Київ, 31 жовтня 2016 року
,

Від «Роттердам+» виграє тільки теплова генерація, а не державні шахти – експерти

Київ, 31 жовтня 2016 року, 31 жовтня 2016.

З першого травня в Україні ціни на електроенергію розраховуються за формулою «Роттердам+». У результаті нова ціна виросла на 60%, а ціна на вугілля лише відсотків на 10-15. У той же час заробітні плати для шахтарів не зросли взагалі. До того ж тривають закупки вугілля з зони АТО. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Андрій Герус, член правління «Ціна держави», екс-член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Аби запобігти цьому ініціюють судовий позов щодо скасування розрахунку ціни електроенергії за формулою «Роттердам+». Лев Підлісецький, народний депутат України, член комітету паливно-енергетичного комплексу, заявив, що головною метою є скасувати підвищення тарифів та переплату тепловій генерації, а також не просто відмінити, а встановити правильну, коректну формулу, встановити окремо для марки вугілля Г та А, адже вони не взаємозамінні.

«У жовтні тариф теплової генерації складає 1,66 гривні – він покриває ціну за вугілля у 2200-2300 гривень. Одна по такій ціні ніхто не купує. Одна справа, що тариф щось покриває, а інша – що ті, хто отримує цей тариф використовує його так, як цей тариф може покривати. Державні шахти продають по 1330 гривень. Як би реальну ціну вугілля зрівняти з тією, що покриває тариф, то державні шахти могли б за один місяць отримати 250-300 мільйонів гривень», – зазначив пан Герус. Він пояснив, що до 2016 року була єдина ціна для шахт, по якій вони продавали вугілля, і яке покривалося тарифом теплової генерації. Через «Роттердам +» з’явився розрив: НКРЕКП використовує цю формулу, а Міненерго його не признає та встановлює українську ціну. Такий дисбаланс створює негативні наслідки.

За словами Дмитра Боярчука, виконавчого директора Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна», підвищення цін на електроенергетику не обумовлена жодними вимогами міжнародних кредиторів. Логіка нововведення полягала у викорінення кроссубсидування через уникнення дисбалансу між ціною для населення та непобутового споживача. «Сьогодні кроссубсидування не зникло, більше того, воно збільшилося з 35 до 54 мільярдів гривень. Але вони нікуди не зникли, вони розпорошуються і увійшли у ваші чеки. Це – додаткові 1200 гривень для ваших витрат у магазині. Це закладено у цінах за визначенням», – пояснив він.

Лев Підлісецький, вважає, що «Роттердам+» зроблений спеціально під енергетичну компанію ДТЕК. «70% теплової генерації контролює ДТЕК. Очевидно, що дане рішення має конкретного бенефіціара. Компанія отримає з цього великі дивіденди. При цьому воно не відобразиться на шахтарях, які працюють на державних вугільних шахтах», – пояснив він. Також за його словами, «Роттердам+» не впливає на стратегічний розвиток галузі: у бюджеті на 2017 рік закладені гроші на підтримку у різниці ціни для вугільної галузі. Неспівпадіння проявляється і у тому, що НКРЕКП встановлює ціну для теплової генерації, але Міненерго визначає, за скільки купувати вугілля. «У ціні електроенергії закладена ціна НКРЕКП, так як це передбачає «Роттердам+», а Міненергетики визначає ціну у 1300 гривень за вугілля», – зазначив народний депутат.

Народний депутат Олексій Мушак, також додав, що бенефіціарами такої «схеми» є власники бондів або боргів ДТЕК. «До запровадження цієї схеми, акції котувалися на рівні 40-50% від номіналу. Після – вже 70-80%. А по факту – це легалізація доходів. Купуються євробонди компанії ДТЕК, яка з усіх нас висмоктує додаткові кошти, а потім у кінці терміну виплачується повністю ця цифра. Якщо хтось накупив євробондів на 300 мільйонів доларів, то ще 300 вони легально зможуть отримати», – поясни він. За словами народного депутата, ініціюють створення слідчої комісії, яка б розслідувала ситуацію, що склалася.

Василь Прадід, голова незалежної профспілки шахтарів шахти №10 ДП «Волиньвугілля», наголосив, що заробітні плати для шахтарів не підвищилися. Навіть більше – існує величезна заборгованість по їхнім виплатам. «Ми організовуємо протести, перекриваємо дороги і тільки так добиваємося, що нам покривають хоча б якусь частину за певні місяці», – розповів він.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі