В прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося фахове обговорення на тему «Оптимальна модель безпеки для України: членство в НАТО, нейтралітет, гарантії безпеки чи самооборона?» щодо того якими є бажані та реалістичні альтернативи забезпечення безпеки України, співвідношення ролі воєнного та дипломатичного чинників для досягнення цілей, які відповідають національним інтересам України та механізми закріплення ефективної моделі безпеки.
Учасники дискусії наголосили на тому, що в інформаційному просторі бракує достатнього пояснення безпекових механізмів та можливостей, які на сьогодні доступні для України, а тому періодично ставиться під сумнів необхідність вступу України в НАТО. Валерій Чалий, голова Правління УКМЦ, заступник Міністра закордонних справ України (2009-2010), дипломатичний радник Президента України (2014-2015), Посол України в США (2015-2019), вважає, що важливо говорити про модель безпеки для України, оскільки в суспільстві нема єдиної думки з приводу того як виглядатиме українська перемога. Він виділив 3 шляхи забезпечення безпеки, доступні для України:
– самооборона підсилена ракетними системами, флотом, та українською зброєю з постійною готовністю суспільства до мобілізації. Ця модель дуже витратна з точки зору коштів і людських ресурсів.
– нейтралітет з певними гарантіями безпеки. Проте сьогодні жодна з країн не готова дати належних гарантій безпеки для України.
– участь в колективній системі безпеки та оборони, а саме – участь в НАТО
«На сьогодні наш голос чіткий стосовно консолідованої позиції і бажання отримати членство в НАТО в майбутньому, а зараз просуватися на цьому напрямі або через ПДЧ, або напряму, як це робить Фінляндія або Швеція. Головне щоб ця консолідована позиція залишалася. Нам самим зі свого боку закривати двері в НАТО не потрібно», – підкреслив Валерій Чалий.
Олексій Гарань, професор НаУКМА, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”, розповів, що попри активізацію антинатівської риторики на українських телеканалах в перший місяць війни – підтримка ідеї вступу до НАТО зросла серед українців. За даними групи «Рейтинг» до війни вступ Україна до НАТО підтримували 62%, на кінець лютого – 76%, в березні – 68%, що все одно більше ніж було до повномасштабного вторгнення Росії.
Олексій Гарань навів результати опитування Фонду “Демократичні ініціативи”, яке завершилося 21 травня 2022. Опитування було проведено в живу на Заході і в Центрі без участі внутрішньо переміщених осіб. Згідно з цим опитуванням, показник підтримки членства України в НАТО складає 74%. Також респондентам було поставлено альтернативне питання щодо підтримки позаблокового статусу України з гарантіями безпеки. Свою підтримку зазначили 13%.
«Ми не маємо відкидати намір вступу до НАТО. Як доповнюючі пропозиції можуть бути двосторонні безпекові угоди, насамперед з США», – сказав Олексій Гарань.
Окрім цього, згідно з опитуванням Фонду “Демократичні ініціативи» 78% українців не готові до жодних поступок заради закінчення війни. 7% респондентів зазначили, що готові відмовитися від вступу до НАТО.
41% опитаних бачить перемогу України у війні як повну деокупація України. 41% – повне знищення російської армії і сприяння розпаду Росії, 6% – готові погодитися на відмову від Криму, 3% готові на відмову від Донбасу і Криму.
44% вважає, що переговори з Росією можливі тільки з приводу гуманітарних питань, 34% відкидають переговори до виведення російських військ, 12% готові на переговори якщо Росія покаже готовність йти на поступки.
Павло Клімкін, співзасновник Національного центру стійкості та розвитку, Міністр закордонних справ України (2014-2019), Посол України в Німеччині (2012-2014), коментуючи можливі безпекові моделі для України наголосив, що українська обороноздатність критично залежить від солідарності і допомоги Заходу – як військової, так і фінансової.
«Те що ми можемо успішно продовжувати війну з російським режимом – це завдяки міжнародній допомозі. Без послідовної допомоги союзників нам буде складно йти вперед […] В НАТО сьогодні нема консенсусу щодо вступу України і нема стратегічного консенсусу про те, як це відбудеться, але це не означає, що цього не станеться. Нічого не виключено. Цей баланс між бажаним і можливим змінюється кожного дня», – сказав він.
Павло Клімкін також додав, що українське суспільство і влада мають зрозуміти, що сусідство з Росією – це реальність яка не стане більш дружньою до України і найближчі 2 покоління українців стикатимуться з відповідними викликами.
Данило Лубківський, директор Київського Безпекового Форуму, заступник Міністра закордонних справ України (2014), дипломатичний радник Прем’єр-міністра України (2015-2016), виділив 3 основні гаранти безпеки України – Статтю 5 Конституції України, згідно з якою сувереном є український народ, потужні Збройні Сили України та членство України в НАТО. На його думку, Україна має підготуватися до тривалої оброни, бо сьогодні відбуваються процеси, які тривають довго. Потрібно також розуміти, що Заходу треба підготуватися до тривалої підтримки України – військової, фінансової та гуманітарної. Також у майбутньому буде багато внутрішніх викликів з тиском на Україну, які будуть мати на меті припинення вогню, дати Росії час на перепочинок, щоб потім відновити військову кампанію проти України.
«Базова позиція має залишатися однією. Україна в цій війні має ставити перед собою далекосяжні цілі – набуття членства в ЄС, НАТО і створення високотехнологічних ЗСУ, які будуть здатні належним чином захищати Україну», – додав він
Сергій Рахманін, Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, зауважив, що сьогодні и у майбутньому нейтралітет і позаблоковість не є прийнятним варіантом, адже в будь якому разі Україні потрібна сучасно озброєна армія і зразково підготовлений особовий склад. Досягти цього без кооперації з міжнародними партнерами буде неможливо.
«Україна після війни буде в складній економічній ситуації. Росія методично знищує наш оборонно-промисловий комплекс. Щоб відновити потугу, а краще підвищити якість ЗСУ – ми можемо розраховувати тільки на допомогу Заходу», – уточнив він.
Наостанок, Сергій Рахманін зазначив, що НАТО це не ідеальний але дуже зрозумілий формат забезпечення безпеки. Інші формати мають багато ризиків, умов і загроз. Якщо є можливість шукати шляхи як долучитися до цієї безпекової парасолі – треба продовжувати їх шукати.
