Міністерство культури України затягує видачу дозволів на археологічні дослідження. Поки офіційні археологічні експедиції чекають на рішення, роботу вже розпочали «чорні археологи». Це також відкриває двері для будівництва на історичних місцях. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявив Віктор Чабай, директор Інституту археології Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України. «Сьогодні 110 заяв чекають на отримання дозволів. Ці місяці затримки плідно використовують грабіжники археологічних пам’яток, які проходять по території археологічних досліджень. Ми закликаємо Міністерство культури якнайшвидше погодити ті заявки, по яким немає заперечень», – зазначив він.
Археологічні роботи також потрібні там, де пам’ятки потрапляють у зону масштабних будівельних робіт. Така робота зараз заблокована через відсутність дозвільної документації. Мова йде про великі державні проекти: будівлі об’єктів енергетики, кар’єрів, доріг, свердловин тощо. «У березні та квітні на таких об’єктах вже розпочалися роботи. Зривається робота з архівних досліджень, а разом з цим – терміни виконання проектів. Серед них такі важливі, як проекти з енергонезалежності країни», – розповів Антон Корвін-Піотровський, директор Охоронної археологічної служби України. Проте звичайне будівництво на історичному місці тепер стає більш «доступним». «За відсутності дозволів у нас зникає більшість правових підстав зайти на ділянку, зробити обстеження, зафіксувати факт руйнації пам’ятки. Якщо нічого не зміниться, то найближчим часом багато археологічних пам’яток потраплять під ківш екскаватора», – зазначив пан Корвін-Піотровський. «У політиків-власників будівельних компаній скоро постане питання у доцільності дозвільної системи. Ми маємо працювати разом на благо нашої культурної спадщини», – застеріг Олег Осаульчук, директор Рятівної археологічної служби.
Ситуацію ускладнює те, що більшість експедицій мають закордонне фінансування. «Декілька міжнародних проектів зараз практично висять. Це і роботи з поляками, і роботи на трипільських пам’ятках із німцями, швейцарцями та британцями тощо. Це також певні іміджеві втрати», – додав Юрій Болтрик, завідувач відділу Польовий комітет Інституту археології Національної академії наук України.
У Мінкультури таку затримку пояснюють неповнотою інформації, яка міститься у заявці. Заступник міністра культури України Тамара Мазур зазначила, що намагалися вирішити це питання у «приватному режимі» та чекали, що документи донесуть додатково. «Ми почали не просто автоматом видавати ці дозволи, а перевіряти, чи відповідають вони вимогам. […] Жодна заявка на дозвіл не містить аргументованої необхідності проведення робіт. Має бути марка металодетектора та GPS-навігатора. У тих 110 дозволах, про які йде мова, ця інформація не вказана. Ми затримали відповіді через те, що були у дискусії з Інститутом археології та розраховували, що документи нам будуть донесені. Ті особи, які усунули недоліки вже отримали свої дозволи. Ми говоримо не про 110 прострочених дозволів, а набагато менше», – зазначила Тамара Мазур.
