Київ, 24 вересня 2015 року – Громадська блокада півострова повернула кримське питання у порядок денний української та світової політики і стала неприємною несподіванкою для російського президента напередодні Генасамблеї ООН і перемовин щодо виконання Мінських угод. Таку заяву зробили експерти під час дискусії, організованої у партнерстві з Free Crimea, в Українському кризовому медіа-центрі. «Та блокада, яка була розпочата, стала відповіддю, з одного боку, на ігнорування тематики Криму українською владою, а по-друге – вона стала відповіддю на масштабну корупцію, яка панує до сьогоднішнього дня у прикордонній службі, у митній службі», – заявив Тарас Березовець, ідеолог проекту Free Crimea. «Офіційна цифра торгівлі, яка була озвучена – 475 мільйонів доларів. Саме на таку суму було здійснено постачання тільки продовольства з початку 2015 року до АРК. Але реальних обсягів вам не назве ніхто. За нашими оцінками, вони сягають, як мінімум, 800 мільйонів доларів», – розповів Тарас Березовець. Він зазначив, що часто кінцевий отримувач товарів, що ввозяться на територію АРК, невідомий, і нерідко ці фури йдуть транзитом через Крим і Керченську переправу далі на територію Росії. На цій контрабанді заробляють усі – і корумповані українські правоохоронці, і люди з протилежного боку. «Те, що ця ситуація є абсолютно неприпустимою на тлі санкцій, які запроваджені країнами Європейського Союзу, Сполученими Штатами, є очевидно, і добре, що зараз ця ситуація починає змінюватися», – зазначив Тарас Березовць. Сергій Таран, політолог, директор Міжнародного інституту демократій, зауважив, що блокада півострова спонукає українську владу до дій, і вже на наступній сесії Парламенту, імовірно, розпочнеться підготовка більш серйозної нормативно-правової бази, завдяки якій півострів перестане бути «сірою зоною».
«Продовольча блокада Криму для Росії дуже несвоєчасна, тому що зараз вся увага Росії прикута до Сирії. Саме там зосереджений зараз для Путіна основний геополітичний торг», – зазначив Сергій Таран. На думку експерта, наразі основна мета російського президента – створити образ миротворця і, таким чином, знову стати вагомою фігурою на світовій арені, але тепер, замість промов про особливу роль Росії у боротьбі зі світовим тероризмом Путіну доведеться відповідати на питання щодо Криму. «Проблема Путіна в тому, що йому немає кому пред’являти претензії», – додав він, пояснивши, що акцію формально проводить не українська влада, а активісти, і з юридичної точки вона є абсолютно законною. – Україна зараз рефлексує на гібридну війну Росії гібридною блокадою Криму. Це, звичайно, добре, тому що Україна вперше за весь час атакує по кримській тематиці […], і Путіну невідомо, як з цієї ситуації виходити».
На думку експертів, кримське питання не може бути використане як предмет торгу у контексті перемовин щодо виконання Мінських домовленостей. «Якби така можливість торгу існувала, Путін би на неї пішов. Але Путін на неї не піде з однієї простої причини: це означатиме поступки», – заявив Сергій Громенко, кримський історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті. Крім того, зауважив Сергій Таран, із таким компромісом категорично не погодилися б видатні громадські діячі, з ініціативи яких і розпочалася блокада півострова. На думку експерта, надзвичайно важливо, що блокада є громадською ініціативою, у якій задіяна низка громадських організацій. «Дуже важливо, що ми маємо міжнародну політику, яку веде саме суспільство. Це достатньо унікально для України», – підкреслив Сергій Таран. Експерт висловив припущення, що, у разі успіху блокади Криму, активісти вимагатимуть блокування Придністровської республіки.
«Ми при цьому прекрасно усвідомлюємо, що будь-яка блокада буде ефективною, якщо вона буде, по-перше, довготривала, і комбінована», – зауважив Тарас Березовець, додавши, що для цього активістам необхідна хоча б неформальна підтримка української влади. Він нагадав, що наразі РФ вже вдалося зменшити залежність Криму до 60%, проте залежність півострова від води і електроенергії поки що дуже висока, тож віялові відключення електроенергії здатні завдати значної шкоди військовим об’єктам РФ у Криму. Втім, зауважили експерти, поки що цей крок можливо розглядати виключно як крайній захід.
Сергій Громенко нагадав, що під час блокади Криму, що відбувалась у 1918 році, під час «митної війни» між кримським урядом Мацея Сулькевича і урядом Павла Скоропадського, півострів протримався три місяці. На думку історика, наразі ця блокада для необхідного ефекту має тривати удвічі довше. «Зима стане вирішальною з точки зору того, чи ця блокада в принципі мала сенс», – зазначив Сергій Громенко. На думку історика, Путін відреагує на акцію посиленням репресій: «Ніякого іншого інструменту, крім «закручування гайок» його психологія не визнає (…) тому прогнозую, що будуть утиски, будуть посилюватися репресії всередині РФ […]. Нічого хорошого у короткостроковій перспективі для кримчан не видно, але, можливо, це і є те необхідне найменше зло, на яке Україна мусить піти, щоб змусити кримське питання знов повернутися на порядок денний», – додав він. На думку історика, наразі Україні дуже важливо розробити консолідовану стратегію повернення півострова.
Відео українською та англійською мовами.
