Київ, 10 жовтня 2016 року – Питання освіти в Україні потрібно популяризувати і обговорювати на рівні держава-громадськість. На цьому наголосив під час обговорення питання реформування освіти і науки в Україні в Українському кризовому медіа-центрі Олег Рибачук, голова ГО Центр UA, співзасновник аналітичного центру Колегіум Анни Ярославни. «Перш за все, суспільству потрібно пояснити, виступити з політичною аджендою, організовувати публічні консультації з громадськістю», – зазначив він. Прикладами такої ефективної роботи Олег Рибачук назвав співпрацю з Міністерством екології та природних ресурсів України та Міністерством охорони здоров’я України, коли у Самборі на рівні району було представлено першу презентацію. «Дуже важливо, що зараз урядовці виявляють таку зацікавленість. […] Те, про що ми говоримо – втілюється у реальність», – наголосив він.
Віра Нанівська, голова аналітичного центру Колегіум Анни Ярославни, розповіла, що громадянське суспільство наразі є дуже свідомим та активним, і здійснює контроль за виконанням законів. «У нас є дві галузі, які турбують кожного – освіта та охорона здоров’я», – зазначила вона. За її словами, головними етапами реформи є створення так званої Зеленої книги, де формулюються проблеми і їхні рішення, на її основі – Білої книги, в якій закладаються норми нової політики. І завершальним етапом мають стати слухання у комітеті Верховної Ради України.
«25 років, на жаль, ми говорили про реформу освіти, але нічого не робили», – зазначив Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України. Наразі ведеться активна робота над законопроектом про професійну освіту, що урегулює багато проблемних моментів. Також Максим Стріха зазначив, що згідно з законом України про наукову і науково-технічну діяльність від 26 листопада 2016 року університетська наука прирівнюється в правах до академічної, а також створюються нові інституції – Національна рада з питань розвитку науки і технологій та Національний фонд досліджень. «За роки незалежності відбулося скорочення фінансування (0,16 % ВВП у 2016 році), різко зменшилося число науковців (у 3,5 рази)», – навів статистику Максим Стріха. Також додалася проблема «евакуйованих» із зони активних бойових дій та тимчасово окупованих територій України вищих навчальних закладів – наразі таких налічується 27.
Дієвим інструментом підтримки освіти та науки є угода про асоціацію «Україна-Горизонт-2020», яка підписана 20 березня 2015 року. «Через політичні інструменти програми «Горизонт-2020» вперше здійснюється масштабний зовнішній аудит науково-інноваційної системи України, результати якого будуть офіційно оприлюднені у грудні цього року», – наголосив Максим Стріха. Насамкінець, серед найголовніших перешкод на шляху реформ Максим Стріха назвав низьку активність бізнесу у фінансовій підтримці освіти і науки в Україні та непродуманість формування державного бюджету.
Богдан Кравченко, голова Наглядової ради Благодійного фонду Колегіум Анни Ярославни, генеральний директор Університету Центральної Азії (University of Central Asia), назвав однією з найбільших аналітичних проблем питання освіти і науки. «Тут простих відповідей немає», – зазначив він. Коли матеріальні ресурси є обмеженими, то при виборі сфери і способу їх витрачання немає права на помилку. Більшість вищих навчальних закладів у світі є “research universities” (дослідницькими університетами – прим. УКМЦ), коли більшість студентів займаються науковою діяльністю, є аспірантами, до чого маємо прагнути. «Потрібно мати конкурентні мізки, аби не пасти задніх», – підсумував Богдан Кравченко.
