Вадим Новіков, економіст на тему «Як відбуватиметься повоєнна відбудова України?» у рамках спецпроєкту «Україна у вогні».
«Україна у вогні» – це спецпроєкт Українського кризового медіа-центру, Євроатлантичного курсу та Аналітичного центру УКУ. Він містить експертні відеоролики, покликані пояснити та проілюструвати основні меседжі українських представників місцевого самоврядування, посадовців, активістів та експертів, які є найбільш актуальними на порядку денному та створені для отримання переможної відповіді України на військову агресію Росії.
Виступ прямою мовою:
Коли ми говоримо про післявоєнну відбудову України, то ця тема обіймає дві окремі великі теми. Перша з них – план відбудови. Друга тема ще більш складна – це де взяти кошти на цю відбудову. Проблема джерел фінансування і проблема репарації росії для того, щоб компенсувати шкоду нанесену Україні.
Перша тема у нас має вигляд плану Маршала для України. І сама назва, і історичні аналогії тут дещо спрощені. Бо коли говориться про історичні паралелі, мається на увазі, що американці давали величезну кількість грошей для відбудови післявоєнної Європи. В дійсності план Маршала не був першим планом відбудови Європи. План Маршала був запроваджений у 1948 році, тому що перший план був провалений. Це був план Моргентау, який був розроблений у 1944 році і схвалений Президентом США Рузвельтом. Він виконувався у 1945, 1946, 1947 роках і зазнав краху, в результаті чого був замінений на план Маршала.
Ці два плани мали діаметрально різні цілі. Перший план – план Моргентау був направлений на те, щоб кардинально змінити структуру економіки Німеччини. Перетворити структуру Німеччини з індустріальної країни на аграрну. І коли почалася робота в такому напрямку, з’ясувалося, що в Німеччині десь 20-25 мільйонів людей не можуть бути забезпечені робочими місцями і джерелами існування, якщо німецька промисловість буде знищена. Ці 20-25 мільйонів людей або повинні бути переселені з Німеччини, що абсолютно нереально. Або вони мають бути на утриманні Сполучених Штатів, що неймовірно обтяжливо. Тому план Моргентау був скасований і замінений на абсолютно протилежний план, який був направлений на те, щоб відновити структуру економіки, яка існувала до Другої світової війни і яка включала в себе індустріальну Німеччину, а не аграрну. В результаті Другої світової війни всі економічні зв’язки в середині Європі були розваленні, зруйновані і тому першою задачею було відновити ті коопераційні зв’язки, які існували і, перш за все, відновити промисловість Німеччини. На це пішло чотири роки. На це було витрачено великі кошти, які витрачалися не тільки на економіку Німеччини. Основними реципієнтами була Велика Британія, Франція, Німеччина – була третьою. Але успіх ми пам’ятаємо, перш за все, по успіху Німеччини. І вже в 1951 році результат був на стільки значний, що на 40% був перевищений рівень виробництва до Другої світової війни. Тому план Маршала з точки зору йому мети був планом відновлення економічної структури, яка існувала до Другої світової війни. Якщо подивитися на Україну з цієї точки зору, то ми бачимо, що у нас ситуація зовсім інша і мета має бути трохи інша.
Нам не доцільно відроджувати ту економічну структуру, яка існувала у нас до початку війни, до російської навали. Бо у нас структура економіки була аграрно-сировинна. І якщо говорити про мету, то це має бути не відновлення аграрно-сировинної структури, а заміна її на високотехнологічну. Тобто ми маємо запровадити не план Маршала, а, так би мовити, план анти-Моргентау. Тобто зробити не тільки відбудову, й побудову нової економіки з новою економічною структурою.
Якщо тут подивитися на прецеденти, на історичні приклади, то найбільш підходящий для нас це план відбудови економіки Кореї після Корейської війни. Південна Корея після Корейської війни була зруйнована вщент. Загинуло більше мільйона людей, було зруйновано більше половини інфраструктури і більше половини промислового потенціалу. І країна не могла існувати без зовнішньої допомоги, бо 60% бюджету формувався за рахунок зовнішньої допомоги. І перш за все американської допомоги. У такому вигляді країна існувати не могла. І для того, щоб вона могла існувати, треба було кардинально поміняти її аграрно-сировинну структуру на промислову. Індустріалізація країни була основою її післявоєнної відбудови. От саме оцей приклад Кореї, а не Західної Європи для нас був би найбільш доцільним, якщо ми будемо говорити про післявоєнну відбудову України.
