Київ, 6 квітня 2016 року – «За останньою інформацією, можна прогнозувати, що явка [на референдумі – ред. УКМЦ] буде між 28 – 31% . Тобто інтрига зберігається», – озвучила народний депутат України Світлана Заліщук в Українському кризовому медіа-центрі під час скайп-включення з Гааги. Найбільші медіа і соціологічні служби домовилися не публікувати протягом дня прогрес щодо явки. Водночас, муніципалітети оприлюднюють дані, тобто партії зможуть порахувати приблизні цифри щодо явки і сам результат, пояснила вона. Чи досягла явка 30% можна буде дізнатися після 21 години, тобто 22 години за Києвом, коли дільниці закриються. Після цього одразу оприлюднять ексзит-пол.
За словами Світлани Заліщук, на сьогодні ситуація така, що якщо явка буде 30%, то, швидше за все, голосів «проти» буде більше, ніж «за», але розрив буде невеликий. У місцевій пресі опублікували можливі сценарії розвитку подій. По-перше, очевидно, що референдум консультативний, він не є обов’язковим. Таким чином, уряд після референдуму має повернути питання у парламент і провести дискусію з приводу подальшого рішення нідерландського парламенту. «Очевидно, якщо розрив буде не дуже великий, скажімо 52% на 48%, це, в принципі, дасть можливість уряду достатньо легітимно зберегти своє попереднє рішення і залишити угоду ратифікованою, – заявила пані Заліщук – Водночас, якщо розрив буде великим, то вже більшість політичних сил, як вони сказали, не зможуть ігнорувати висновок їхніх виборців. У такому разі це буде безумовно прецедент».
Депутат пояснила, що оскільки в історії немає відповідного прикладу, на який можна було б «спертися» щодо проведення референдумів в ЄС. Тому, ймовірно, що прем’єр поїде до ЄС для проведення консультацій, яким чином виходити із ситуації. При цьому Світлана Заліщук нагадала, що Угода про Асоціацію є змішаною, де 85% знаходиться в юрисдикції Європейського Союзу – все, що стосується зони вільної торгівлі продовжуватиме працювати. Водночас, 15% юрисдикції припадає на сферу відносин України та інших країн-членів ЄС. І в цьому аспекті, щодо цих 15% доведеться виробити політичне рішення, як далі з цим працювати.
«Ми доносимо до суспільства у Нідерландах, що дана угода, в першу чергу, підписується із народом України та з Україною як з державою, а не з конкретними якимись особами. Саме завдяки імплементації цієї угоди ми посилюємо громадянське суспільство в Україні, ми посилюємо незалежні медіа, які є інструментами для боротьби з корупцією, для виявлення цієї корупції», – заявив Василь Мірошниченко, голова офісу Українського кризового медіа-центру у Нідерландах. В контексті скандалу із Panama Papers, він зазначив, що у дебатах про це згадувалося. Проте, він переконаний, що це добре, адже незалежні медіа можуть відкрито про це говорити. Тим не менш, в уявленні багатьох голландців, це може бути підсиленням їхніх попередніх вражень щодо України, зокрема, щодо корупції. Існують також і антиєвропейські настрої. І вони панують у всій Європі. Василь Мірошниченко пояснює: величезна кількість біженців, які прийшли із Сирії чи Іраку в Європу – це якраз те, що посилює антиєвропейські настрої. Зіграло свою роль і питання терактів, які відбулися у Брюсселі. «Україна сприймається через призму війни», – каже він. Голландці знають про величезну кількість внутрішньо переміщених осіб, і табір «проти» побоюється, що всі ці люди поїдуть до них. «Тут відбувається сильна маніпуляція страхами, – каже голова офісу Українського кризового медіа-центру у Нідерландах, – І ці страхи і міфи, що виведені на зовсім інший рівень, нам заважали і ми, звичайно, максимально їх нейтралізували наскільки це можливо».
Олександр Гузенко, заступник голови офісу Українського кризового медіа-центру у Нідерландах, зазначив, що голанці так само ставляться до корупції в Україні, як і наші громадяни. «В Україні зараз є така ідея, що корупція – це головний ворог країни. Саме не Росія, не конфлікт, не якісь зовнішні питання. А саме внутрішня корупція – це проблема, яка не дає країні рухатися вперед», – зауважив він. В Голландії так само люди розуміють цю проблему, і розуміють, що Україна має вирішити свої внутрішні проблеми, а потім вже займатися зовнішніми викликами, зокрема, агресією Росії, пояснив заступник голови офісу Українського кризового медіа-центру у Нідерландах.
Одним із найефективніших українських проектів громадськості у Нідерландах стала кампанія «Hop Nederland Hop!» – добірка відео талановитих українських дітей, які співають, закликаючи нідерландців проголосувати за Україну. Геннадій Курочка, співзасновник Українського кризового медіа-центру та автор ідеї, зауважив, що у найпотужнішій голландській газеті з’явилася позитивна стаття на цілу шпальту про українських дітей. «В контексті, що діти України – це і є діти майбутнього Європи», – каже він. Геннадій Курочка зауважив, були побоювання, що опоненти закидатимуть, що мовляв, дітей використовують в агітації. «Ми були здивовані, жодного навіть натяку, що ці діти приїхали голосувати, підтримати якусь позицію, ми так і не отримали. Тому, ми маємо тільки цінні позитивні емоції», – каже Генадій Курочка. І це важливо, додав він, бо відео зібрало більше 2,5 мільйонів переглядів в YouTube, 85% з яких – жителі Нідердандів. Такий емоційний посил має вплинути на позитивний результат на референдумі щодо України.
Просто на вулицях нідерландських міст, у потягах та інших людних місцях роз’яснювальну роботу проводили студенти Української Академії Лідерства. Христина Шабат, волонтер Української Академії Лідерства, розповіла, що 50 студентів поїхали до цієї країни з кампанією Ukraine Freedom. «Ми собі поставили ціль – зібрати 5 тисяч друзів за 5 днів, які ми були в Нідерландах», – розповіла Христина Шабат. Учасники ініціативи зустрічалися з голландцями, спілкувалися з ними і розповідали про Україну, робивши з ними «селфі» з відповідним флаєром кампанії. План було перевиконано більш, ніж удвічі, наголосила волонтер. Інновацією вона назвала агітацію у потягах, що стало успішним кроком. «Ми почали людям просто у вагонах розповідати про те, що буде референдум по Україні, доходило до того, що люди у вагонах аплодували. І одна група із 8 осіб вирішила, що всі 5 днів вона проведе у голландських поїздах», – розповіла студентка.
Петро Кочерган, волонтер Української Академії Лідерства зі Львова, вважає емоції важливим аргументом. «Ми говорили емоціями, ми говорили те, у що ми вірили. Ми не дуже великі експерти з економіки, юриспруденції , міжнародного права [ …] Але ми розповіли їм про свій досвід, про те, що ми пережили, і що Майдан на початку через це і починався», – наголосив волонтер. Українські студенти знайшли спільні точки перетину, спільні цінності, такі як права, свободи та незалежність, додала Іванна Гребеняк, волонтер Української Академії Лідерства з Тернополя.
