У 2015 році збитки топ-100 державних підприємств скоротилися утричі, а прибутки виросли більш ніж удвічі – Мінекономіки

WATCH IN ENGLISH

Київ, 20 липня 2016 року – У 2015 році збитки топ-100 державних підприємств скоротилися утричі, а прибутки виросли більш ніж удвічі, порівняно із 2014 роком. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила Юлія Ковалів, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. «Якщо у 2014 році сукупні збитки топ-100 державних підприємств становили 119 мільярдів гривень, вже за результатами 2015 року цей збиток зменшився майже у 3 рази – до 42,6 мільярдів гривень. Причому у нас як скоротилися збитки, так і виросли прибутки. Збитки зі 124 мільярдів гривень скоротилися до 56 мільярдів, а прибутки виросли з 5,5 мільярдів гривень до 13,8 мільярдів гривень», – деталізувала перший заступник міністра.  Вона зазначила, що ці 13,8 мільярдів є і базою відрахування дивідендів у держбюджет, і коштів, які державні підприємства можуть спрямувати на свою модернізацію. «Ці 13,8 мільярдів чистого прибутку вже трансформувалися тільки у 2015 році у 2,5 мільярдів дивідендів, які заплатили в бюджет, і близько 6 мільярдів чистого прибутку заплатили до бюджету минулого року», – зазначила Юлія Ковалів.

Сукупний дохід топ-100 державних компаній у 2015 році склав 332 мільярдів гривень, у той час як усіх державних підприємств загалом – 442 мільярдів гривень. У структурі прибуткових галузей найбільшу долю складали електроенергетика і хімічна промисловість, серед збиткових – нафтогазова галузь. Зокрема, найбільш збитковими були  Нафтогаз (25 мільярдів гривень) і Укрзалізниця (16,8 мільярдів), ДПЗКУ та «Регіональні електричні мережі». Найбільш прибутковими були Адміністрація морських портів, «Турбоатом» та «Енергоатом». Водночас, Юлія Ковалів звернула увагу на те, що деякі компанії вже суттєво знизили свою збитковість, порівняно із 2014 роком. «Найбільший позитивний результат показав Нафтогаз: їхній чистий збиток скоротився майже на 65 мільярдів гривень, «Енергоатома» – на 7,7 мільярдів гривень. Також відбулося зростання в АМПУ, Укренерго і Турбоатомі», – зазначила Юлія Ковалів. Найбільш збитковий результат показали «Регіональні електричні мережі». Перший заступник міністра пояснила, що це, у першу чергу, пов’язано з тим, що діяльність цієї компанії і частина її активів перебуває на тимчасово окупованих територіях і урайоні АТО. Також погіршився результат «Укрзалізниці».

Юлія Ковалів повідомила, що Мінекономіки вже затвердило  фінансові плани для більшості великих державних підприємств. «Ми очікуємо, що збитки всіх державних підприємств суттєво скоротяться. Фінансові плани, які подані по топ-50 державних підприємств, буквально 2 компанії представили збиткові фінансові плани. Таким чином, ми очікуємо, що сукупний прибуток державних компаній буде більшим, ніж 20 мільярдів гривень», – зазначила вона.  Цьому мають сприяти стабілізація курсу гривні, внутрішня оптимізація, державні закупівлі та підвищення тарифів на послуги цих компаній, внаслідок чого вони перестають бути планово збитковими. Юлія Ковалів повідомила також, що на 2016 рік очікують значно вищі надходження  від державних підприємств до бюджету. «Ми очікуємо цього року збільшення таких платежів приблизно на 20%», – заявила вона.

Юлія Ковалів зауважила, що хоча реально працюючих державних підприємств наразі 1800 із 3500, саме топ-100 державних підприємств володіють абсолютною більшістю державних активів. «Це 86% усіх сукупних активів наших державних підприємств. […] Із них активи топ-5 підприємств становлять 73%. Фактично навівши лад в топ-10 державних підприємств ми будемо мати прозорий процес управління активами майже 80% всіх активів державних підприємств», – пояснила вона. Основними інструментами підвищення ефективності підприємств мають стати забезпечення прозорості і проведення аудиту.

