Моніторинг українських медіа за 22 жовтня 2015 року

Ситуація на Донбасі схожа на замкнуте коло, зазначають оглядачі. У Росії звинувачують Україну в формальному підході до виконання мінських угод; в Києві ж вважають, що самопроголошені республіки продовжують наполягати на закріпленні за ними статусу незалежних утворень.

У західних засобах масової інформації, в тому числі з посиланням на слова високопоставлених західних осіб, критикують керівництво України, як за розгул корупції, так і за нездатність проводити реформи. У зв’язку з цим, українські оглядачі звертають увагу на слабку спробу Міхеїла Саакашвілі врятувати обличчя влади під час його виступу в Іспанії.

В протилежністі заяв політиків про досягнення енергетичної незалежності України, експерти відзначають деякий сезонний характер скорочення енергетичної залежності від Росії. У зимовий період і в умовах демпінгу Росії, її частка на енергетичному ринку України інтенсивно відновлюється. Змінити ситуацію можна тільки за рахунок інвестиції в галузь, але, спостерігачі відзначають наявність особистих, фінансових інтересів представників влади у збереженні нинішньої ситуації.

Різку девальвацію гривні, зазначену на поточному тижні, пояснюють переважно кон’юнктурними чинниками, пов’язаними з поверненням вкладів населення зі збанкрутілого Дельта-банку, з передвиборчим настроєм, а також із сезонним збільшенням імпорту енергоносіїв.

СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Для повного виконання мінських угод ще необхідно багато зробити, заявив президент України Петро Порошенко за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром головуючого в Євросоюзі Люксембургу Ксав’є Бетель. “Ми окремо зупинилися на обговоренні імплементації мінських угод. Незважаючи на те, що ми маємо 1,5 місяці режим припинення вогню, на жаль, у нас є і поранені в результаті підриву на розтяжках, і загиблі українські солдати. І ми повинні докласти максимум зусиль, щоб перемир’я стало постійним і всі без винятку пункти мінських угод були обов’язково виконані, в тому числі і Російською Федерацією”, підкреслив президент України.

Українська влада виконала “мінські угоди” лише формально, вважає президент Росії Володимир Путін. “Київська влада внесли зміни до Конституції без жодного узгодження з цими республіками невизнаними. Стверджують, що вони погодили з Венеціанською комісією. Добре. Але в “мінських угодах” нічого про Венеціанську комісію не сказано. Там сказано про узгодженні з Донбасом. Цього не зроблено”, заявив російський президент. У “мінських угодах” сказано, що закон про вибори в так званих “ДНР” і “ЛНР” повинен бути прийнятий Радою, але узгоджений з представниками республік. А в Києві прийняли постанову Ради і формально виконали “мінські угоди”, але одночасно без погодження з Донбасом прийняли ще одну статтю, в якій написали, що цей закон буде діяти, тільки коли вибори в Донбасі відбудуться, зазначив російський президент.

Неправильним вважає підписання Мінських угод дипломат, голова правління благодійного фонду “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко. “Чи була можливість не підписувати їх або сформулювати інакше – питання до парламентерів. Але те, що вони підписали, було неправильним. Це однозначно … Більше того, я впевнений, що ніхто не мав права брати на себе зобов’язання від імені України змінювати закон про вибори, змінювати Конституцію України і підписувати такі зобов’язання з Росією і бойовиками. Тільки парламент може приймати закони і вирішувати, в якій послідовності це робити і в який період. А те, мало того, що нам нав’язують суть закону, але нам нав’язують і період, в який його необхідно приймати”.

