Останні два з половиною роки у тимчасово окупованому Криму місцева влада проводить репресивні заходи проти кримськотатарського населення та всіх незгодних з діями Росії. Детально про усі випадки порушення прав людини на півострові йдеться у черговій доповіді Amnesty International «Крим у пітьмі: придушення незгоди». Про це під час презентації в Українському кризовому медіа-центрі розповіла Оксана Покальчук, директор Amnesty International в Україні. «Включення Криму у російське правове поле стало порушенням міжнародного права, дозволило владі переслідувати ключові фігури кримськотатарського народу по сфабрикованих звинуваченнях у екстремістських діяннях. Представницький орган кримськотатарського народу Меджліс свавільно заборонений та названий екстремістською організацією. Участь у будь-яких пов’язаних з ним заходах тепер вважається злочином на території Криму та РФ», – розповіла пані Покальчук.
Так, за словами Красіміра Янкова, дослідника Amnesty International по Молдові, Україні та Білорусі, у Криму переслідують як лідерів кримськотатарського народу, так і кримських активістів. Так, у січні 2015 заступника голови Меджлісу Ахтема Чейгоза затримали по підозрі у начебто організації масових заворушення 26 лютого 2014 року. «Це не відповідає не тільки самим подіям, але і свідкам зі сторони прокуратури. Слідство почалося тільки у серпні 2016-го, до сього він провів більше 18 місяців у СІЗО. У справі допитали 44 свідка, і жоден не міг вказати на Чейгоза, як на організатора чи принаймні згадати, що бачив його у той день там», – розповів пан Янков. За його словами, самого Чейгоза не допускають на судові засідання, хоча він перебуває у 500 метрах від будинку суду. Допит ведеться скайпом з дуже поганими зв’язком: він не чує питання з зали суду і не може поставити питання, що порушує його права на справедливий суд.
Журналіста Миколу Семена занесли у список екстремістів та заблокували йому доступ до його банківських рахунків через статтю про блокаду Криму. «Йому загрожує до семи років ув’язнення, він не може отримати доступ до своїх рахунків. Водночас він має проблеми зі здоров’ям, йому потрібна операція. Тобто літній людині, якій потрібна операція, яка не має доходів та доступу до заощаджень загрожує тюремний строк», – розповів дослідника Amnesty International.
Денис Кривошеєв, заступник директора Amnesty International по Європі та Центральній Азії, наголосив, що окупаційна влада почала з обмеження свободи слова та мирних зібрань, а тепер цих людей вже переслідують у рамках кримінальних справ. «Росія поширила на півострів своє кримінальне законодавство, що є порушенням міжнародного права. Заборона зібрань у РФ і так занадто жорстка, а у Сімферополі тепер їх взагалі заборонили», – наголосив пан Кривошеєв. Якщо Меджліс кримськотатарського народу тепер вважається ектримістською організацією, то за начебто причетність до Хізб ут-Тахрір судять у воєнному суді у Ростові з грубими порушеннями права на доступ до справедливого суду. «Четверо вже визнанні винними – Севастопольська четвірка. Всього судять 19 осіб. При цьому всі свідки намагалися відізвати свої свідчення, стверджуючи, що давали їх під тиском», – пояснив пан Кривошеєв.