Судячи з усього, “фейкові вибори” на окупованих територіях можуть допомогти уникнути міжнародного скандалу, який може вибухнути через план провести вибори на цих територіях за “спеціальним українським законом”. За інформацією журналістів, цей закон обговорювався в Контактній групі в Мінську, незважаючи на те, що Україна наполягає на проведенні виборів на Донбасі виключно згідно з українським законодавством і за умовами України.
На тлі розвитку політичного діалогу з приводу Донбасу, в Польщі продовжують наполягати на тому, що децентралізація в Україні проводиться, в першу чергу, у зв’язку з мінськими переговорами, і застерігають щодо можливості застосування польського досвіду децентралізації в Україні.
Гучний арешт депутата Мосійчука, незважаючи на дискусії навколо цієї події, все ж активізував обговорення проблем боротьби з корупцією на вершині влади. Мова йде як про зняття недоторканності з депутатів, так і про запуск роботи національного антикорупційного бюро, і про формування такого середовища, непримиримого до корупції в країні.
Українські енергетики очікують підписання угоди про так званий “зимовому пакеті” з Росією до кінця вересня. В Україні ж зараз штучно нагнітають ситуацію довкола зимового опалювального сезону, вважають у міністерстві енергетики. Зокрема, в цьому зацікавлені монополісти енергетичного ринку, які хочуть більше заробити на підвищенні тарифів, підкреслюють у відомстві.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Порошенко прокоментував інформацію в ЗМІ про план координатора робочої підгрупи з політичних питань Тристоронньої контактної групи П’єра Мореля, який нібито передбачає проведення виборів на окупованому Донбасі без відводу важкого озброєння і виведення іноземних військ. Офіційно “план Мореля” іменується так – “Елементи для тимчасового закону про місцеві вибори в деяких районах Донецької та Луганської областей”. Упевнений в тому, що українська сторона абсолютно чітко і послідовно проводить позицію щодо імплементації мінських угод. Функції ОБСЄ – це питання модератора. Важливе обговорення будь-яких пропозицій, але вибори будуть проводитися за українським законодавством, і якщо треба внести якісь зміни, то це повинно пройти процедуру обговорення та процедуру українського парламенту”, заявив президент. Вибори на Донбасі повинні проводитися виключно згідно з українським законодавством, і Україна не буде пропонувати ніякого іншого варіанту, підкреслив Порошенко. “Україна бачить стабілізацію ситуації на сході наступним шлях: ми маємо вивести іноземні війська, і це чітко вказано в мінських угодах, ми повинні відновити контроль над кордоном, ми повинні забезпечити повернення державного суверенітету над територіями, які зараз перебувають під російською окупацією, і ми проведемо там вибори. Підкреслюю: вибори повинні проходити за українським законодавством, з дотриманням усіх процедур ОБСЄ. І Україна не буде пропонувати ніякого іншого варіанту. Вибори 18 числа – це точний аналог виборів 2 листопада минулого року, які зруйнували Мінський процес і за яким послідували, на жаль, численні жертви і ескалація конфлікту”, заявив Порошенко.
Фейкові вибори в Донецькій і Луганській областях всього лише фарс, вважають в адміністрації президента. “Позиція Президента в цьому питанні вже неодноразово висловлювалася. Те, що планується організувати 18 жовтня і 1 листопада, буде нічим іншим як фарсом, це все, звичайно, буде направлено на підрив Мінських домовленостей”, заявив заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв. Уже сформовано міжнародний консенсус в необхідність негайного скасування рішення Москви з проведення фейкових виборів на Донбасі. Росії не можна схвалювати вибори на Донбасі, закликає міністр закордонних справ Швеції Маргот Валльстрем. “Схвалення Росією псевдовиборах на Донбасі є серйозним порушенням мінських угод. Життєво необхідно дотримання стандартів ОБСЄ та українських законів”, заявив Шведський дипломат.
