26 років Будапештському меморандуму: Валерій Чалий про те, як документ впливає на Україну сьогодні

Будапештський меморандум
© DW

5 грудня 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум, внаслідок якого ми позбулися стратегічних бомбардувальників та ядерних ракет. Чи є користь з цього документу для нашої держави сьогодні, чи був в нас шанс в 1994 році не відмовитися від ядерної зброї та чому Банкова включила цю тему до опитування президента, яке відбувалось паралельно з місцевими виборами, Українському радіо розповів голова правління Українського кризового медіа-центру, посол України в США 2015-2019 років Валерій Чалий.

“В нашій історії було багато епізодів, де ми могли би зіграти краще. З точки зору сьогоднішнього дня є невиправдані завищені очікування тих, хто хоче використати цей документ для значного посилення безпекового середовища навколо України чи гарантій, але не мають рації й ті, хто недооцінюють його політичне значення. Проте намагання замінити дискусію про найкращу модель безпеки для України, а я вважаю, що це входження в систему колективної безпеки, дискусією про документ 26-літньої давності, я вважаю хибним шляхом”, – розповів Валерій Чалий. 

За його словами, зброя Україні, як і будь-якій іншій державі, завжди потрібна, тому що зброя – це мир:

“Якщо ти готовий захищатись і знаєш, що будь-яка агресія проти тебе буде мати наслідком незворотні втрати, тоді ти забезпечуєш мир. Але хто ж нам тоді дозволив би не бути в ізоляції і мати ядерну зброю? Якби ми хотіли бути Північною Кореєю, то можна було б йти таким шляхом. Тиск був величезний і навряд чи вдалося б уникнути такої ситуації”. 

“Прийняли те, що змогли прийняти. Я колись розмовляв з людьми, які витиснули з нас таке рішення, і вони сказали: “Ми дуже здивувались, що ви продали свою безпеку”. І це почалось при Леоніді Кравчуку, а не Кучмі, бо всі попередні домовленості вже були досягнуті”.

Як зауважив експерт, внаслідок підписання Будапештського меморандуму з точки зору безпеки Україна не отримала балансу:

“В разі такого роззброєння принаймні поставити питання про систему колективної безпеки треба було. Й будучи вже зараз в США і розмовляючи з тими людьми, які в той час вели ці справи, вони казали мені, що могли розглянути таке питання. І це втрачена можливість”.

“Щодо опитування президента про Будапештський меморандум, то воно безглузде, тому що задавати питання простим людям стосовно діючої міжнародної угоди – це ставити під сумнів цю угоду. Це дуже підступний хід, тому що таким чином розбивається дієздатність цього документу. Й сьогодні ми це обговорюємо лише з однієї причини – тому що це було опитування президента. Будапештський меморандум – політичний документ, дуже слабкий міжнародний договір. Але зараз треба концентрувати всі зусилля не на його обговоренні”, – наголосив Чалий.

Наостанок голова правління Українського кризового медіа-центру зазначив, що існує багато інтерпретацій поведінки президента у цьому питанні:

Багато експертів говорять, що чим більше обговорень Будапештського меморандуму, тим ближче обговорення питання позаблоковості та нейтралітету. Це відводить нас від питання приєднання до євроатлантичних структур безпеки, які є в Конституції України.  Також говорять, що це зроблено Банковою для того, щоб показати, що ми можемо повернути ядерну зброю назад. Такий невеликий шантаж партнерів і союзників”.