. Станом на 2022 рік – це була боротьба за Маріуполь, за завод, за життя людей. Станом на 2025 рік «Азовсталь» – це місце боротьби за нашу ідентичність, за нашу пам’ять і за нашу історію», – підкреслила Тетяна Кухоцька.
З Культурно-мистецьким Проєктом «Мультимедійна виставка «Місце спротиву: проєкти інфраструктури Металургійного комбінату «Азовсталь» можна ознайомитись за посиланням.