Найбільше спостерігачам ОБСЄ заважають представники “ДНР”. “Більшість інцидентів і найбільш жорсткі інциденти, пов’язані з перешкодою нашій роботі, траплялися з представниками “ДНР”, повідомив заступник голови СММ ОБСЄ Олександр Хуг. За його словами, агресивна поведінка бойовиків “ДНР” також перешкоджає роботі СММ в нічний час. “Ми і зараз відображаємо у своїх доповідях те, що чуємо і можемо побачити вночі. Звичайно, ми вивчаємо можливість повноцінно працювати в нічний час, але це вимагає посилення гарантій безпеки для наших спостерігачів. Втім, агресивна поведінка деяких чоловіків на блокпостах в Донецьку свідчить про те, що це поки неможливо”, зазначив Хуг.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Україна провела переговори з “Газпромом”, і вже найближчим часом очікується підписання нової угоди на закупівлю російського газу, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв. “За нашими очікуваннями, ми спробуємо до кінця вересня підписати нову угоду, яка дозволить нам привести неринкові ціни контракту з “Газпромом” максимально до ринкового рівня”, заявив Коболєв. Диверсифікація джерел постачання газу Україні позитивно вплинула на позицію наших російських партнерів, підкреслив глава Нафтогазу. “За останніх два роки ми, нарешті, злізли з газової голки Російської Федерації. Близько 70% газу постачається з країн-членів Європейського Союзу за ринковою ціною, а не за тією ціною, яка була підписана та узгоджена в 2009 році”, повідомив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Україна подала позови проти РФ до Стокгольмського арбітражного суду з приводу повернення $ 16 млрд збитків – це кошти, які Україна переплатила за газ і недоотримала за транзит, повідомив прем’єр.
Ажіотаж навколо можливих віялових відключень під час опалювального сезону штучний, заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. “Чи будуть віялові відключення, чи вистачить нам газу в сховищах, чи зможемо ми спокійно пройти цей опалювальний сезон? Хочу відразу сказати, що весь ажіотаж, який навколо цього питання формується, він певною мірою штучно створений. Ви прекрасно розумієте, що учасники ринку зацікавлені в тому, щоб отримати більше коштів від споживачів через тарифи”, зазначив міністр. Україна має необхідний енергетичний ресурс для опалювального сезону, запевнив Демчишин.
Немає жодних підстав перераховувати тарифи на газ, вважає міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. “Перш, ніж ввійду в деталі, хочу сказати, що насправді на даний момент підстав для перегляду тарифів немає. На даний момент розрахунки проведені правильно. Я згоден з Юлією Володимирівною, коли вона каже, що наша енергетика і газовий сектор замонополізовані і нам треба переходити до прямих контрактів – споживач і виробник”, зазначив міністр. Зараз у результаті неефективного споживання газу, країні недостатньо газу, який ми видобуваємо на своїй території. “8 млрд кубічних газу для того, щоб забезпечити населення, ми купуємо у росіян, платимо їм по 280 дол. за контрактом. Якщо вдасться переконати “Газпром”, що ринкова ціна не 280 або 270, а нижче 230 дол., то це дозволяє про щось говорити”, повідомив Демчишин.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Боротьба з корупцією не обмежиться затриманням Мосійчука. “Насправді, питання про затримання Мосійчука складається з двох частин. Частина перша: чи збираються на сьогоднішній день обмежитися затриманням Мосійчука та розділити факти хабарництва та політичної корупції, які є у Верховній Раді, і великої корупції, яка є в державі. Хочу наголосити: ніхто не збирається і не буде обмежуватися лише затриманням Мосійчука”, прокоментував затримання Ігоря Мосійчука Президент України Петро Порошенко. Держава має право реагувати на факти політичного та неполітичного хабарництва, яке процвітає серед народних депутатів, підкреслив президент. Депутатський мандат не повинен бути тією парасолькою, який дозволяє нардепам бути недоторканним для правоохоронних органів, вважає Порошенко.
Радикальна партія в судовому порядку оскаржить рішення Верховної Ради про зняття депутатської недоторканності з Ігоря Мосійчука. “Ми подаємо позов до Вищого адміністративного суду на спікера Гройсмана і рішення парламенту – незаконне, що суперечить Конституції, законам про Регламент, – про притягнення Мосійчука до кримінальної відповідальності”, заявив голова “Радикальної партії” Олег Ляшко. У разі доведення в правомірний спосіб провини Мосійчука, той повинен відповідати. Але зараз фракція радикальної партії виступає проти того, що під час зняття недоторканності з Мосійчука був порушений регламент – йому не дали можливості висловитися на свій захист і роз’яснити ситуацію.
Процедура зняття недоторканності з нардепів має бути спрощена. “Своїм рішенням ми засвідчили, що абсолютно нетерпимі до проявів будь корупції і хабарництва в стінах парламенту. Я пропоную внести зміни до закону, спростити процедуру. Якщо людина винна, то вона повинна бути покарана. Якщо невинна, то чого боятися?”, заявив голова Верховної Ради Володимир Гройсман. За словами спікера, він не тримається за недоторканність. “Вибачте, але я чхати хотів на цю недоторканність. Я 10 років працював міським головою. Я вважаю, ні в кого в країні не повинно бути недоторканності, перед кримінальними злочинами всі повинні бути рівні”, підкреслив глава Парламенту.
