Київ
,

Основна причина незначної кількості вироків у справах, переданих до суду НАБУ – перевантаженість судів – моніторинг Ради громадського контролю НАБУ

Київ, 12 жовтня 2018.

Активні зрушення у розгляді справ, переданих до суду антикорупційними органами, неможливі до створення Вищого антикорупційного суду. Основна причина повільного розгляду – перевантаженість справами судів 1-ї інстанції. Про це заявили представники Громадської ради Національного антикорупційного бюро України за підсумками моніторингу розгляду справ, переданих НАБУ у суди, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Моніторинг Ради громадського контролю НАБУ охоплює 45 проваджень – близько третини усіх справ, переданих у суди антикорупційними органами.

За 6 місяців монітори відвідали 123 судових засідання, більшість із них – у Києві, де розглядається найбільше справ. Із них, 66 засідань (54%) –  не відбулися з різних причин, відбулися – 57 (46%). «Зазвичай причина того, що засідання не відбулося – це, у 64% випадків, відсутність складу суду внаслідок відпустки суддів або участь суддів в інших провадженнях, що викликане великою кількістю інших справ на одного суддю», – розповів Вадим Валько, аналітик та координатор моніторингу. 42% засідань тривали менше 30 хвилин – також внаслідок перевантаженості суддів справами. У більшості випадків між 2 засіданнями в одній справі минає від 15 днів до місяця, у деяких випадках – 2 місяці і більше.

Станом на 31 серпня 2018 року, у судах знаходилися 150 справ, переданих детективами НАБУ. Із них, кінцеві судові рішення винесли у 33 справах. «Із них – 21 вирок на підставі угоди, і 2 «реальні» вироки, за якими осіб було засуджено до позбавлення волі. Один із них зараз оскаржується в апеляції», – деталізував Вадим Валько. У 9 випадках із 33, фігурантів звільнили від кримінальної відповідальності. У 49 провадженнях ще не розпочали розгляд по суті.

«Ми дійшли висновку, що судова система зараз не готова розглядати провадження у розумні терміни […] На сьогодні  в Україні близько 4600 суддів, які мають повноваження розглядати судові справи. Лише за минулий рік на їхній розгляд надійшли майже 3 мільйони справ – можна зрозуміти, скільки справ припадає на одного суддю. Ми також маємо враховувати, що до розгляду справ, у яких досудове розслідування здійснювало НАБУ, у першій інстанції,  встановлені вимоги, що їх має розглядати колегія із 3 суддів, кожен з яких має не менше 5 років досвіду. Як наслідок, часто немає складу колегії», – пояснив Антон Марчук, експерт Центру політико-правових реформ.

За словами активістів, єдиним способом вирішити проблему є запуск Вищого антикорупційного суду. «Ми вітаємо прийняття закону про вищий антикорупційний суд…. Зараз ключове завдання для усіх, хто долучений до антикорупційної реформи – сформувати суд із дійсно професійних, компетентних та незалежних суддів. Для цього дуже важливо забезпечити належність участь громадськості, зокрема, міжнародних експертів у цьому процесі. Цей процес має бути якнайшвидшим, щоб вже у наступному році суд повноцінно запрацював», – наголосив Антон Марчук.

Віталій Кравець, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у своєму коментарі зазначив, що дослідження є «якісною своєчасною аналітикою». «Те, що моніторинг був вибірковим, не повинне насторожувати – зазначені проблеми характерні для більшості справ. Наріжна проблема – це колегіальність. Ця норма необхідна, щоб забезпечувати неупереджений судовий розгляд, але у судах першої інстанції не зовсім напрацьований механізм формування і роботи цих колегій […]. Ми впираємося у питання створення окремого суду для розгляду наших справ, щоб із ними нарешті почався рух», – зазначив Віталій Кравець. Він додав, що проблеми зі своєчасним розглядом можуть бути і після запуску вищого антикорупційного суду через велику кількість справ.

Звіт Ради громадського контролю НАБУ за підсумками моніторингу включає загальні статистичні відомості про розслідування, оцінку повноти, відкритості і доступності інформації про судові засідання, тривалість і частоту судових засідань. Це також відеозаписи із судових засідань, за якими можна перевірити тривалість засідань, рівень підготовки прокурора, якість зібраних доказів, роботу суддівської колегії. Матеріали моніторингу оприлюднені на сайті Ради громадського контролю НАБУ.

 

 

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі