В Українському кризовому медіа-центрі відбулась пресконференція «Чи будуть подолані корупційні схеми в освіті і науці?». Її учасники розказали про досвід впровадження зовнішнього незалежного оцінювання в системі середньої освіти, спробах налагодити подібний запобіжник при вступі на магістратуру у вищих навчальних закладах та порадили, що треба зробити для зменшення проблеми плагіату серед науковців.
«Коли з’явилося ЗНО, це був прорив, – визнав виконавчий директор ГО “Разом проти корупції» Михайло Серебряков. – Якщо б визначити 10 найуспішніших антикорупційних заходів, які були втілені в Україні, то ЗНО точно увійшло б у трійку. Але він не здатний вирішити усіх проблем при вступі до вищого навчального закладу. Аби він справді був об’єктивним, в Антикорупційній програмі немає ряду запобіжників, і це в МОН повинні врахувати».
Серед них –співвідношення загального конкурсного балу. Для того, щоб дитина вступила до закладу, є умовні 100 відсотків. З них 3 конкурсні предмети, відсоток яких становить не менше 20. Решта має розподілятися за результатами творчих конкурсів, мотиваційних листів та середнього балу атестату, який тут є ключовим.
«Раніше середній бал атестату вартував 30 відсотків конкурсної оцінки, що стимулювало їх продаж у самих школах. Коли це ввели, попит на шкільні журнали збільшився тоді на третину. Це говорить про те, що школи масово використовували цю опцію для того, щоб продавати оцінки. На жаль, ситуація не змінилася», – констатував Михайло Серебряков.
Про апробацію схожих антикорупційних інструментів на магістерському рівні розповів президент МГО “Українська екзаменаційна мережа” Сергій Мудрук. За його словами, позаминулого року відбувся перший реальний пілот. ЗНО стартувало у ветеринарній медицині, санітарії, кібербезпеці, публічному управлінні і адмініструванні. На черзі низка транспортних спеціальностей і юристи. Вже завтра більше 9 тисяч здобувачів магістерського рівня спеціальності «Право» будуть пробувати складати пілотний Єдиний державний кваліфікаційний іспит.
Використання плагіату для складання академічних текстів – ще одна проблема для освітянської галузі та наукової сфери. Про те, як в Україні намагалися повести з цим боротьбу за допомогою НРАТу, ознайомила президент Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй.
НАРТ – це Національний репозитарій академічних текстів. В науці це в основному дисертації, наукові публікації, звіти про науково-дослідні роботи, монографії. Що стосується освіти, то це підручники, різні методичні розробки. В електронному вигляді всі ці тексти там зберігаються. Це має бути інтероперабельна база даних, яка повинна підтримувати обмін даних з іншими базами даних. Це давало б можливість інтегрувати ці тексти в глобальний інформаційний простір.
«Коли у 2019 році запрацював відповідний портал, виявилося, що принцип відкритої науки не дотримується. Антиплагіатні системи не мають змоги вільно індексувати увесь цей масив текстів. У 2002 році міністерство освіти і науки розпорядилось внести зміни у роботу національного репозитарію і так налаштувати систему, щоб не було жодних обмежень по доступу і скачуванню. Однак, на сьогодні виконано лише один з пунктів цих змін», =- відзначила Оксана Бруй.
В Україні налічується 170 університетів. Більше 100 з них підтримують власні інституційні репозитарії. В переважній більшості з них дисертації викладаються у відкритий доступ. Президент Української бібліотечної асоціації переконана: якщо б це нормально функціонувало на рівні національного репозитарію, то це було б дієво.