“Мінські угоди спочатку не укладалися як міжнародний договір, і вони не підпадають під вимогу українського законодавства щодо їх ратифікації і, частково, це призводить до нинішніх проблем з виконанням або невиконанням документа. “Це були тільки протоколи, в той час в лютому 2015 року, нібито папірці. Але Лавров з Путіним так майстерно обіграли їх, що їх включили в резолюцію Ради безпеки ООН … У зв’язку з цим, неважливо, хто укладав ці домовленості, вже ніякого значення не має, хто їх підписував, оскільки угоди схвалили на вищому міжнародному рівні зобов’язуючої сили” .Враховуючи, що Мінські угоди не є договором, який увійшов в українське правове поле в якості якогось міждержавного або міжнародного документа, щодо їх конституційності не можна звернутися до Конституційного суду України. До того ж, КСУ не може скасувати резолюцію Радбезу ООН. “Це пастка, в яку Росія зловила України, а тепер ми намагаємося шукати юридичні шляхи виходу з цієї ситуації”, вважає екс-міністр юстиції України Сергій Головатий.

“Зараз ми впевнено заходимо в глухий кут, тому що чекати, що українська влада піде на те, щоб легалізувати бандитів під виглядом проведення псевдовиборах і допустить їх до влади, неможливо. Також не можна очікувати, що і Москва легко відступить і відведе свої війська”, – вважає екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Врегулювання конфлікту в Донбасі перетворилося на замкнуте коло, пише журналіст Тетяна Івженко. “Розвиток буде після 25 жовтня, за підсумками місцевих виборів. Подивимося, хто переможе, хто програє, як це позначиться на складі уряду, на коаліції у Верховній раді. Адже що б там не обговорювали і ні вирішували в Мінську, а всі ці домовленості повинна буде у вигляді окремих законів затвердити Верховна рада. Чи буде достатньо голосів?”, запитує керівник українського Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. Якщо Київ піде на поступки “ДНР” і “ЛНР”, слід очікувати радикалізацію настроїв всередині України, що створює проблему для команди Порошенко, вважає політолог.

“ДНР і ЛНР, оголошуючи, що вони вводять санкції, намагаються утвердитися як незалежні державні утворення, нібито здатні діяти цивілізовано, за міжнародними правилами, “як дорослі”. Це свідчить про те, що немає у них наміру відмовитися від особливого статусу і стати рядовим регіоном України”, вважає Бала.

Якщо в Сирії щось піде не так, театр військових дій може перенестися назад на Донбас приблизно через 5 років, вважає журналіст Аркадій Бабченко. “За моїми відчуттями, перша серія війни закінчилася. Далі буде приблизно, як зараз. Тобто провокації, обстріли можливі. Тут треба розуміти, що поки є Володимир Путін, в Росії війна буде завжди”, заявив журналіст. На його думку, у Путіна не залишилося ніяких інших інструментів впливу на суспільство, крім війни.

ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Енергетична залежність України від РФ скоротилася, але сталося це за рахунок падіння споживання, а ніяк не за рахунок введення нанотехнологій, вважає експерт з питань енергетики Валентин Землянський. “Істотно впала промисловість, відповідно, скоротилося споживання промисловості по газу, електроенергії. Хоча деякі учасники ринку говорять, що обсяги споживання зберігаються майже на рівні торішніх … Так чи інакше, але ситуація змінилася за рахунок падіння споживання, а ніяк не за рахунок введення нанотехнологій. У нас енерговитрати на одиницю ВВП залишилися такими ж, як і були”, заявив експерт. За його словами, Україна і надалі буде імпортувати електроенергію з РФ.

Збільшення частки імпорту російського газу може піднятися до 50%. “Пропорція закачування газу з РФ і Європи, протягом цього року вона була 30 на 70, 70% – європейський напрямок і 30% – російський напрямок. Зараз ми бачимо, що ціна на російський газ нижче, тому можливо ця пропорція буде трохи зміщуватися на користь “Газпрому”, але в кожному разі це точно не буде більше 50%”, підкреслив глава Міненерго України Володимир Демчишин. “Закупити у РФ 2,2 мільярда кубометрів газу плануємо максимально швидко. Щодня по 110-115 мільйонів кубометрів отримуємо від “Газпрому”, до кінця місяця цей обсяг буде закачано”, заявив Демчишин. Подальший обсяг закачування газу в цьому році буде залежати від споживання, яке на даний момент йде трохи вище, ніж за планом, але, з іншого боку, в сховищах газу на сьогодні більше, ніж було в минулому році на цей момент, зазначив міністр.