Юлія Ковалів нагадала, що державні підприємства вже зобов’язані законом проводити незалежний аудит і публікувати його результати на сайті, публікувати інформацію про свою діяльність і ключові угоди, а також з 1 вересня – здійснювати закупівлі через систему «ProZorro». Вона зазначила, що із 45 найбільших державних компаній,  які мають проводити незалежний аудит із залученням найбільших міжнародних аудиторських компаній, 14 вже провели аудит і опублікували його результати, а 18 знаходяться у процесі аудиту. «Ми очікуємо, що до кінця серпня ці 18 компаній опублікують аудиторські висновки і свою фінансову звітність на сайтах», – пояснила перший заступник міністра. 11 компаній досі не розпочали аудит. Із них частина  – на стадії ліквідації, частина – саботують процес. «На сьогодні ми звернулися до кожного з керівників цих підприємств і очікуємо, що вони або запустять аудит, або до керівництва таких компаній буде вжито відповідних заходів», – підкреслила Юлія Ковалів.

Мінекономіки вже визначили процедуру призначення на підприємствах незалежних наглядових рад. «На сьогодні Мінекономіки вже підготувало порядок, яким чином будуть формуватися і призначатися наглядові ради в найбільших держпідприємствах.  Закон передбачає, що до кінця року, крім «Нафтогаз», у нас буде мінімум 15 підприємств із сформованими наглядовими радами. До їхнього складу будуть входити незалежні члени – тобто, не держслужбовці, а люди, які не пов’язані з діяльністю компаній. Це люди, які мають великий досвід у даних галузях і відповідні моральні якості», – пояснила Юлія Ковалів. За її словами, це має докорінно змінити управління держпідприємствами. «Якщо до сьогодні всі члени наглядових рад фактично голосували за директивами, прямими вказівками уряду, то із впровадженням цього закону всі члени наглядових рад будуть діяти на власний розсуд в інтересах компанії і будуть за всі свої рішення нести особисту відповідальність. Фактично цим ми мінімізуємо прямий вплив уряду на прийняття стратегічних рішень у державних підприємствах», – зазначила перший заступник міністра. Наглядові ради будуть обиратися за тією ж процедурою номінаційного комітету, яка діє для конкурсу на посади керівників державних підприємств.

Юлія Ковалів зазначила, що на сьогодні залишаються відкритими 5 конкурсів на посади керівників  найбільших державних компаній. На посаду керівника «Укрспирту» номінаційний комітет не обрав жодного із запропонованих кандидатів. Вчора відбулося перше засідання комісії щодо обрання керівника Маріупольського морського порту, наступного тижня відбудеться засідання щодо «Електроважмашу». Стартували конкурси на посади керівників «Укртрансаміаку» та аеропорту «Бориспіль». Завершення усіх цих конкурсів очікують через 2 місяці. Коментуючи запитання журналістів з приводу того, що підприємства не публікують списки кандидатів на посади керівників, перший заступник міністра пояснила, що це «нормальна практика як приватних компаній, так і державних. Кожен з кандидатів, який на момент подання своєї пропозиції на посаду, як правило, має роботу. І кожен з них до моменту обрання, напевно, не хоче, щоб його роботодавець знав і розумів, що він шукає нову роботу». Водночас, Юлія Ковалів запевнила, що громадськість належним чином інформуватимуть про хід проведення конкурсів.

Також Юлія Ковалів висловила сподівання, що на вересневій сесії Верховної Ради приймуть законопроект, який спрощує приватизацію середніх і малих державних підприємств, а також законопроект про скорочення переліку державних підприємств, які не підлягають приватизації. Таких в Україні близько 1400. «Ще раз наголошуємо: держава не може бути ефективним власником 1800 державних підприємств. Якщо ми подивимося на країни ЄС, США – у жодній з них немає такої великої кількості держпідприємств. Ми маємо надію, що у вересні ми проголосуємо ці законопроекти, що дозволить нам передати до Фонду держмайна більшість цих підприємств для приватизації», – зазначила заступник міністра.