Моніторинг українських медіа за 4-6 вересня 2015 року

Новиною номер один з Донбасу стала відставка спікера “парламенту ДНР” Андрія Пургіна. Експерти схильні вважати цю подію результатом прагнення Росії прибрати неслухняних виконавців, які стоять на шляху швидкої реалізації мінських домовленостей. Місце звільненого Пургіна посів представник «ДНР» на мінських переговорах Денис Пушилін, якого ще й вважають людиною олігарха Ріната Ахметова. Пушилін ж відразу говорив про можливість закінчення війни, як тільки буде відведена від лінії фронту зброя калібром менше 100 мм.

Президент України наполягає на тому, що альтернатив домовленостям в Мінську і Нормандського формату немає. При цьому, Нормандський формат, в якому бере участь і Росія, президент назвав світовою проукраїнською коаліцією. Сьогодні, незважаючи на окремі перестрілки, уже тиждень діє перемир’я, констатують учасники конфлікту і міжнародні спостерігачі. У той же час, президент попередив про здатність України захиститися, у разі нової ескалації війни з боку Росії і бойовиків.

Вирішення питань фінансово-економічних відносин з Росією стає все більш актуальним в міру наближення часу вступу угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом у дію. Росія попереджає про можливість відмови від режиму вільної торгівлі з Україною і перехід до більш обмеженого режиму найбільшого сприяння. У той же час, сторонам все ще належить визначитися зі статусом боргу України по Євробондам перед Російською федерацією з тим, щоб вирішувати питання про можливу його реструктуризації. Судячи з усього, візит директора розпорядника МВФ в Україні був покликаний узгодити позиції двох сторін з цього питання.

Тим часом, команда президента вирішила відкласти остаточне обговорення та прийняття змін Конституції в частині децентралізації на час до після жовтневих місцевих виборів, а до того часу забезпечити широке обговорення проекту. Такий розвиток подій навколо конституційних процесів, тим чи іншим чином, збігся зі зміною політичної ситуації і балансу сил на окупованих територіях. Незважаючи на затягування конституційних процесів, президент підписав закон про проведення виборів у об’єднаних територіальних громадах.

На тлі скандалів навколо тієї частини конституційних реформ, що відносяться до децентралізації, підготовка змін до частини судових реформ набирає обертів. Цей процес може стати одним з факторів відновлення підмоченої репутації, після недавніх подій у Верховній Раді.

Незважаючи на прагнення згладжувати конфлікт, що вибухнув між прем’єр-міністром і губернатором одеської області, президент все ж кинув камінь у город прем’єра, заявивши про недостатню швидкості і глибину реформ.

СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
“Відставка Пургіна з поста спікера парламенту не пов’язана з принциповими політичними протиріччями. Її причини, швидше, організаційного і апаратного характеру”, повідомив керівник адміністрації глави “ДНР” Максим Лещенко. За його словами, Пургин призначив главою апарату парламенту Олексія Александрова, який “замість апаратної роботи став тиснути на депутатів, втручатися в політичні та економічні процеси в республіці, часто – врозріз з установками влади ДНР”. Депутати запропонували звільнити Александрова, однак Пургин не став цього робити. Це і призвело до відставки. Андрія Пургіна, який був главою “Народної ради ДНР”, заблокували на пункті пропуску “Успенка”, коли він повертався з РФ. Пізніше, він з дружиною були затримані силами “ДНР”. Гучні відставки керівників “ДНР” пов’язані з бажанням Кремля якнайшвидше реалізувати Мінські домовленості, вважають експерти. “Просто, менш керованих і більше упертих і ідейних Пургіна, Александрова і тих, кого ще там заарештували вчора, міняють на набагато більш керованого Пушиліна. Це не перша дія подібного плану і боюся, що далеко не остання. Просто Пургин кураторів не влаштовує, і вони нагнули “ДНР”, говорить експерт Андрій Ваджра. Москва жорстко контролює ситуацію, вважає Російський журналіст Максим Шевченко. “Я не думаю, що це призведе до чого-небудь, що не є для Москви конкретно керованим форматом Мінських угод. Мені дуже шкода, що це перетворюється на формат торгу, в якому ідея народної республіки ховається”, говорить Шевченко. Другий висновок, який підтримують як російські так і українські аналітики – офіційне повернення “ДНР” під олігархів, зокрема Рината Ахметова та колишніх регіоналів (у тому числі і Віктора Януковича). Власне, судячи з кадрових перестановок, вони і поділили сфери впливу між собою. Наприклад, Пушиліна пов’язують з Рінатом Ахметовим. Українські експерти вважають, що кадрові перестановки в Донецьку – хороші новини для України. “Я сподіваюся, всі помітили, що тепер в дірі масово змінюють “перших осіб” на донецьких? Не просто на донецьких і луганських, а безпосередньо людей Ахметова.  Коли Рінат Леонідович зрозумів, що вляпався, він придумав вести гуманітарну діяльність на окупованих територіях”, пише у Фейсбуці журналіст Богдан Мірошников. Він також пояснює заміну людей у керівництві “ДНР” тим, що підприємства Ахметова на окупованих територіях не можуть працювати навіть на 50% потужності. “Тому йому, Ахметову, дуже важливо, щоб Донецьк, Макіївка, Харцизьк, Горлівка повернулися під юрисдикцію саме України, адже “ДНР/ЛНР” ніхто не визнає, і до складу РФ вони теж не увійдуть”, вважає Мірошников. Мірошников налаштований оптимістично. “Після Генасамблеї ООН, куди їде Путін, може відбутися ключова подія – виведення російських військ, техніки і передача кордону під контроль України. У РФ йде перемикання уваги на Сирію. Україна втрачена безповоротно, тому для Кремля дуже важливо не втратити контроль над Сирією, зберігши режим Асада всіма доступними засобами”, вважає він. Чекати чим закінчиться ситуація в Донбасі залишилося не так і довго – Мінські угоди закінчуються в кінці 2015 року. До якої міри вони будуть реалізовані, що буде з збройними формуваннями на території “ДНР”, покаже час. Як відмічає Андрій Важдра, “основна ідея Мінських угод – це не здача Донбасу під ключ Україні, а перетворення його в формально український, але абсолютно автономний олігархічний анклав зі старих знайомих кланів, на зразок того ж Ахметова, який з одного боку буде залежати від Москви, а з іншого впливати на українську політику”.

Відведення української техніки калібром до 100 мм означатиме закінчення війни, заявив “Повпред ДНР” на переговорах у Мінську Денис Пушилін. У підгрупі з безпеки в Мінську може бути досягнутий консенсус, зазначив Пушилін. “Є, звичайно, велика надія, що в підгрупі з безпеки, нарешті, буде поставлена ​​крапка з документом щодо відведення озброєння калібром до 100 мм. Якщо техніка калібром до 100 мм буде відведена від лінії зіткнення, то це буде означати закінчення війни. Нам залишиться впоратися тільки зі стрілецькими протистояннями. А це буде здійснити вже досить легко”, сказав Пушилін.

Учасники Тристоронньої контактної групи під час відеоконференції констатували, що режим припинення вогню в основному дотримується. “За підсумками спілкування по скайпу, учасники зустрічі констатують: в основному обидві сторони дотримуються режиму припинення вогню”, повідомила прес-секретар екс-президента України Леоніда Кучми Дарка Оліфер. За її словами, такий висновок був зроблений на підставі доповідей офіцерів з Спільного центру з контролю і координації, а також представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Минулий тиждень став першим, коли почав працювати режим припинення вогню. “Сьогодні виповнюється рівно тиждень. Тиждень, коли на фронті не застосовується важка артилерія, танки. Рівно тиждень, коли не б’ють по українських позиціях. Рівно тиждень, коли ми маємо реальний режим припинення вогню, незважаючи на те, що провокаційні обстріли зі стрілецької зброї все ще є. Але якщо раніше кількість обстрілів за добу доходило до 200, то сьогодні 4, вчора – 18”, заявив Президент України Петро Порошенко.

