Протягом останніх років спостерігається тенденція щодо активного залучення соціальних мереж до поширення антиукраїнських меседжів та наративів в інформаційному просторі європейських країн. В даному контексті вибори є найбільш вразливим з точки зору інформаційної опірності періодом, оскільки в погоні за симпатіями виборців місцеві політики-популісти продукують маніпулятивний контент. Далі роспропаганді залишається лише масштабувати відповідні повідомлення.
Вибори президента Польщі не стали виключенням з цієї неприємної закономірності. Поточна електоральна кампанія супроводжувалась поширенням контенту антиукраїнського спрямування в соціальних мережах, особливо в Telegram, TikTok, Facebook та X.
Втім, навряд чи можна розглядати інформаційний контекст виборів окремо від загальних тенденцій в польському політико-інформаційному дискурсі. Так, численні дослідження задокументували сплеск антиукраїнської пропаганди в польській інфосфері протягом минулого року.
Відповідно до спільного звіту фактчекінгової організації Demagog та Інституту моніторингу медіа (IMM), з польськомовних акаунтів в 2024 році було опубліковано майже 327 тис. антиукраїнських записів, що на 13% більше, ніж в 2023 році. Примітно, що обсяг відповідного контексту різко зріс наприкінці минулого року, співвідносячись з сезоном виборів.
Найбільшою платформою для антиукраїнського контенту став Х (налічує бл. 5,4 млн користувачів в Польщі). Тут з’явилися переважна кількість виявлених антиукраїнських публікацій у 2024 році – 85%, тобто 277 тис. твітів або ретвітів.
В Facebook (найпопулярніша соціальна платформа серед поляків, охоплює 24,7 млн користувачів) протягом минулого року було розміщено приблизно 8% критичних щодо України постів. Найбільш активними в поширенні антиукраїнського контенту в Facebook є сторінки Konfederacja Korony Polskiej (Конфедерація Корони Польської), «Ukrainiec NIE jest moim bratem» («Українець мені НЕ брат»), Marsz Niepodległości (Марш Незалежності) та wRealu24 (ультраправий інтернет-телеканал). В контексті виборів ці сторінки публікували агітаційні матеріали на підтримку ультраправих кандидатів Гжегожа Брауна та Славоміра Менцена.
Антиукраїнські дописи в соціальних мережах, за оцінками авторів дослідження, мали понад 75 млн потенційних переглядів. Для порівняння, у 2023 році сумарне охопленням публікацій антиукраїнського спрямування склало близько 54 млн переглядів. Таким чином, наведені дані свідчать про ріст охоплення антиукраїнського контенту на майже 40% протягом року.
Варто також відзначити роль TikTok, адже ця платформа наразі є ключовим джерелом дезінформації серед молодої аудиторії (загалом 11,5 млн користувачів в Польщі). Можливості TikTok активно застосовує кандидат від «Конфедерації» Менцен. Оглядачі польської політики називають його «королем» Тіктоку, адже політик опанував жанр коротких відео, завдяки чому знаходить підхід до молоді. Така тактика вже приносила йому успіх в ході виборчої кампанії до Сейму 2023 року.
На початку цього року в польському сегменті TikTok завірусився дипфейк, в якому президент США Дональд Трамп, «висловлює» підтримку кандидатури Менцена. Насправді, оригінальний кліп є промовою Трампа від березня 2020 року, де йдеться про надзвичайну ситуацію з COVID.
Що ж до антиукраїнських публікацій на офіційній сторінці Менцена в TikTok, найбільше охоплення отримали скандальні відео-заяви, зняті в ході візиту політика до Львова наприкінці лютого 2025. Сумарно три пости отримали близько 2,4 млн переглядів.
Росія також активувала Telegram для просування антиукраїнських фейків в середовищі правих Польщі напередодні виборів. До прикладу, за декілька днів до голосування проросійський чеськомовний канал Maršál Malinovskij опублікував сфабриковане відео, в якому нібито українські націоналісти-радикали в балаклавах погрожують Менцену фізичною розправою, якщо той не відкличе свою кандидатуру. В «достовірності» фейку пересвідчитись доволі просто, адже українська мова на відео звучить з сильним російським акцентом. Окрім того, відео з’явилось і поширювалось в мережі чеськомовних прокремлівських Telegram каналів, на кшталт Maršál Malinovskij (налічує 20,5 тис підписників) та neČT24 (32.000 підписників).
Вибори президента Польщі 2025 року стали показовим прикладом того, як соціальні мережі перетворюються на основний інструмент поширення антиукраїнських наративів та дезінформації. Особливу роль у цьому зіграли платформи X, Facebook, TikTok і Telegram, де проросійські меседжі активно використовувалися ультраправими політиками та кремлівською пропагандою. В цих умовах подальше посилення інформаційної стійкості та ефективний фактчекінг є необхідними умовами для протидії маніпуляції масовою свідомістю, особливо у виборчий період, коли суспільство стає найбільш вразливим в інформаційному вимірі.
Володимир Солов’ян
