13 жовтня 2014 року, Київ – Завтра дуже важливий день для України: велике свято Покрови співпадає з голосуванням у ВРУ антикорупційного пакету законів. Наразі законопроекти знаходяться на розгляді профільного комітету зі 150-200 правками до кожного з них. Задача комітету полягає в тому, щоб прийняти або відхилити кожну з правок, подану народними депутатами, та підготувати Законопроекти до голосування у другому читанні у ВРУ 14 жовтня. Про це сказав під час круглого столу, організованого Центром підтримки реформ за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» в Українському кризовому медіа-центрі Віктор Таран, Центр політичних студій та аналітики. «Судячи з кількості правок, найбільше наших депутатів наразі хвилює законопроект 5114 щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів і власників бізнесу», – сказав Віктор. При цьому, на думку експертів – учасників Круглого столу, закони таки можуть бути прийняті завтра.
Експерти підтвердили, що найважчою запропонованою зміною для чиновників є забезпечення прозорості в державних органах влади шляхом розміщення декларацій про доходи та видатки і реєстрів приватної власності та майна всіх державних службовців у режимі онлайн, неможливості приховання реальних власників офшорних компаній та впровадження так званої «перевірки на стиль життя», тобто відповідності рівня життя сім’ї задекларованим видаткам та доходам. «Насправді це – прорив для України. Сьогодні треба зробити все можливе, аби завтра Закон проголосували, а вже далі працювати над його реалізацією», – сказав Голова правління Transparency International Україна Андрій Марусов. За його словами, завтра – той день, коли кількість матиме значення. Він переконаний, що голосування можливе лише під тиском громадськості.
«Нам треба реально усвідомлювати, що єдина мотивація голосувати завтра – це вибори до Верховної Ради України», – сказала Дар’я Каленюк, Центр протидії корупції. Вона додала, що гарантій того, що Антикорупційне Бюро не стане каральним політичним органом сьогодні не має ніхто, проте законопроекти виписані таким чином, щоб максимально забезпечити незалежність органу. «Знайти фахових і незалежних людей в Україні буде непросто, за умови якщо ми не надамо їм ті умови та заробітну платню, яка дозволить не думати про додаткове забезпечення», – сказала Дар’я.
На думку Голови правління Всеукраїнської колегії по боротьбі з організованою злочинністю Юрія Лавренюка, важливо також, щоб правки, які будуть прийняті до законопроектів, не викривили основні досягнення цього пакету. Він наголосив, що прийняття законопроектів не гарантує їх виконання, тому, окрім серйозної реформи судової та правоохоронної гілок влади, потрібен буде постійний контроль громадськості на кожному із етапів зрушень в державі.
Досвід Німеччини в дискусії представляв Клаус Хьонер, Головний експерт проекту ЄС «Підтримка реформ у секторі юстиції в Україні». За його словами, Німеччина не має таких радикальних комплексних законопроектів, як пострадянські країни, тому що рівень престижності і довіри до державного службовця, а також судді в Німеччині дуже високі. Водночас пан Марусов додав, що для України дуже показовим серед європейських країн може бути Італія з найвищим рівнем корупції і зв’язками державних органів влади навіть з мафією. «Компанія «Чисті руки» у 1980-их була справді успішною, головним чином, завдяки тому, що частина суддівського корпусу була готова протидіяти системі», – сказав Андрій Марусов. Саме тому, за словами експерта, «задача українського суспільства сьогодні не лише контролювати, а й підвищувати градус дискусії – зробити ставку на 700 спартанців, які увійдуть до Антикорупційного бюро з розумінням, що в їхній руках – останній шанс для очищення країни».