Україна зможе захистити себе від агресії, якщо з боку РФ і бойовиків буде порушення “Мінська-2” і перехід до активних наступальних дій на Донбасі, заявив Президент України Петро Порошенко. “Якщо будуть проведені фейкові вибори в “ДНР/ЛНР”, якщо буде зірвано режим припинення вогню, якщо буде організовано широкомасштабний наступ на українські території – все це означає, що РФ відмовилася від тих зобов’язань, які вона взяла на себе, коли поставила підпис президента РФ під мінськими угодами. Тому ми повинні діяти ефективно, щоб захистити Україну. Якщо буде повномасштабний наступ, у нас сьогодні достатньо сил, щоб зупинити агресора”, сказав президент. У разі порушення Росією мінських угод уряд буде домовлятися з міжнародною коаліцією на підтримку України про розширення, поглибленні, продовженні та збільшенні санкцій, підкреслив Порошенко. Найбільша допомога, яка потрібна Україні в боротьбі з зовнішньої агресії – це не стільки зброя, скільки єдність глобальної проукраїнської коаліції, вважає президент України. “Світ потребує солідарності. Вони повинні нам довіряти, і ця довіра для нас дуже важлива. Росія перетворила на руїни світову систему безпеки – вона більше не працює. Тепер ми разом працюємо над тим, щоб підтримати в світі глобальну безпеку”, заявив Порошенко. Нормандський формат є потужним світовим центром проукраїнської коаліції. “Нормандський формат – це не тільки керівництво країни Німеччини та Франції, які забезпечують підтримку позиції України. Норманський формат – це потужна світова проукраїнська коаліція”, вважає президент. Альтернативи Мінським домовленостям не існує, “якщо ми хочемо повернути ці території України, якщо ми хочемо припинити окупацію, якщо ми хочемо вийти на українські кордони, якщо ми хочемо звільнити заручників, яких незаконно тримають як на окупованих територіях, так і в РФ”, ще раз підкреслив Порошенко.

Міністри закордонних справ країн «нормандської четвірки» планують провести зустріч наступного тижня, повідомив міністр закордонних справ Павло Клімкін. “Ми домовляємося зараз про можливу зустріч на рівні міністрів. Ми ще не погодили конкретну дату або місце. А для мене визначальним є те, що ми маємо чіткий порядок денний і чітке бачення, над чим ми повинні працювати”, повідомив міністр. За його словами, після цієї зустрічі є ймовірність проведення переговорів лідерів країн “нормандської четвірки”. “Відповідно, за результатами цієї зустрічі, можливо, ми зможемо вийти на вищий рівень, але логіка таких зустрічей полягає в тому, щоб змусити Росію виконувати те, що записано в дуже чітких фразах і вимогах Мінського формату”, підкреслив Клімкін.

ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Міністерство енергетики та вугільної промисловості готове повною мірою забезпечити вугіллям райони, які недостатньо забезпечені газом і де вироблення тепла здійснюється за рахунок вугілля. “Місцеві органи влади знищили роздрібну мережу розповсюдження вугілля, тому в цьому напрямку працюють багато торговців, які економічно необґрунтовано виставляють ціну”, заявив міністр Володимир Демчишин. Міністерство енергетики та вугільної промисловості разом з Міністерством соціальної політики України мають намір переглянути розмір компенсації вартості вугілля з прив’язкою до якості, повідомив міністр.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Національна рада реформ на наступному засіданні планує обговорити антикорупційну реформу. “18 вересня планується обговорення антикорупційної реформи. У нас багато буде органів, пов’язаних з питаннями антикорупції. Це і Мін’юст, це Національне антикорупційне бюро, Генпрокуратура, профільні комітети парламенту”, повідомив заступник голови Адміністрації Президент Дмитро Шимків.

РЕФОРМИ
“Ми провели перший етап податкової реформи. На початку поточного року була проведена бюджетна та податкова децентралізація. Значна частина повноважень і доходів була віддана на місця. Результатом такої реформи стало те, що доходи місцевих бюджетів збільшилися на 40%”, повідомив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. За результатами першого етапу реформи було вдвічі скорочено кількість податків так як частина була ліквідована а частина – об’єднана, підкреслив прем’єр.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін в Брюсселі візьме участь у тристоронніх торгових консультаціях політичного рівня ЄС-Україна-РФ. У форматі консультацій сторони обговорять стурбованість російської сторони щодо введення з 1 січня 2016 року Угоди про асоціацію поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.

