Мета проекту «Відзнаки Героїв» – щоб мрії героїв Небесної сотні жили і втілювалися через діяльність людей, які живуть тією ж справою

Громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» презентувала проект вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні – «Відзнаки Героїв». Проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та волонтерів, які є членами експертної ради проекту. «Ідея проекту – створити експертну раду, яка б складалася із відомих митців, науковців, філософів, громадських діячів, які б, отримавши від рідних інформацію про наших героїв – чим вони жили, про що мріяли – генерували ідеї, як можна найкращим чином втілити їхні мрії, щоб пам’ять про них була живою і жила у тих людях, які зможуть реалізувати себе завдяки цьому проекту», – розповів Володимир Бондарчук, голова Громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні», під час презентації в Українському кризовому медіа-центрі.

«Ця відзнака – відзнака тим, хто продовжує відстоювати ці ідеї і цінності, народжені Майданом: нетерпимість до корупції, дискримінації, відстоювання гідності і прав людини. Цими днями Україні потрібні потужні джерела для того, щоб не розчаруватися і не зрадити тим ідеалам. І, на мою думку, відзнака Героїв Небесної сотні може стати таким джерелом», –  зазначив Григорій Баран, секретар правління Міжнародного фонду «Відродження».

На сьогодні заснували відзнаки імені п’яти наймолодших героїв – Назара Войтовича, Устима Голоднюка, Дмитра Максимова, Юрія Поправки і Богдана Сольчаника. «Вони настільки хотіли змінити цей світ і так його любили, і хотілося б, щоб цю силу життєствердності через ці відзнаки отримали інші українці», – зазначила Ольга Климко, автор ідеї і керівник проекту.

«Їхньою ідеєю була вільна незалежна Україна, процвітаюча держава, але у кожного було щось особливе. Хтось любив малювати, хтось співати, хтось писати, хтось хотів трьох дітей. Хтось недолюбив. Хтось не дописав картину. Хтось не написав пісню. Хтось не збудував свій власний будинок, не посадив сад. Ми маємо продовжити їхню справу на багато поколінь. У мого мертвого брата була посмішка на обличчі. Герої вмирали з посмішкою на обличчі – вони були нескорені. І ми з вами не маємо права зламатися, усі українці не мають права зламатися, бо вони віддали найдорожче – своє життя. А нам треба не бідкатися, а прожити це життя достойно», – наголосив Роман Мойсей, брат загиблого Василя Мойсея.

Рішення про присудження відзнаки прийматиме експертна рада. Окрім експертної ради, створять наглядову раду із відомих громадських діячів, активістів і волонтерів, яка буде гарантом того, що відзнаки присуджуються прозоро і чесно.

Відзнака Назара Войтовича: участь у мистецькій резиденції

Назар Войтович був художником, тому у пам’ять про нього у рідному селі створять постійно діючу мистецьку резиденцію. За словами авторів ідеї, це перший прецедент подібного проекту у маленькому селі. «Ця резиденція буде міжнародною, туди запрошуватимуть і міжнародних митців. Ми хочемо таким чином розповідати про цінності, які несла Революція Гідності на міжнародному рівні», – розповіла Людмила Ничай, автор проекту, координатор проектів Громадської організації «Конгрес Активістів Культури».

Резиденція буде водночас освітньою і комунікаційною платформою, яка сприятиме налагодженню діалогу і вихованню активної громадянської позиції серед молоді громади. «Назар мріяв бачити Україну країною добрих людей, тому завдання цієї резиденції  – налагоджувати діалог між людьми, виховувати повагу одне до одного, вчити доносити свою думку, виховувати таким чином наше нове покоління», – зазначила Людмила Ничай. Зокрема, планують тренінги для активної молоді у співпраці із Британською радою, за програмою «Активні громадяни», а також тренінги, пов’язані із захистом довкілля.

У резиденції буде 2 великі майстерні для митців, а також лекторій, бібліотека, техніка для демонстрації фільмів і доступ до Інтернету і невеличка кав’ярня. Навчальні програми та майстерні діятимуть і у період між резиденціями.

У квітні оголосять конкурс на місце у резиденціях, на якому серед кандидатів оберуть 6 художників. Перший тренінг планують на кінець березня-початок квітня, перші відкриті лекції – на початок квітня.

Відзнака Дмитра Максимова: для тих, хто підтримує спорт і заходи для людей з особливими потребами

Відзнакою ім. Дмитра Максимова нагороджуватимуть активістів, які сприяють розвитку заходів для людей з особливими потребами і ширшому залученню молоді до спорту і патріотичного виховання. «Ми хочемо вже у цьому році започаткувати цю відзнаку. До цього ми залучимо представників родин героїв Небесної сотні, а також громадське об’єднання «Спільна перемога» і Міністерство молоді та спорту», – розповів Микола Ляхович, начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України.

Відзнака Богдана Сольчаника: поїздка до Оксфорду або Кембриджа для молодих науковців

Відзнака «Тревел-Грант» імені Богдана Сольчаника покриватиме витрати молодих українських науковців на поїздку до Кембриджу та Оксфорда для участі у наукових конференціях. «Богдан Сольчаник не захистив свою дисертацію у Варшавському університеті на тему виборчого процесу у малих західноукраїнських містах. Ми дуже сподіваємося, що, надавши можливість молодим талановитим українським дослідникам долучитися до міжнародного наукового життя, ми зможемо продовжити цей процес», – зазначила Мирослава Хартмонд, науковий співробітник Оксфордського університету, культурний дипломат, секретар Клубу випускників Оксфордського університету в Україні.

Брати участь у програмі можуть вчені гуманітарних, природничих наук і технічних спеціальностей. Аліна Свідерська, президент Кембриджської спільноти України, розповіла, що кандидатам не лише фінансуватимуть поїздку, але й допомагатимуть знайти конференцію для участі і владнати організаційні питання. Подати заявку на грант потрібно до 1 липня. 25 липня, у день народження Богдана, оголосять переможців. Поїздка відбудеться восени-взимку 2017-2018 року.

Відзнака Юрія Поправки: викривачам корупції

Антикорупційну відзнаку імені Юрія Поправки, засновану у співпраці із Transparency International, отримав Олександр Волошин з Одеси за свої журналістські розслідування. «Ця премія стала для мене не приводом для самолюбування, а усвідомленням, що я маю досягати того рівня, щоб бути гідним цієї премії. Це дало розуміння, що потрібно робити більше і досягати більше», – розповів він. Олександр Волошин зазначив також, що з власного досвіду бачить позитивні зрушення вже зараз. «Під час роботи зі мною почали зв’язуватися оперативні працівники. Вони дійсно хочуть відкривати провадження, розслідувати і карати винних. […] Зміни дійсно йдуть», – зазначив Олександр.

Ігор Кульчицький, син Володимира Кульчицького, запропонував створити подібні творчі майстерні або освітні програми для студентів профтехучилищ – у пам’ять про батька, який був «майстром на всі руки». Багато родин Небесної сотні підтримали ідею таборів спортивно-патріотичного виховання для молоді.

Тетяна Ковтунович, завідувач сектору архівних фондів Українського інститут національної пам’яті, нагадала, що УІНП продовжує проект «Майдан: усна історія» і запрошує усіх бажаючих поділитися своїми спогадами про героїв Небесної Сотні і події Революції гідності.