З початку опалювального сезону частка “Газпрому” на українському ринку в лічені години виросла з 30% від загального обсягу поставок до сьогоднішніх 90%, відзначає оглядач Дмитро Рясний. В абсолютних цифрах це близько 115 млн кубометрів на добу. Кожною зимою ця картина буде повторюватися один в один. Тому коректніше говорити про те, що поки Україна вдалося досягти тільки сезонної (весняно-літньої) енергетичної незалежності від Росії. Вирішити цю проблему можна тільки одним шляхом – через нарощування внутрішнього видобутку. Але в цьому напрямку не робиться нічого. Швидше навпаки: за підсумками 2015 року найбільший гравець ринку – державна “Укргазвидобування” очікує видобуток на рівні 14,7 млрд куб м, що на 3% менше минулого року. При цьому в компанії вже відкрито говорять про те, що без зростання інвестицій в промисел її виробничі показники будуть щороку падати на 1 млрд кубометрів. Причина, яку називають в компанії – висока рента, яка існує в даний час для спільних договорів приватних інвесторів з держкомпанією. В уряді не поспішають з вкладеннями в родовища “Укргазвидобування”, пояснюючи свою пасивність відсутністю коштів у держбюджеті. Але ця причина виглядає не дуже переконливо на тлі того, що відбувається в ПЕК. Особливо – в електроенергетичній галузі, яка буквально смітить грошима. Найяскравіший приклад – контракти держкомпанії “Центренерго” на закупівлю вугілля. Нещодавно це підприємство попалося на договорі з фактично неіснуючої шахтою імені Кисельова в Донецькій області. На цих операціях заробляють і в Києві. В уряді, президент вже домовився з коаліційними партнерами про післявиборчий перерозподілі контролю над галуззю. На першому етапі він передбачає введення посади віце-прем’єра з ПЕК, яку, як передбачається, займе креатура Арсенія Яценюка. Таким чином, прем’єр-міністр нарешті зможе отримати вплив на галузь, якої він домагається вже другий рік. Включення Яценюка в “співоператори” енергетики не допоможе галузі вирішити її проблеми, а лише розширить число кураторів її фінансових потоків.

Україна дуже залежить від вугілля з “ДНР” – “ЛНР”. “В принципі, якщо будуть стабільні поставки вугілля з”ДНР”-”ЛНР”, то можна говорити, що ми цю зиму переживемо нормально. Якщо будуть проблеми, то нам доведеться їх закривати імпортом вугілля з Росії. Якщо це не буде зроблено, залишається останній варіант – імпорт електроенергії з Росії. У самому крайньому випадку можуть бути віялові відключення, тобто будуть примусово обмежувати промисловість і населення. Тому як би ми не ставилися до “ДНР” і “ЛНР”, і яких би не було ризиків, поки немає інших варіантів, крім як вибудовувати якимось чином з ними співпрацю”, заявив член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Депутат Верховної ради Єгор Соболєв публічно попередив президента України Петра Порошенка про підготовку повстання. “Я публічно попереджаю Президента України – якщо закон про очищення влади буде скасований, як законодавець я більше не буду витрачати час на закони. Я зосереджуся на підготовці нового повстання, яке зупинить реставрацію системи Януковича”, написав Соболєв на своїй сторінці в Facebook. Зокрема, Соболєв незадоволений суддями, які дали Віктору Януковичу “диктаторські повноваження, а тепер розглядають скасування люстрації його режиму”. “Однією з ключових цілей цього повстання буде набір всіх суддів заново. І покарання нинішніх злочинців у мантіях, які вже два роки знищують запит суспільства на правосуддя”, заявив Соболєв. Якщо еволюційні зміни в Україні виявляться неможливими, то доведеться повернутися до революційних, попереджає депутат. До заяви Соболєва приєднався екс-комбат Семен Семенченко. Він зробив репост запису і написав “Підтримую попереднього оратора”.

