В українському суспільстві варто частіше відкрито піднімати питання доступності трансплантації органів, а державі – надати вищий пріоритет розвитку трансплантології, щоб спросити ситуацію для пацієнтів, які потребують пересадки органів. Про це заявили активісти під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «У державній черзі на закордонні операції з пересадки органів перебувають 100 людей, ще 60 пакетів документів – на розгляді. В Україні, на жаль, такі операції зробити не можуть, хоча трансплантація в Україні дозволена, у тому числі посмертна. Чому цього зараз не відбувається – це питання до влади. Чому влада щороку фінансує закордонні лікарні замість того, щоб вкладати кошти в розвиток трансплантології в Україні?», – наголосив Юрій Андрєєв, голова ГО «Національний рух «За трансплантацію».
В умовах обмежених фінансових ресурсів, які виділяються із бюджету, і черги на трансплантацію, не всі пацієнти доживають до своєї операції, наголосив Юрій Андрєєв. Середня вартість однієї операції – 120-150 тисяч доларів. «Останнього разу Верховна Рада виділила додатковим траншем 238 мільйонів. Цих коштів, за нашими розрахунками, вистачить максимально на 100 людей, решта 60 чекатимуть наступного бюджетного року. Скільки з них дочекаються – це питання. Тому що у 2017 році 17 людей померло у цій черзі очікування», – наголосив він.
Юрій Андрєєв розповів, що вчора активісти з відкритим листом звернулися до Президента із закликом проголосили наступний рік роком розвитку трансплантології в Україні та боротьби з онкологією. «Ми просимо Президента проголосити 2018 рік роком розвитку трансплантології. На моє глибоке переконання, це пришвидшить процес запуску системи трансплантології. Адже це не тільки прийняття закону. У нас є один закон прийнятий, інші – уже на розгляді у парламенті, але жоден закон не буде працювати до часу, поки не буде волі у керівництва держави це робити на державному рівні», – підкреслив Юрій Андрєєв.
За його словами, більшість українців мають позитивне ставлення до трансплантології, але частина мають певні побоювання. «Ми проводили своє опитування і більшість українців готові, щоб трансплантація була в Україні, і готові свій орган пожертвувати після смерті комусь. Але є частина українців які бояться, що їм «допоможуть» померти, що не буде державного контролю – щоб не було ніяких зловживань», – пояснив Юрій Андрєєв. Для повної консолідації суспільства, важливо проводити комплексну просвітницьку роботу.
Головний редактор видавництва «Нора-Друк» Елеонора Симонова підкреслила роль літератури та митців у просвітницькій роботі з цього питання. Нещодавно вийшов український переклад роману французької письменниці Маеліс де Керанґаль «Ладнати живих», який привертає увагу до цього питання. «Коли ми підписали угоду на переклад і я почала глибше розбиратись, я була вражена тим, що Україні нічого не бракує, щоб проводити аналогічні операції. Кваліфікація лікарів це дозволяє, технічна база це дозволяє, єдине чого в нас немає – солідарності у суспільстві з приводу питання трансплантології. І тоді, я зрозуміла, що мабуть, все ж видавці, література, митці мають певну місію розповсюджувати знання у суспільстві. Прочитавши цю книгу, людина розуміє, що немає нічого страшного, кримінального, немає тих «лякалок», якими нас, на жаль, досі лякають ЗМІ», – розповіла вона.
Сільвен Ріголле, аташе з питань співробітництва в галузі вищої освіти і науки посольства Франції в Україні, наголосив, що Франція готова надавати Україні підтримку з розвитку трансплантології. «Ми вже співпрацюємо у різних галузях медицини. Що стосується трансплантології – я буду намагатися розвивати більше зв’язків між Францією та Україною та давати можливості українським та французьким трансплантологам об’єднати зусилля для проведення різних досліджень та обміну досвідом та знаннями», – зазначив він.