Росія може скасувати режим вільної торгівлі з Україною в рамках СНД і перейти в режим найбільшого сприяння. “Росія поки ще робить меседжі, формально рішення питання щодо можливості застосування режиму найбільшого сприяння замість режиму вільної торгівлі у відносинах з Росією ще не прийнято. Але враховуючи, що сьогодні відбувається в Росії, реальність такого сценарію не виключена, незважаючи на економічну абсурдність”, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Україна готується до того, що Російська Федерація може закрити свої ринки для нашої продукції з 1 січня 2016 року. “Очікуючи, що Російська Федерація з 1 січня наступного року закриє нам свої ринки, у нас створено офіс торгового представника і підписана зона вільної торгівлі з країнами-членами Європейського Союзу. Також узгоджена і підписана зона вільної торгівлі з Канадою”, заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Зараз уряд проводить переговори про підписання угод про зону вільної торгівлі з Ізраїлем та іншими країнами, повідомив прем’єр.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
У Російській Федерації ще є час для того, щоб приєднатися до умов реструктуризації, погодженим Спеціальним комітетом кредиторів та Україною. “Успішне завершення переговорів не дозволило Росії дочекатися дефолту, на який вони так розраховували, оскільки дефолт давав можливість негайно пред’явити борг до оплати. Переговори були проведені, дефолту немає, і не буде. Росія до кінця року має визначитися: або вона розумна, або вона красива, або вона йде до комерційних кредиторів, або вона буде наполягати на окремій позиції, що це публічний борг”, заявив Президент Петро Порошенко в ході спільного брифінгу з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард. За його словами, РФ ще має час, щоб приєднатися до реструктуризації, проте ні в якому разі Україна не надаватиме жодних привілеїв російського кредиту. “Російська сторона мала всі можливості для того, щоб приєднатися до переговорів, висловити свою позицію і прийняти це рішення. Ми були відкриті. Наскільки я розумію, ця можливість не закрита і зараз, але ні за яких обставин Росія не буде поставлена ​​в більш привілейовані умови, ніж інші позичальники, інші кредитори”, підкреслив президент.

Україна отримала два транші допомоги Міжнародного валютного фонду в рамках програми розширеного фінансування, що представляє тільки 38% від загального обсягу допомоги фонду, порахував президент. “До сьогоднішнього дня ми отримали 38% від загальної програми фонду, і ми домовилися про чіткий графік дій. Вже у вересні до нас приїжджає місія МВФ”, зазначив Порошенко. За його словами, рішення Ради директорів МВФ про виділення Україні 1,7 млрд доларів разом з другим траншем обсягом 5 млрд доларів сформувало потужну фінансову подушку для проведення реформ в Україні. “У вересні до нас приїжджає місія МВФ, яка продовжить свою роботу до 2 жовтня. За підсумками роботи місії, я сподіваюся, що вони будуть успішними, оскільки ми налаштовані на реформи, ми домовилися, що вже в жовтні можуть бути подані пропозиції на засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду”, заявив президент. Також він висловив сподівання, що активні реформаторські зусилля української влади відкриють шлях до позитивного рішення щодо отримання Україною чергового траншу вже найближчим часом.

ПАРЛАМЕНТ
Конституційний процес в Україні абсолютно відповідає Мінським домовленостям. “Я взагалі намагаюся слухати тих, хто розуміється в проблематиці конституційного процесу. Для нас авторитетом є Венеціанська комісія, яка чітко розуміє, яка логіка конституційних змін. У нас є юридичні експерти Німеччини та Франції. Всі вони чітко підтвердили, що те, що робиться в рамках конституційного процесу в Україні, повністю відповідає Мінським домовленостям”, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Український міністр сподівається, що МЗС РФ доповість про висновки експертів російському президентові.

Зміни до Конституції не будуть відбуватися в поспіху, ніхто не буде квапити ухвалення змін до Конституції у другому читанні, зазначив Порошенко. “Зараз ніхто не буде прискорювати ухвалення змін до Конституції у другому читанні. Саме зараз якраз ми і повинні провести ту роз’яснювальну роботу – що таке децентралізація”, вважає президент. За його словами в областях мають відбутися широкі заходи, щоб кожен мав можливість переконатися, що децентралізація – це наближення влади до людей, передача значного фінансового ресурсу територіальним громадам, можливість і більшої відповідальності влади. За зміни до Конституції у Верховній Раді проголосують після місцевих виборів і ніякої політичній силі не вдасться влаштувати провокації, заявив Петро Порошенко. “Ми більше нікому не дамо обдурити людей. Тому що мета була – не Конституція. Мета була – дестабілізація ситуації в країні. Упевнений в тому, що голосування відбудеться після виборів. Фактор виборів місцевих більше не буде тиснути на ті чи інші політичні сили. Графік буде дуже розумно вибудуваний. Нікому це зробити не дамо”, заявив Петро Порошенко. Підстави для такої впевненості дає те, що “реформи в частині децентралізації – це лише частина конституційної реформи”, підкреслив президент. “Конституція – не питання коаліції. Конституція – питання всієї Верховної Ради і всього українського суспільства, всього українського народу”, заявив президент.

Конституційна комісія схвалила пропозиції робочої групи з питань правосуддя про реформування судової системи та внесення відповідних змін до Основного Закону. “Ми схвалили базовий документ за матеріалами робочої групи про реформування судової системи”, повідомив після голосування Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Члени Конституційної комісії визначили, що надалі вони пройдуть громадські обговорення і будуть спрямовані для отримання висновку Венеціанської комісії. У той же час на висновок Венеціанської комісії направлять і альтернативну пропозицію, яка не увійшла до схваленого документа. Проектом змін до Конституції в частині судової реформи передбачено скасувати недоторканність представників судової гілки влади, а також спростити процедуру їхнього звільнення. “Нарешті скасовується недоторканність представників судової гілки влади, спрощується процедура звільнення і забезпечується ефективна модель судоустрою, що дозволить в поєднанні з прокуратурою, з національною поліцією запустити ефективно процес боротьби з корупцією”, заявив Президент України Петро Порошенко. За його словами, проектом змін до Конституції передбачається в першу чергу значне підвищення прозорості роботи суддів, а також значно збільшується їх відповідальність. Він повідомив, що буде ініціювати детальне обговорення змін до Конституції в частині правосуддя перед підписанням цього документа і направленням у Верховну Раду. “Після рішення Конституційної комісії я запропоную детальне і ретельне обговорення цього рішення перед тим, як я буду це рішення підписувати і направляти у Верховну Раду. Думаю, що це правильно, тому що треба виділити достатньо часу для того, щоб проінформувати суспільство”, пояснив він. Рішення Конституційної комісії про зміни в частині правосуддя обов’язково необхідно направити до Венеціанської комісії; а після отримання висновків цієї комісії представники Конституційної комісії повинні будуть визначитися з їх урахуванням, підкреслив Президент.

Робоча група з питань правосуддя Конституційної комісії пропонує вилучити з Основного Закону норму, яка наділяє Конституційний Суд правом офіційного тлумачення законів України. Зокрема, пропонується в проекті змін до Конституції закріпити норму, що Конституційний суд вирішує питання про відповідність законів та інших нормативних актів Конституції України і здійснює офіційне тлумачення Основного Закону. При цьому положення про офіційне тлумачення законів пропонується вилучити.

ПРЕЗИДЕНТ
Президент України Петро Порошенко підписав Закон щодо проведення перших виборів до об’єднаних територіальних громадах. Згідно з документом, змінюється порядок утворення об’єднаних територіальних громад. Зокрема, об’єднана територіальна громада вважається утвореною з дня набрання чинності рішень всіх рад, які прийняли рішення про добровільне об’єднання.

УРЯД
Президент України Петро Порошенко не має інформації про те, що в коаліції йдуть процеси по зміні уряду. “Відставка уряду – це питання коаліції, так само, як і призначення уряду. Президент лише вносить те, що йому подасть коаліція. Хоча зміна уряду є певним елементом дестабілізації, мені не відомо, що в коаліції йдуть процеси по зміні уряду. Я вам щиро кажу – я не маю ніякої подібної інформації”, повідомив Президент України Петро Порошенко.

“Я хочу підкреслити: ніякого міжособистісного конфлікту між прем’єр-міністром Яценюком і Михайлом Саакашвілі не існує. Бажання виправляти ситуацію є і у прем’єр-міністра, і у Михайла Саакашвілі”, повідомив Президент України Петро Порошенко. Сам конфлікт є відображенням незадоволеності темпами і глибиною реформ, які відбуваються в країні. Це невдоволення є у людей: у мене як Президента, і я про це публічно сказав у своєму зверненні до Верховної Ради, – це невдоволення у прем’єр-міністра, і у голови Одеської ОДА Саакашвілі”, зазначив глава держави.

Емоції і необґрунтовані звинувачення грають на руку лише противникам реформ і змін в країні, заявив Арсеній Яценюк у відповідь на критики з боку одеського губернатора Міейхла Саакашвілі. “Я розумію всю емоційність, яка у Саакашвілі є. Я усвідомлюю, як йому важко. Важко всім. Емоції і необґрунтовані обвинувачення грають на руку лише тим, хто проти реформ в країні, і тільки тим, хто проти реальних змін у країні. Тим більше негоже колишньому президенту давати брехливі звинувачення. Але я його перший союзник”, заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, коментуючи звинувачення на адресу кабміну.

“Український олігархат, так само, як і Путін, заважає становленню української держави і є головною живильним середовищем політичної корупції. Олігарх пропонує приспати мене, як собаку, після невдалих спроб підкупити чи дискредитувати, перейшли на останній сценарій, відомий олігархату, – прямі погрози. Я думаю, народ України скоро вкаже цим вкінець знахабнілим пережиткам з бандитських десятиліть на їх місце”, заявив губернатор одеської області Міхейл Саакашвілі, коментуючи висловлювання Коломойського.

НБУ
Міжнародні резерви Національного банку України в серпні збільшилися на 2,24 мільярда доларів. Основне зростання резервів у серпні забезпечили другий транш МВФ, а також фінансування від Міжнародного банку реконструкції та розвитку та Європейської комісії.

ВЛАДА І БІЗНЕС
Уряд разом з представниками бізнесу будуть формувати стратегію просування української продукції. “Саме зараз нам потрібно сформувати пул представників бізнесу, які чітко розумітимуть, що ми можемо робити разом з нашими партнерами – Німеччиною, Францією, Туркменістаном, Казахстаном, Туреччиною, іншими країнами”, заявив віце-прем’єр Геннадій Зубко.

Україна стане більш заможною і міцною, коли відносини між владою і бізнесом будуть побудовані на основі взаємоповаги та довіри, вважає президент Порошенко. “Переконаний, що взаємовідносини між владою та підприємцями повинні будуватися на основі взаємоповаги та довіри, конструктивності та готовності до діалогу. Лише за таких умов Україна стане більш заможною і міцною”, заявив Порошенко. За його словами, завдяки діяльності малих і середніх підприємств постійно зростають обсяги виробництва, збільшується роздрібний товарообіг, розширюється ринок послуг, зміцнюється економіка нашої країни.

Малий та середній бізнес отримають податкові послаблення, також буде збережена спрощена система оподаткування. “Спрощена система оподаткування залишається. Це є основою для розвитку малого та середнього бізнесу. Тому ми введемо послаблення для малих і середніх підприємств. Але зловживання спрощеною системою великим бізнесом мають бути ліквідовані”, заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він назвав несправедливою ситуацію, коли великий бізнес використовує спрощену систему для ухилення від сплати податку та створення офшору.

Уряд прийняв рішення про підвищення податків для українських олігархів. “Урядом було прийнято рішення про підвищення податків для українських олігархів. У першу чергу, було підвищення податків на найбільш привабливі види бізнесу, які знаходяться в руках олігархів, – це нафта, газ і природні копалини. І об’єктивно, що вони прийняли без оплесків таке урядове рішення”, повідомив глава українського уряду Арсеній Яценюк. За його словами, це рішення дало можливість виконувати державний бюджет, платити пенсії, заробітні плати та інші соціальні пільги.