Україні бажано розробити стратегію і план дій щодо врегулювання питання участі іноземців у збройному конфлікті на сході країни у рамках Мінських домовленостей – Робоча група ООН з питань використання найманців та прав людини

WATCH IN ENGLISH

Київ, 18 березня 2016 року – Робоча група ООН з питань використання найманців та прав людини схвалює внесення поправок до Кримінального кодексу України, що узгоджують визначення у ньому із Міжнародною конвенцією проти вербування, використання, фінансування та підготовки найманців, а також внесення поправок до українського законодавства, згідно з якими бійців-іноземців офіційно інтегрували до лав Збройних сил України або Національної гвардії України. Наразі важливо, щоб Україна розробила стратегію і план дій щодо врегулювання питання участі іноземців у збройному конфлікті на сході країни у рамках Мінських домовленостей. Про це заявила пані Патрісія Аріас, член Робочої групи ООН з питання використання найманців та прав людини, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, презентуючи попередні результати візиту до України Робочої групи ООН з питань використання найманців та прав людини. Робоча група перебувала в Україні 14-18 березня 2016 року, зацікавившись різноманітністю форм участі у конфлікті на сході України, що сформувалися за цей час. «Метою нашого візиту було також обговорити із українським урядом та іншими ключовими гравцями ті заходи, які необхідно вжити на національному рівні для врегулювання цих питань», – зазначив Саід Мокбіл, член Робочої групи ООН з питання використання найманців та прав людини.

Робоча група дослідила, що у конфлікті на сході України беруть участь низка іноземців із різних країн, переважно європейських. Іноземці воюють як у лавах добровольчих батальйонів з українського боку, так і у збройних формуваннях самопроголошений «ЛНР-ДНР». Серед останніх, за інформацією української влади, вже встановили особи щонайменше 176. «Ці форми участі дуже різноманітні – від волонтерів до оплачуваних військовослужбовців, від незалежних учасників збройних формувань до професійних військових. Багато хто з них прийшов воювати з ідеологічних причин, інші – за грошову винагороду», – зазначила Патрісія Аріас. Вона додала, що багатьох із них завербували через соцмережі та інші онлайн-комунікації. «Деякі з іноземців були з кримінальним минулим. Інформація, яку ми отримували, вказує на те, що деяких із них поставили перед вибором між ув’язненням або участю у конфлікті», – зазначила пані Аріас.

Патрісія Аріас наголосила, що для розуміння ситуації з участю іноземців у збройному конфлікті в Україні важливо розуміти різницю між поняттям найманця та бійця-іноземця. «Найманець – це особа, яка безпосередньо бере участь у бойових діях з метою отримати грошову винагороду, якій платять значно більше, порівняно із винагородою, призначеною або реально сплачуваною військовослужбовцям армії сторони конфлікту, і яка не є громадянином чи мешканцем території, контрольованої стороною конфлікту», – пояснила пані Аріас. Вона зауважила, що рекрутування та використання найманців заборонено міжнародним законодавством. Під поняттям «боєць-іноземець» зазвичай мають на увазі особу, яка покинула країну свого постійного проживання та долучилася до участі у конфлікті як учасник повстанської або недержавної групи – найчастіше з ідеологічних міркувань, але також з метою отримувати грошову винагороду. Ця форма участі не вважається незаконною, за умови, що бійці-іноземці дотримуються прав людини та відповідних норм міжнародного гуманітарного права. Патрісія Аріас зазначила, що тепер, після внесення поправок до українського законодавства у жовтні та грудні 2015 року, згідно з якими бійців-іноземців інтегрували до складу ЗСУ та Національної гвардії України, більшість із них «в принципі можуть легітимно воювати на боці уряду». Щоправда, зазначила вона, у зв’язку з нестачею чіткої і впорядкованої інформації у процесі спілкування Групи із усіма сторонами іноді було важко встановити, на яких підставах ці особи брали участь у бойових діях. Пані Аріас нагадала, що згідно із положенням 10 Мінських домовленостей незаконні збройні формування, озброєння, бійці та найманці мають бути виведені з території України.

Водночас, Робоча група висловлює особливе занепокоєння з приводу того, що іноземців, які були причетні до порушень прав людини, не притягнуто до відповідальності. «Це залишається явищем поширеним і безсумнівним. Такий стан речей – це шлях до «сірої зони», у якій вчинки можуть залишатися безкарними», заявили представники Робочої групи, закликаючи обидві сторони дотримуватися своїх зобов’язань відповідно до міжнародного законодавства з прав людини. Пані Аріас звернула увагу на те, що Робочій групі невідомо про жодні кримінальні провадження, відриті в Україні за найманство як злочин. «Деяким бійцям-іноземцям оголошували підозру про скоєння непрямих злочинів, такі як «загроза територіальній цілісності України», а також участь у терористичній групі чи організації, участь у незаконному парамілітарному чи збройному формуванні, проте не за порушення прав людини», пояснила Патрісія Аріас. У зв’язку з цим, Робоча група закликає вжити заходів для того, щоб забезпечити повну відповідальність іноземців-учасників збройних формувань у разі порушення прав людини. «Конкретні кроки – моніторинг, звітування, заходи на рівні законодавства, відповідні кримінальні провадження – сприятимуть відновленню справедливості та руйнуванню згубної культури безкарності за вчинки, скоєні під час збройного конфлікту», – наголосила пані Аріас.

Пані Аріас зазначила також, що Робоча група рекомендує українському уряду вдосконалити законодавство, що регулює діяльність приватних охоронних фірм з метою зменшити потенційні ризики порушення прав людини.