Київ, 30 вересня 2015 року – Сьогодні Україна надіслала до Секретаріату Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату «Очікуваний національно-визначений внесок (ОНВВ) України» до нової глобальної кліматичної угоди. Кліматичний план дій затвердив Кабінет міністрів України. Документ передбачає амбітні, але в той же час обґрунтовані цільові показники викидів парникових газів (ПГ). Рівень викидів ПГ визначений як такий, що не перевищує 60% від рівня 1990 року при інвестиційно-активному макроекономічному сценарію розвитку зі звичайним ходом діяльності, що передбачає істотні політичні заходи для відбудови та економічного зростання України, однак не передбачає суттєвих заходів щодо скорочення викидів ПГ. Ця тема стала основою дискусії у ході круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ».
За словами Олени Балбекової, начальника відділу кліматичної стратегії Міністерства екології та природних ресурсів України, відомству у розробленні ОНВВ активно допомагали три програми міжнародної технічної допомоги: проект USAID «Муніципальна енергетична реформа України», проект ЄС «ClimaEast» та ПРООН. Пані Балбекова зазначила, що до обговорення були залучені представники органів державної вдали, експерти та громадськість. Документ також був затверджений міжвідомчою комісією по зміні клімату.
Василь Шевчук, керівник групи експертів ПРООН, підкреслив, що у процес розробки документу були залучені абсолютно усі національні експерти в області кліматичної політики, які проаналізували усі програми розвитку держави, основними з яких стали Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Угода про асоціацію з ЄС та галузеві стратегії (промисловість, транспорт, ЖКХ, АПК тощо). Він зазначив, що в основу документу лягли дослідження структури та тенденцій економічного розвитку України, кліматичної політики держави, внутрішніх та зовнішніх ризиків, заходів державного регулювання та ОНВВ інших країн світу. На основі цього масиву матеріалів визначили ряд можливих цілей: від інерційного/песимістичного сценарію розвитку (рівень викидів ПГ відповідно визначається 45%) до «інвестиційно-активного» сценарію розвитку за звичайним ходом діяльності (рівень викидів – 60 %). «Вибір Урядом цілі не перевищення 60% відповідає міжнародним зобов’язанням держави і Стратегії сталого розвитку України», – підсумував він. Пан Шевчук також висловив думку, що по завершенню війни, відновлення територіальної цілісності країни та після суттєвого збільшення іноземних інвестицій, ОНВВ має бути переглянутий.
Старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександр Дячук зазначив, що Україна є дуже енергоємною та вуглецеємною країною не тільки порівняно з розвинутими країнами, але й з сусідами. Тому, на його думку, треба відійти від існуючої структури економіки та перейти до низьковуглецевої економіки. «Скорочення кількості викидів є тим інтегральним показником, який вказує, яким шляхом рухається країна в плані розвитку суспільства, інновацій, турботи про довкілля і про самих людей», – додав Олександр Дячук. Для досягнення цієї цілі, пан Дячук виділив п’ять основних завдань: підвищення енергоефективності та енергозбереження; широке використання відновлювальних джерел енергії; запровадження системи торгівлі квотами та викидами парникових газів; розвиток вітчизняних інноваційних технологій; та синергетичний розвиток економіки та енергетики. «Ці дві останні сфери мають взаємодоповнювати [одна одну] таким чином, щоб зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище та сприяти підвищенню соціально-економічних стандартів життя в Україні», – додав він. Пан Дячук перекований, що Україна має використати Угоду про асоціацію с ЄС та нову глобальну кліматичну угоду для максимальної трансформації своєї економіки. Адже при низьковуглецевій економіці, Україна не матиме таких проблем з волатильністю цін на енергоресурси у світі.
Ірина Ставчук, експерт із питань зміни клімату Національного екологічного центру підкреслила, що враховуючи поточну екологічну ситуацію усі країни світу мають скоротити викиди ПГ до 80% аби запобігти підвищенню середньої температури на 2°С, що у свою чергу призведе до глобальної екологічної катастрофи. Щодо стратегії, яку обрала Україна (інвестиційно-активний макроекономічний сценарій розвитку зі звичайним ходом діяльності), то на її думку, це – заморожені технології, жодних заходів енергоефективності, окрім тих, що будуть відбуватися самостійно, жодного розвитку відновлювальних джерел енергії. «Це сценарій нічого не робити, плюс додатковий надлишок ніби квот, але формат нової угоди не передбачає більше квот на викиди: за новим форматом країна за своїми національними економічними і фінансовими можливостями подає свій внесок – що я як країна можу зробити для боротьби зі зміною клімату. Якщо подивитися на це у такому контексті, то внесок України – абсолютно нульовий», – підкреслила вона. За словами пані Ставчук, єдиним рішенням для України є шлях енергозбереження та використання відновлювальних джерел енергії. Найбільший потенціал вона вбачає у сфері ЖКХ: утеплення будівель та скорочення споживання.
«Під час війни говорити про зміни клімату – люди мене не розуміють. Проте коли ти говориш, що це технології, інвестиції, скорочення енергоємності ВВП, це робочі місця, – люди розуміють та прагнуть цього», – висловив свою думку Олексій Рябчин, народний депутат України, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки. Він також зазначив, що проблема є дуже комплексною. Тому до процесу мають бути залучені Міністерство енергетики, яке б працювало над зменшуванням споживання енергії, МЕРТ, яке б робило відповідні розрахунки та розробляло програми, як перейти до низьковуглецевої економіки, Міністерство фінансів, яке б виділяло на це гроші та працювати з іноземними партнерами, зокрема МВФ, а також Міністерство, що опікується ЖКХ. Щодо останньої сфери, то на думку пана Рябчина, то «якби провести утеплення усіх енрегонеефективних будівель, то відпала б потреба купувати російський газ».
Ключовою перешкодою на шляху переходу до нової структури економіки пан Рябчин вважає відсутність політичної волі впроваджувати такі зміни. «Що заважає нам проводити перемовини, залучати технології та адаптувати їх, вивчати досвід, модернізацію? […] Це все реально. Але ми все ще говоримо про відсутність політичної волі у той момент, коли держава бореться за своє виживання», – заначив він. Олексій Рябчин переконаний, що у країні є люди які змогли б реалізувати більш амбіційні цілі, адже на його думку «нинішня стратегія держави – відсидітися, взяти менші зобов’язання».
Борис Костюковський, експерт з енергоефективності, вважає, що обраний шлях є правильним через те, що капітальний ремонт та заміна зношеної інфраструктури (у сфері енергетики, ЖКХ, тощо) потребуватиме матеріалів та обладнання, що у свою чергу – ще більших затрат енергії. Також на його думку, ріст добробуту населення призведе до збільшення попиту на квартири та машини. У відповідь на цю тезу, Олексій Рябчин навів аргумент, що при зміні мислення та моделі поведінки людини можна вирішити й цю проблему: наприклад, придбати електромобіль.
Тетяна Тарута, радник міністра екології та природних ресурсів України, звернула увагу присутніх на те, що заявлена Україною ціль є викиди на рівні не більше 60% від базового 1990 року. «Ключове слово – не більше. Ми не можемо перевищувати. Але якщо у нас будуть дієві стратегії, то ми можемо переглядати цю ціль, і ми можемо іти нижче. Зараз те, що ми подаємо – це очікувані національно внески. Але через два-три роки ці внески будуть переглянуті і ми будемо подавати вже [затвердженні] внески. Тоді ми зможемо переглянути нашу ціль та зробити її більш амбітною» – зазначила вона.