Антикорупційна реформа не повинна зводитися лише до того, щоб посадити хабарників, заявив президент. Вона передбачає запобігання корупційних правопорушень, усунення можливостей і підстав для хабарів. “Це ще й інформування та виховання, тобто зміна парадигми у громадян і бізнесу на таку, коли корупція є небезпечною і етично неприйнятною. Толерантність до корупції в суспільстві повинна бути реально нульова”, підкреслив Порошенко. Президент закликав уряд до кінця року забезпечити ефективний старт Національного антикорупційного бюро. “В основному, ми сформували законодавчу базу для боротьби з корупцією. Зараз необхідно створити відповідну інфраструктуру, і на принципах жорсткого прозорого конкурсного відбору сформувати основу чесних і непідкупних правоохоронців, не здатних продатися і готових йти до кінця, яким не перешкоджатиме ні політичний тиск, ні відсутність політичної волі забезпечити ефективну патріотичну і професійну роботу”, заявив Порошенко.
Перші працівники Національного антикорупційного бюро вже розпочали свою роботу, незважаючи на те, що поки немає антикорупційного прокурора. “Відсутність антикорупційного прокурора не означає, що працівники Національного антикорупційного бюро зараз не починають працювати, вести своє розслідування, збір доказів і тому подібне”, вважає секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків. Однак, призначення антикорупційного прокурора є критичним для передачі справ до суду: “Без антикорупційного прокурора це просто розслідування на зразок журналістських”, зазначив Шимків. З наступного понеділка вже розпочне свою роботу конкурсна комісія, яка збиратиме пакети документів претендентів на посаду антикорупційного прокурора, повідомила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова.
Президент поквапив Верховну Раду на найближчих пленарних засіданнях розглянути і прийняти закон, який заборонить відпускати під заставу державних службовців підозрюваних у корупції. “Проект закону який заборонить відпускати хабарників під заставу стояв на порядку денному в четвер. Наступного тижня, сподіваємося, він буде прийнятий”, повідомила заступник міністра. За її словами, під час засідання Нацради реформ всі політичні сили погодилися з необхідністю скасування такої застави. На її думку, незважаючи на присутність застави в законодавстві європейських країн, в Україні при нинішніх реаліях необхідно відмовитися від застави для корупціонерів. “Всі ті, хто отримував мільйонні, якщо не мільярдні хабарі, звичайно, заплатять без проблем заставу і вийдуть на свободу, а потім десь загубляться. Для забезпечення ефективної боротьби з корупцією в Україні я вважаю за необхідне ухвалення цього закону”, зазначила Севостьянова.
“6 листопада цього року ми плануємо дуже великий захід, міжнародну антикорупційну конференцію, яка проходитиме один день і об’єднає близько 200 експертів по боротьбі та запобігання корупції з різних країн світу – Азії, Європи, Америки”, повідомила Севостьянова. Ці експерти зможуть допомогти в роботі обраним детективам Національного антикорупційного бюро та членам Національного агентства з питань запобігання корупції, зазначила вона.
РЕФОРМИ
Польська модель децентралізації країни, яку Україна взяла за зразок, може не спрацювати через значні розходження між двома країнами, вважає екс-президент Польщі Олександр Квасьнєвський. “Українці так задоволені, що приймають польську модель децентралізації, що я вже боюся. Вони приймають її без урахування головних відмінностей між країнами, і згодом можемо мати багато проблем. Дуже складно взяти всі польські позитивні зміни і сказати: дивіться, якщо будете йти крок за кроком, то ця модель запрацює. Ні, і це головна проблема. Цей досвід типовий тільки для цього регіону, цієї країни”, підкреслив польський політик. У Польщі з самого початку демократичних перетворень був консенсус щодо децентралізації, а в Україні децентралізація почалася в результаті реалізації Мінських угод, щоб вирішити проблему Донбасу, зазначив Кваснєвський.
