Проблеми медицини окупованому Криму: ускладнена система отримання медичної допомоги, скорочення медичного персоналу та дефіцит лікарських засобів – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 13 серпня 2015 року – Ситуація з медичним обслуговуванням у Криму має тенденцію до погіршення. Основні проблеми обумовлені переходом на російську систему обов’язкового медичного страхування, політикою скорочення працівників системи охорони здоров’я і койко-місць у лікарнях та прагненням окупаційної влади максимально обмежити імпорт лікарських засобів неросійського виробництва. Таку думку озвучили експерти під час дискусії, організованої у партнерстві з проектом «Free Crimea», в Українському кризовому медіа-центрі.

Як зазначив Тарас Березовець, ідеолог проекту «Free Crimea», найсуттєвішою зміною у сфері охорони здоров’я став перехід півострова з 1 січня цього року на російську систему обов’язкового медичного страхування (ОМС). У результаті всім кримчанам видали страхові поліси «СНИЛС», без яких отримати медичну допомогу у державних закладах охорони здоров’я практично неможливо. Втім, певні труднощі виникають навіть за наявності страхового полісу. «Наші громадяни найчастіше стикаються з тим, що вводяться різні штучні перешкоди на шляху медичного обслуговування. Наприклад, якщо раніше людина могла прийти і отримати допомогу лікаря у той самий день, незалежно від того, скільки їй доведеться почекати, то сьогодні вводяться штучні обмеження з записом до дільничних лікарів, і штучно обмежується кількість пацієнтів – як правило, не більше десяти на день», – пояснив Тарас Березовець. Він додав, що іноді людям доводиться чекати півроку, щоб пройти УЗД у бюджетній установі. За новою системою, пацієнт закріплений за певною поліклінікою. Якщо пацієнт бажає змінити лікаря чи поліклініку, у якій його обслуговують, це дозволяється робити не частіше одного разу на рік, при цьому немає гарантії, що завідуючий поліклініки задовольнить прохання. Трапляється так, що пацієнта за його заявою зняли з обліку в одній поліклініці, проте відмовляються прийняти в іншій. «Бюрократія заводить людей у тупикову ситуацію, і це лише поглиблює і так складну ситуацію з охороною здоров’я в Криму», – зазначив експерт «Free Crimea» Роман Остапчук, підсумовуючи опис цих нововведень. «Загальне медичне страхування у Російській Федерації показало свою неефективність. […] Поліс покриває лише частину гарантованого медичного обслуговування. Крім того, як слушно зазначив попередній спікер, цей мінімум отримати не завжди можливо і надзвичайно важко», – зазначила Валентина Очеретенко, представник «Спілки захисту прав пацієнтів». «Що стосується зміни медичного закладу, зміни лікаря – на жаль, в Україні ці правила такі самі: також один день для зміни лікаря; з поліклінікою ще складніше – дуже важко стати на облік людям, що працюють не за місцем прописки. Все це призводить до великих витрат – і у нас, і в Криму», – додала вона. Експерт вважає, що у даному випадку Україні варто звернути увагу на причини невдачі нововведення зі страховими полісами у Російській Федерації, щоб у майбутньому не повторити ті самі помилки.

Друга проблема пов’язана із політикою скорочення чисельності медичних закладів і працівників сфери охорони здоров’я. Крім того, щоб сплачувати менше за ставки і надбавки, лікарям штучно скорочують години роботи і, відповідно, заробітну плату. Наразі заробітна плата старшого медичного персоналу становить 35-37 тисяч рублів, середнього – 25 тисяч і молодшого – 12 тисяч рублів, проте ймовірно, що після остаточного переходу на російське законодавство середня зарплата знизиться до 12-18 тисяч рублів. Валентина Очеретенко зазначила, що лікарі, які не мають російського паспорта, не мають можливості нормально працювати. Лікарі у цілому невдоволені, оскільки ані обіцяних високих зарплат, ані пільгових надбавок вони не отримали. Ірина Власенко повідомила, що українські дипломи визнають, проте для цього лікарям необхідно проводити акредитацію документів, що завершується екзаменом і підтвердженням кваліфікації і диплому. Ця процедура триває від двох місяців до півроку.

Третя значна проблема пов’язана із обмеженням імпорту лікарських засобів. «На сьогоднішній день «КримФарма» заявила, що всі медичні препарати українського виробництва будуть замінені препаратами російського виробництва. Це не завжди можливо: є унікальні препарати, вироблені в Україні, якими користуються пацієнти Криму», – підкреслила Валентина Очеретенко. «Росія заповнила аптеки ліками дорогими, малоефективними і далеко не у повному асортименті. Просто МОЗ АРК виконує розпорядження Путіна про те, що 90% ліків мають бути вітчизняного виробництва, але вони не завжди якісні і не завжди ефективні», – зазначив експерт Роман Остапчук.

Обмеження імпорту найбільше зачіпає інтереси осіб, хворих на цукровий діабет. «Пацієнти з цукровим діабетом потребують постійного контролю, постійного введення певного інсуліну, призначеного лікарем. Одна із проблем – це те, що вітчизняний інсулін, від якого залежить більша частина пацієнтів, тепер недоступний», – зазначила Ірина Власенко, представник Всеукраїнської спілки громадських організацій “Українська діабетична федерація”. Відповідно, пацієнтам доводиться переходити на новий інсулін, з’ясовувати, підійде він чи ні. «Це тривалий процес, який займає багато часу і не минає без наслідків для організму», – додала вона. Крім того, хворим на діабет необхідні регулярні консультації лікаря, а потрапити на прийом, як вже зазначалося, непросто.

Наразі існують проблеми з укомплектуванням лікарень: сімферопольські лікарні укомплектовані лікарями на 70-80%, а в Євпаторії дефіцит лікарів становить 75%. Непроста ситуація і з забезпеченням пільговиків медикаментами: як повідомила Валентина Очеретенко, із 200 тисяч чоловік, що мають право на пільгові медикаменти, їх отримують лише 2 400.

Як зазначила Валерія Очеретенко, українські лікарі мало чим можуть допомогти колегам, що залишилися на півострові, оскільки останні остерігаються співпрацювати – ніхто не хоче підставляти себе. В української ж влади, схоже, стратегії стосовно Криму немає. «Мені здається, що наше завдання, континентальної України, продемонструвати, що ті, хто ризикнув переїхати з півострова, оточені турботою, і для них доступ до медичних послуг спрощений», – підсумувала Валентина Очеретенко. На її думку, це стане вагомим приводом для мешканців Криму бажати його повернення до України.

Відео прес-брифінгу українською та англійською мовами.

Палата номер №6. Состояние развития медицины в оккупированном Крыму