Київ
,

49% українців готові до компромісів заради миру на Донбасі, але не будь-яких – опитування

Київ, 15 січня 2018.

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва оприлюднив результати громадського опитування щодо Закону про реінтеграцію Донбасу. Лише 18% українців погоджуються на мир на Донбасі «за будь-яку ціну». Серед них 30,5% – мешканці Півдня, 23% – жителі Сходу, 25,5% – Донбасу, 8% – представники західних регіонів України. 49% опитаних вважають, що заради миру варто погоджуватися на компроміси, проте не на всі. Такі дані загальнонаціонального дослідження представила директор Фонду Ірина Бекешкіна під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

19,5% українців підтримують надання Президентові України всієї повноти повноважень щодо управління Національною гвардією, Збройними силами та іншими військовими формуваннями, 39% – не підтримують цю ідею. Відповідні положення про повноваження Президента містить законопроект про реінтеграцію Донбасу, який завтра, 16 січня, голосуватимуть у Верховній Раді у другому читанні.

За оцінкою аналітиків, у поточній редакції законопроекту багато протиріч, які можуть поставити під питання відповідність майбутнього закону Конституції України. Це невизначеність термінології, зокрема, щодо територій, на які буде поширюватися його дія. «Якщо з окупованими територіями нам більш-менш зрозуміло, то що таке «райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони», на яких пропонується запровадити більш широкі повноваження силовиків, та що таке «вказана зона безпеки», яка буде створена близько лінії розмежування – також незрозуміло,- розповіла Олександра Дворецька, голова правління «Восток-SOS». – Але з тексту законопроекту зрозуміло, що доступ як гуманітарних, так і правозахисних організацій та журналістів буде обмежено, тому що пропонується окремий дозвіл на знаходження в цій території. Це може стати ризиком для дотримання прав людини у вказаній зоні».

Олександр Клюжев, аналітик громадської мережі «ОПОРА», наголосив, що законопроект створює  загрозу обмеження прав і свобод громадян, які проживають на непідконтрольній урядові території. «Фактично держава планує у разі прийняття закону застосовувати обмеження правового режиму військового стану без оголошення цього правового режиму. І, на відміну від законодавства, яке стосується правового режиму військового стану, де значна частина положень деталізована, тут є спроба швидко ввести нову термінологію та застосувати під нею обмеження щодо прав і свобод громадянина», – пояснив він.

Доцільно розмежувати дві основні тези, які містяться у законопроекті – визначення участі Росії у конфлікті та положення про державну політику щодо окремих частин Донецької та Луганської областей, переконаний голова правління «Донецького інституту інформації» Олексій Мацука. «Цей законопроект не допоможе реінтеграції та зміцненню громадської довіри. Єдина нормативна цінність, яка там є – визначення статусу Російської Федерації. Чи допоможе він реінтеграції? Ні. Чи буде закон заважати, через наявність отаких складних конструкцій та повноважень поза Конституцією? Однозначно так», – наголосив засновник Платформи культурних ініціатив «Лампова» Олександр Дмітрієв.

На думку Олексія Гараня, наукового директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, текст законопроекту погоджували із західними союзниками України, а саме питання реально буде врегульовуватися не так конкретним законом, як співвідношенням політичних сил Україна-Росія-Захід. «Ще раз наголосимо, що критичні зауваження, які тут лунали, не спрямовані проти однієї з основних ідей – визнання Росії агресором, визнання території тимчасово окупованою, створення Оперативного штабу Збройних сил, який реально буде керувати цією операцією. […] Але є серйозні зауваження щодо конституційності деяких положень, які стосуються, насамперед, прав громадян і необхідності їх визначення, і було б добре, якби це було нашими депутатами враховано», – підсумував Олексій Гарань.

«У суспільстві має бути широке обговорення цих питань. І очевидно, що рамковий закон, який зараз приймається, не передбачає конкретних заходів, і ці заходи мають бути обговорені публічно із залученням широкої громадськості. Якщо щось пропонується, воно має пройти широку публічну дискусію – щоб переконувати людей, щоб люди розуміли необхідність тих чи інших заходів», – додала Ірина Бекешкіна.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі