Макрофінансова стабілізація. Верховна Рада надала політичну підтримку умов реструктуризації державного боргу, досягнутих Кабінетом міністрів України. Умови угоди з кредиторами отримали схвальні оцінки як в експертному середовищі, так і з боку міжнародних інституцій. Рішення парламенту дозволить Україні продовжити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, що в існуючих умовах для країни означає можливість подальшого проведення реформ.
Фінансову спроможність уряду в царині реформ підсилить і Світовий банк, Рада директорів якого 15 вересня 2015 року ухвалила рішення виділити Україні фінансування в обсязі 500 млн. дол. США. Ці кошти виділені в рамках Другої програмної позики на політику розвитку фінансового сектору України, яка, своєю чергою, є частиною програми співпраці України з міжнародними партнерами загальним обсягом $7,2 млрд.
Тим часом ліквідність української банківської системи станом на 17 вересня перетнула позначку у 72 млрд гривень, що є історичним максимумом з 2011 року. Ці дані свідчать про подальшу стабілізацію ситуації на банківському ринку, що стало результатом дій Національного банку, спрямованих на очищення ринку від неплатоспроможних фінансових установ та досягнення макроекономічної стабілізації.
Реформа державних закупівель. Верховна Рада з третьої спроби запустила реформу державних закупівель, яка перебачає спрощення участі для бізнесу у державних тендерах, максимальну прозорість процедур та подолання корупції. За експертними оцінками, зміна правил гри зекономить держбюджету щонайменше 50 млрд грн. щороку. Закон також прискорить підписання угоди СОТ про держзакупівлі та вихід українських підприємств на міжнародні ринки.
Тим часом, до вже працюючої системи електронних державних закупівель ProZorro, в якій здійснюються закупівлі товарів на суму до 500 тисяч грн. та послуг – до 1 млн грн. приєднуються нові учасники. Перехід на електронну систему державних закупівель затвердила Одеська обласна державна адміністрація. Загалом за сім місяців роботи ProZorro економія коштів державного та місцевих бюджетів склала понад 200 млн грн.
Відкритість влади. Уряд впроваджує раніше прийняті закони про відкритість влади. На виконання Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» Кабінет міністрів України запустив веб-портал про використання державою коштів. Наразі там щоденно оновлюється інформація про транзакції Державного казначейства. У листопаді на веб-порталі почнуть з‘являтися відомості про витрати державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. З 1 січня 2016 року там можна буде також отримати інформацію про витрати всіх державних та комунальних підприємств. Його поява є революційним кроком, бо перетворює громадян із пасивних споглядачів за витратами держави та місцевих органів влади у впливових гравців, що матимуть змогу впливати на процеси бюджетування.
Реформа соціальної допомоги. Міністерство соціальної політики України ініціює реформу надання соціальних послуг. Уряд подав до парламенту нову редакцію закону «Про соціальні послуги». Ключова новація – залучення недержавних постачальників для надання соціальних послуг. Таким чином, для бізнесу відкриється колосальний ринок, обсяг його сягає мільярдів гривень, монопольним оператором на якому наразі є держава в особі державних соціальних служб. З іншого боку, поява конкуренції у цій сфері сприятиме підвищенню якості наданих послуг та ефективному використанню коштів державного та місцевих бюджетів.
Радикальних кроків зазнає Державна служба зайнятості – структура, яка неодноразово ставала фігурантом корупційних скандалів через неефективне використання бюджетних коштів. Службу перетворять на Національну агенцію із зайнятості. Процес реорганізації відбуватиметься паралельно з оновленням штату: наразі міністр соціальної політики звільнив керівництво центрального апарату та обласних підрозділів служби. Нове керівництво обиратимуть на відкритому конкурсі.
Розвиток конкуренції. Антимонопольний комітет України розпочав процес змін правил гри на ринку енергоресурсів. Одним своїм рішенням АМКУ порушив справу про зловживання монопольним становищем компанією ДТЕК, одним із найвагоміших гравців цього ринку, іншим – рекомендував Національній комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг розробити прозорий механізм утворення цін на електроенергію. Результатом цих двох рішень має стати деполітизація процесу ціноутворення на енергетичному ринку, запорукою чого є прозорість дій АМКУ. Саме задля цієї мети АМКУ цього тижня затвердив рекомендації щодо визначення штрафів за порушення антимонопольного законодавства. Процес розробки рекомендацій відбувався прозоро і з залученням бізнесу, юридичної спільноти та експертного середовища.
Реформа охорони здоров’я – аутсайдер із реформ тижня. Реформа стала заручником політичної гри, наслідком якої може стати її відтермінування на невизначений час. Це сталося через саботаж із боку Комітету ВР з питань охорони здоров’я, який, попри узгодженість позицій, відмовився підтримати урядовий законопроект щодо автономізації закладів охорони здоров’я
Законопроект надає медичним закладам більше свободи у здійсненні своєї діяльності, та закріплює принципи фінансування на користь оплати наданих послуг замість фінансування «ліжко-місць», зберігаючи право на отримання безоплатної медичної допомоги.
Зволікання з реформою такої чутливої сфери є поганим сигналом для суспільства, для якого зрушення в сфері охорони здоров’я є найочікуванішими. До того ж, нереформована медицина може значно послабити ефективність реформи з децентралізації, яка передбачає більшу маневреність місцевої громади, у тому числі й у питаннях розвитку соціальної сфери.
Тим часом МОЗ у доступний йому спосіб намагається здійснювати кроки з реформування. Цього тижня Міністерство отримало від уряду офіційний дозвіл на створення Центру громадського здоров’я. Подібні інституції є в розвинених країнах (наприклад, Національний інститут здоров’я США та центри з контролю та профілактики захворювань – Centers for Disease Control and Prevention — CDC), тепер їх аналог з’явиться в Україні. Його створять на базі санепідемслужби та центрів ВІЛ/СНІД. Поява в Україні такого центру є похідною від Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає певні удосконалення у царині громадського здоров’я.
