Невключення в новий закон про мобілізацію норми про демобілізацію змусив об’єднання рідних військовослужбовців зробити кілька заяв, або до них дослухались. Ці тези були проголошені в Українському кризовому медіа-центрі під час брифінгу «Важливість прийняття термінів служби для військових в умовах дії воєнного стану»
«Оскільки наші чоловіки захищають країну, ми стали їхнім голосом в боротьбі за їх права, а саме терміни служби. Перш за все хочу сказати, ми тут не для того, щоб послабити обороноздатність нашої країни. Ми розуміємо, що прямо зараз наших чоловіків ніхто не відпустить, але це важливе питання. Вхід в армію є, має бути і вихід», – наголосила членкиня об’єднання рідних військовослужбовців Світлана Кучугура.
Вона впевнена в тому, що виснажена армія неефективна, і в таких умовах обороноздатність країни під великим питанням. Без заміни військових ворог може просунутись в глиб нашої країни.
«Мій чоловік був за кордоном. Він вирішив повернутися і стати на захист своєї сім’ї та країни, оскільки в нього був бойовий досвід з 2014 року під час АТО, куди він так само пішов добровольцем. Коли він мобілізувався, ніхто не думав, скільки буде тривати війна, але зараз настав час готувати заміну тих, хто став на захист з перших днів повномасштабного вторгнення, нічого не вимагаючи від держави та суспільства. Тому тепер час владі та суспільству подбати про них і знайти спосіб ухвалити конкретні терміни служби», – додала Світлана Кучугура.
Лілія Цьома є авторкою петиції №22/224136-еп “Встановлення терміну служби для військовослужбовців під час дії воєнного стану і права на звільнення за перерахунком цього терміну згідно запропонованих коефіцієнтів з урахуванням місця несення служби.”
У своєму виступі вона нагадала, що завдяки мужності і добровільному патріотизму сотень тисяч чоловіків і жінок в українців є змога відносно спокійного життя.
«Вони дали нам шанс на виживання і більше двох років несуть на своїх плечах тягар війни, але я нагадаю, що наші захисники – це звичайні люди, а у людини є свій особистий резерв сил і стійкості. Він небезмежний, на жаль, і тому ми захищаємо право наших захисників повернутися живими героями, з честю виконавши свій обов’язок перед країною і суспільством. Ми розуміємо, що зараз обороноздатність країни також на першому місці, і одразу всіх неможливо замінити у війську. Через це вимагаємо встановити термін служби не більше 36 місяців для всіх», – зазначила Лілія Цьома.
З її слів, об’єднання рідних військовослужбовців розробило і пропонує як варіант вирішення проблеми одночасної заміни великої кількості досвідчених воїнів введення механізму коефіцієнтів в залежності від місця несення служби.
С труднощами проходження відповідних змін через парламент ознайомила народна депутатка України Інна Совсун.
«Я сьогодні тут в подвійній ролі як народна депутатка і як жінка, коханий якої пішов служити в перший день повномасштабного вторгнення. Я знала що він піде служити, бо він служив до цього, не будучи професійним військовим, але він і раніше виконував свій обов’язок перед країною. І коли всі боялися, що буде повномасштабне вторгнення, я не сумнівалась, що того, яким буде його рішення в майбутньому. А зараз тут, тому що попри всі намагання лобіювати питання термінів служби всередині парламенту, ми бачимо що на жаль це рішення не було прийнято», – сказала членкіня парламенту.
Вона також заявила, що обіцянки виконавчої влади про вісім місяців на розробку законопроекту про демобілізацію знущанням.
«Я 5 років працюю в парламенті, 10 років – в українській політиці, написала не один законопроект, і прекрасно знаю, скільки часу реально треба для того, щоб законопроект підготувати. Коли мені кажуть про 8 місяців на розробку законопроекту розміром в одну сторінку, то я прекрасно розумію: такі терміни вказують для того, щоб цю проблему не вирішувати», – вважає Інна Совсун.
Участь у брифінгу взяв і діючий військовослужбовець ЗСУ Сергій Гнезділов. На його думку, не можна продовжувати експлуатувати людину, не залишаючи для неї жодного права на демобілізацію або альтернативи хоча би переведення в тил.
«Це абсолютно виснажені люди, які не хочуть нічого робити, які не хочуть нічого чути, – визнав він. – Я виступаю за те, щоб ми відносились до військової служби не як до героїзму, не як до чогось такого надзвичайного. Має бути все ж таки громадянський обов’язок. Це закріплено в Конституції України, тож давайте будемо виконувати всі норми Конституції України і давайте встановлювати чіткі терміни служби».
Членкині об’єднання рідних військовослужбовців Валентині Климус важко уявити, що відбувається з тими людьми, які в окопах знаходяться вже понад два роки, і що буде з ними через рік два три п’ять десять.
«Ми не можемо знати, коли закінчиться ця війна, і саме тому нам потрібні терміни служби людей. В окопах треба міняти. Тільки їх руками ми точно не втримаємо фронт», – попередила Валентина Климус.