Повільна реалізація реформи держслужби в Україні не дозволяє отримати 600 млн євро в рамках макрофінансової допомоги від ЄС. “На поточний момент ця реформа трохи загальмувала. У нас не прийнята Стратегія реформування державного управління. Відповідно, це вплинуло на рішення ЄС про фінансову підтримку цієї реформи. Фінансування реформування не може бути надано з 1 січня, але все ж європейська спільнота готова нас підтримати з 1 квітня наступного року, якщо будуть прийняті Стратегія реформування і закон “Про державну службу”, заявив заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків. Прийняття закону “Про державну службу” є “маркером” для європейських партнерів.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Президент підписав три закони про реструктуризацію державного та гарантованого державою боргу. Ці закони прийняті до виконання домовленості про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу і припускають, що Україні буде негайно списано 20% основного боргу. Витоку інсайдерської інформації щодо переговорів з кредиторами щодо реструктуризації не було, запевняють у міністерстві фінансів України. “Переговори зі Спеціальним комітетом кредиторів були проведені відповідно до міжнародних стандартів прозорості та під наглядом Міжнародного валютного фонду. Учасники ринку або хто-небудь з міжнародних регуляторів, задіяних у переговорах, не помітили ніяких аномалій або спотворень на ринку під час переговорів, які були б можливі при купівлі-продажу облігацій на підставі інсайдерської інформації, в чому полягає суть звинувачень Тимошенко”, спростовує мінфін звинувачення Тимошенко. Міжнародний валютний фонд відзначив позитивні зрушення в економічній та фінансовій стабілізації в Україні, заявив перший заступник глави МВФ Девід Ліптон. За його словами зусилля по макроекономічної стабілізації в Україні разом із уведенням твердої політики “демонструють ознаки виходу з кризи”.
Кредит в $500 млн від Світового банку сприятиме стабілізації бюджету, вважає міністр фінансів України Наталія Яресько. “Цей кредит – це наступний крок у посиленні фінансової стабільності в нашій країні, в оздоровленні її економіки. Це допоможе нам повернутися до економічного зростання, до створення робочих місць і підвищення рівня життя кожного нашого громадянина. Зокрема, наданий під дуже низькі відсотки кредит, сприятиме збалансуванню державного бюджету та дозволить спрямувати додаткове фінансування на пріоритетні потреби нашої держави. Адже здорові державні фінанси є запорукою сильної економіки і довіри громадян”, підкреслила міністр.
ПАРЛАМЕНТ
Міністерство юстиції сподівається, що Верховна Рада на наступному пленарному тижні ухвалить у другому читанні законопроект про бюджетне фінансування політичних партій, повідомила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. За її словами, ухвалення закону передбачає не тільки виділення коштів з бюджету на підтримку партій для того, щоб вони були незалежними від олігархів та інших впливових осіб, але і прозорість, аудит всіх коштів, які отримують політичні партії: “Щоб ми всі розуміли, за що вони існують і як вони формують свій бюджет”.
ПРЕЗИДЕНТ
Президент України Петро Порошенко підписав Закон “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”, який забезпечує підвищення пенсій, соціальних стандартів і заробітних плат працівникам бюджетної сфери. Цей крок Президент назвав першим результатом реального впровадження реформ. “Фактично в умовах війни нам вдалося уникнути дефолту, досягти макрофінансової стабільності, стабілізувати банківську систему”, заявив президент. Порошенко відзначив той факт, що вдалося не просто сконцентрувати кошти на казначейському рахунку, але й переконати зарубіжних партнерів з МВФ, Світового банку, партнерів, які допомагають нам на двосторонній основі, що це реальні доходи, які вже на надійній основі забезпечують дохідну частину державного бюджету .
Одна з головних цілей поїздки Президента Петра Порошенка на 70-у сесію Генасамблеї ООН – домогтися непостійного членства України в Радбезі ООН. “Ми серйозно готуємося до цього візиту і, звичайно, їдемо з певними ініціативами та пропозиціями, які будуть сказані Президентом в ході заходів. Ключове для нас – це обрання України до складу непостійних країн-членів Ради безпеки ООН. У зв’язку з цим ми будемо працювати з нашими партнерами – тими країнами, які цю ідею підтримують щоб створити потужну коаліцію на підтримку цього рішення”, повідомив заступник глави Адміністрації Президента Костянтин Єлісєєв.
ВЛАДА І БІЗНЕС
Велика приватизація державних підприємств відкладається на наступний рік. “У бюджеті передбачено цього року 17 млрд грн виручки від приватизації. Виходячи з того, що затримуються законопроекти, потрібні для старту приватизації, практично велика приватизація відкладається на наступний рік”, повідомив міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус. Через державі підприємства країна несе фінансові збитки, вважає міністр. “Так що ж це таке – державні підприємства? Насправді це – зручний механізм для розкрадання державних грошей в особливо великих масштабах. За рік наша країна втрачає 115 млрд грн у вигляді збитків державних компаній. На жаль, з кожним роком ці збитки тільки ростуть. Якщо топ-100 компаній в 2012 році втратили 9 млрд гривень, у 2013 році – 16 млрд грн, то минулого року вони втратили 101 млрд грн”, заявив Абромавічус. За його словами, збитки держпідприємств в 2015 році ростуть.