Щоб Україна перемогла корупцію, їй потрібно допомогти позбутися сірих кардиналів, контролюючих всі потоки грошей у країні, вважає відомий економіст, дослідник аналітичного центру Atlantic Council, експерт по Україні Андерс Аслунд. Контроль за всіма засобами, здійснюваний “наглядачами”, унеможливлює успіх у боротьбі з тотальною корупцією. У підсумку українській політиці доводиться страждати через цього порочного кола, з якого вона не може вирватися. Вибори в країні традиційно обходяться в круглі суми, які надають сірі кардинали. Причому беруть вони ці суми з державного бюджету та у державних компаній. Щоб підсилити залежність від “чорного” налу, “сірі кардинали” наполягають на мінімальних зарплатах для чиновників, депутатів, міністрів. Незалежність у цьому питанні можуть зберегти лише ті, хто встиг сколотити статки самостійно шляхом бізнесу, зазначив Аслунд. Експерт закликав міжнародні служби провести розслідування щодо доходів і походження коштів провідних осіб країни. Українцям же порекомендував істотно урізати витрати на вибори і заборонити дорогі рекламні ролики.

РЕФОРМИ
Хоч українська влада і поповнилася молодими, англомовними політиками, але вона лише імітує проведення реформ. “Вони знають, що повинні змінити систему, але вони самі занадто від неї залежні, щоб це зробити. Ми дуже розчаровані. Це дає козирі в руки тим країнам, які завжди були налаштовані скептично”, пишуть у виданні Buzzfeed.

В Україні може не бути податкової реформи, але підтримка МФВ буде. “Те, що пропонують депутати, не догодило не тільки депутатам, воно не може догодити будь-якій розсудливій людині, яка розуміє в макроекономіці. Це популізм в чистому вигляді. Депутати пропонують: давайте збільшимо дефіцит бюджету і попросимо на це грошей у МВФ”, заявив фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса. За його словами, МВФ дуже консервативний орган і буде також проти більш жорсткого варіанту реформи, розробленого Мінфіном.

“Найближчим часом президент Порошенко проведе радикальні і невідкладні реформи, щоб жертви наших героїв на фронті не виявилися марними. Ми чекаємо великих змін”. Ця заява, зроблена главою адміністрації Одеської області Міхеілом Саакашвілі на з’їзді Європейської народної партії в Мадриді, анонсує реформаторські устремління глави держави та його команди. І вона може не тільки радувати, але і дивувати, пише журналіст Віталій Портніков. Дивувати тому, що про широкомасштабній програмі реформ говорить не сам президент, а один з регіональних чиновників. Якщо такий план реформ дійсно існує – то чому його не анонсує сам президент або хоча б хтось із керівників партії, що користується ім’ям глави держави? Чому ці радикальні і нагальні реформи не стали частиною передвиборної програми БПП “Солідарність” – адже вони могли б серйозно збільшити шанси на успіх на місцевих виборах? Або зміни настільки непопулярні, що про них зараз намагаються не згадувати – і розкажуть тільки в понеділок, коли всі мости вже будуть спалені? Або реформи – не стільки складний план, скільки плід розмов Порошенко і Саакашвілі – адже не випадково ж колишній президент Грузії говорить не про якусь державну програму, а про “Одеський пакет реформ”. Але одеський – це ще не загальноукраїнський. А поки будь-яке голосування за реформаторські закони в парламенті стикається з клановими і фракційними інтересами, поки президенту важливим збереження в політиці і успіх власної іменної партії, поки суспільство цікавиться арештами в більшою мірою, ніж можливостями – про реформи в країні залишається хіба що говорити в Мадриді, зазначає Портников.

