Група юристів Асоціації адвокатів України та Уповноважений Президента України з прав дитини розробляють зміни до законодавства щодо стягнення аліментів, які покликані забезпечити більшу захищеність дитини і серйознішу відповідальність платника аліментів. Про це розповіли ініціатори і автори законопроекту під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Кожне третє звернення, яке надходить до Офісу Уповноваженого Президента з прав дитини, стосується аліментів і вирішення спорів між батьками. Ми маємо майже 7 мільйонів позовів до суду стосовно стягнення аліментів», – зауважив Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дитини. «Цей законопроект – крок до того, щоб батьківство було усвідомленим і відповідальним. Дитина має утримуватися на належному рівні для того, щоб надалі стати повноцінним членом суспільства», – додала Світлана Савицька, адвокат, к.ю.н., доцент кафедри Правосуддя юридичного факультету Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
Ключове нововведення законопроекту – оголошення аліментів власністю дитини. «У цьому законі буде вперше визначено, що власником аліментів є дитина – не дорослий-представник дитини. Дорослий, із яким проживає дитина, може розпоряджатися аліментами», – пояснив Микола Кулеба. Планують передбачити перетворення заборгованості за аліменти у право власності дитини на нерухоме майно платника аліментів; залучення неплатників до громадських робіт у разі накопичення заборгованості вище певної суми; механізм спадкування аліментів у випадку, якщо платник аліментів помер – щоб дитина мала право на частку спадщини у формі продовження сплати аліментів. Також пропонують розширити участь неповнолітньої дитини у розпорядженні аліментами і запровадити цивільно-правову відповідальність дорослого, який розпоряджається аліментами, у разі нецільового використання коштів.
Передбачається дозволити спрощений порядок стягнення аліментів. «Запропоновано дозволити особі, з якою проживає дитина, звертатися із заявою у рамках наказного провадження – так званого спрощеного провадження, тому що з моменту відкриття наказного провадження до отримання судового наказу про призначення аліментів, відповідно до законодавства, повинно проходити три дні. Це суттєво прискорює отримання аліментів», – зазначила Світлана Савицька. Крім того, у такому разі особа, яка звертається із заявою про стягнення аліментів, не змушена ходити на судові засідання, і може подавати позов за місцем проживання. У рамках наказного провадження суд може присудити на одну дитину 25% від заробітної плати платника аліментів, на двох – третину, більше – половину заробітної плати. Для випадків, коли платник аліментів отримує набагато вищу за середньостатистичну заробітну плату, аліменти становитимуть не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину. «Це не означає, що дитина не може отримувати більше. […] Стягувач має право звертатися у позовному провадженні і доводити, що дитина потребує стягнення коштів у більшому розмірі», – додала Світлана Савицька.
Збільшується мінімальний розмір аліментів: із 30% від прожиткового мінімуму на дитину до 50%. Ще одне нововведення – суд братиме до уваги наявність у платника аліментів наявність рухомого та нерухомого майна і коштів. Це покращить захищеність дитини у випадку, коли платник аліментів приховує реальні доходи і сплачує аліменти з мінімальної заробітної плати. «Якщо інший із батьків володіє певним майном, дорогим автомобілем, проживає в елітній нерухомості, часто їздить за кордон і при цьому працює на мінімальну заробітну плату, стягував аліментів може, надавши ці докази суду, вимагати аліментів у більшому розмірі», – зазначив Олег Простибоженко, адвокат, голова Центру сімейно-правових досліджень, голова Секції майнових і немайнових спорів Асоціації адвокатів України. Для цього потрібно звертатися до суду не у рамках наказного провадження, а через повноцінний судовий процес. Спосіб стягнення аліментів – або у твердій сумі, або у частці від доходу, тепер обиратиме виключно стягував аліментів – не платник і не суд. Проте платник аліментів може через суд добитися зменшення суми.
Декілька новацій стосуються додаткових витрат. У разі звернення до суду щодо додаткових витрат на дитину не потрібно буде сплачувати судовий збір і можна подавати звернення за місцем проживання позивача; для платника аліментів запровадять пеню у разі несплати додаткових витрат. Платники аліментів-ФОП на спрощеній системі оподаткування, які сплачують єдиний податок, а також офіційно не працевлаштовані, у випадку несплати тепер сплачуватимуть заборгованість по відсотку від середньої заробітної плати у даній місцевості. Такий самий механізм – для осіб, які працевлаштовані за кордоном.
Відповідальність платника аліментів наставатиме не з моменту, коли стягувач отримає рішення суду про стягнення додаткових витрат, а через 7 днів з моменту, коли стягувач повідомить його, що необхідно сплатити певну суму для дитини. Якщо за цей термін він не сплатить кошти, пеня за несплату нараховуватиметься вже з наступного дня, а не з моменту отримання рішення суду.
«Даним законопроектом ми чітко прописали, що не допускається зупинення провадження у справах про стягнення аліментів з підстав наявності спору про батьківство або материнство, з підстав спору про визначення місця проживання дитини або про участь одного із батьків у вихованні», – зауважила Ганна Гаро, адвокат, к.ю.н., голова Комітету сімейного права Асоціації адвокатів України.
У перспективі розглядають можливість додати посилені види відповідальності за несплату аліментів, такі як заборона виїзду за кордон і навіть позбавлення волі, зазначив Микола Кулеба. Також передбачається, що у випадках, коли це малозабезпечена родина, позивачем у справі зможе виступати держава, тому що держава компенсує несплату аліментів.