“Я ставлю перед собою – спрощення бізнес-процесів і безпосередньо процедур, які зараз діють на митниці. Тому що частина системи пронизана корупцією. Всі процедури і бізнес-процеси збудовані так, що вони є централізованими, суб’єктивними, взагалі позбавленими можливості бути прозорими і зрозумілими для клієнта. Спираючись на тезу, що митниця і держава, загалом, є сервісом, то можна сказати, що держава – сервіс для громадян, а митниця – сервіс для бізнесу. Тому всі кроки, які ми будемо робити, будуть пов’язані зі сферою обслуговування бізнесу. Ми хочемо, щоб всі митні процеси були максимально прозорими для клієнта”, заявила глава Одеської митниці Юлія Марушевська.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
“Наш європейський порядок денний передбачає те, що ми очікуємо, що до кінця поточного року всі країни-члени ЄС ратифікують угоду про асоціацію з Україною. І я сподіваюся, що референдум, який буде проводитися в Нідерландах, не стане перешкодою на шляху просування України до Європейського союзу”, заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Про приватизацію держпідприємств варто говорити, коли є інвестиції в країну. “Приватизаційний ринок країни знаходиться в нульовому стані. У західного інвестора немає до нас інтересу. Говорити про приватизацію держпідприємств потрібно, коли гроші “заходять” в країну, а не “виходять”. Зараз економічний ринок підірваний, вільних грошей в Україні немає. Гроші сюди ніхто не заводить. У нас економічно, безглузда ситуація”, вважає екс-глава Фонду Держмайна України Олександр Бондар. Експерт зазначив, що Україні не потрібно дивитися на міжнародний досвід приватизації.

На сьогоднішній день відсутні економічні підстави для девальвації гривні. Явища, що спостерігаються на валютному ринку України, пов’язані виключно зі спекуляціями, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. “Економічних підстав для девальвації гривні зараз немає, бо всі три фактори, які формують курс, в Україні є позитивними”, підкреслив експерт. Має місце “позитивне експортно-імпортне сальдо”, “позитивний платіжний баланс”, “державний борг також не тисне на курс”.

Зростання попиту на готівковому ринку сформували в першу чергу передвиборні панічні настрої українців, які звикли, що після завершення передвиборної гонки, гривня дешевшає. “Населення прагне вибори “пересидіти у валюті”, пояснює начальник казначейства VTB Bank (Україна) Станіслав Верхградський. Однак такі настрої в суспільстві не зовсім обгрунтовані. “Монетарна політика Нацбанку дозволила створити досить ефективну модель курсоутворення, при якій гривня вже практично не реагує на політичні події, такі як вибори, а залежить виключно від ринкових трендів”, говорить директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний. Додатковий попит на валюту формує збільшення гривневої ліквідності в країні. У першу чергу і через відновлення 8 жовтня виплат вкладникам Дельта Банку, говорить головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков. Курс безготівкового долара США зростає через притримування валютної виручки експортерами, що в черговий раз формує на ринку дисбаланс у бік попиту, вважає провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Андрій Шевчишин. Нинішні коливання в НБУ не вважають чим-небудь екстраординарним. “Вони неодноразово спостерігалися і в попередні місяці, але завдяки саморегулюванню ринку гривня коливалася в досить широкому діапазоні 21-23 UAH/USD, і в підсумку ринок виходив на середній рівноважний курс близько 22грн./$”, говорить директор департаменту відкритих ринків Національного банку України Сергія Пономаренко. Ще тиждень-два після виборів курс може штормити. “Це період підрахунків голосів і оцінки реальної розстановки сил. Надалі курс стабілізується. Однак при небажаних рухах у НБУ є ресурс для задоволення попиту, і він може ним скористатися, щоб збити ажіотаж”, розповідає Шевчишин. “У більш довгостроковій перспективі можна розраховувати на те, що валютний ринок остаточно заспокоїться і знову повернеться ближче до нижніх відмітках коридору НБУ на міжбанківському ринку (21-23 грн./$,), а відповідно і зміцниться на готівковому. Хороша передумова для цього – поліпшення короткострокових і довгострокових кредитних рейтингів України S&P”, зазначив Курінний. Верхградський прогнозує волотильність курсу в межах 1-1,5 гривні до кінця року. “Котирування на міжбанківському ринку не вийдуть за межі коридору 21,00-23,50 грн ./$”, каже експерт. На думку Мишакова до кінця року курс міжбанку, найімовірніше, буде утримуватися регулятором не вище рівня 23 грн./$. Виходячи з цього, банкіри припускають, що на готівковому ринку курс буде коливатися в рамках 22,50-23,5. А в пікові моменти досягати 24,50 грн./$.