Керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру Олександра Цехановська назвала п’ять основних принципів позитивної наративізації для України.
Про це вона розповіла під час брифінгу “Позитивна наративізація для України: виклики та можливості”.
1. Факти
“Позитивна наративізація має базуватися на фактах. Ми завжди це підкреслюємо, тому що ніколи не можна сидіти склавши руки і розповідати про те, що в нас все добре, тоді коли насправді існує певна велика проблема. Ми не можемо закривати на це очі. Ніколи не можна собі цього дозволяти. Особливо не може собі цього дозволити держава. Хоча, на жаль, держава саме це найчастіше і робить. Це може призвести до згубних наслідків, оскільки у короткостроковій перспективі дійсно можна отримати якісь певні політичні бали, але згодом це призведе тільки до ще більшого зниження довіри до держави і державних інституцій. Такий підрив довіри є дуже небезпечним з багатьох причин. Зокрема ми знаємо, що, з метою поляризації та дестабілізації українського суспільства, російські та проросійські сили використовують у своїх операціях впливу низький рівень довіри до державних інституцій. Наша ж задача прямо протилежна — вибудовувати довіру. Тут не місце брехні та маніпуляціям”, — наголосила Олександра Цехановська.
Також вона додала, що йдеться навіть не стільки про позитив, скільки про баланс між позитивом і негативом, про конструктивність. І тут велику роль відіграють медіа, яким, на думку експертки, бракує роботи на засадах конструктивної журналістики. Здебільшого, за словами Олександри, ЗМІ виливають на своїх глядачів і читачів тонни негативної інформації, від якої, згідно з дослідженням NDI, споживачі надзвичайно втомилися. Особливо на фоні пандемії коронавірусу.
2. Синергія
“Окрім базування на фактах, що є першою і основною засадою, очевидно, що має бути насамперед проведена реальна робота. Про що б ми не говорили — про корупцію, чи промоцію української культури — позитивна наративізація потребує синергії. Така комунікація, загалом, можлива тільки в умовах поєднання зусиль держави і громадянського суспільства”, — впевнена керівниця Групи з аналізу гібридних загроз УКМЦ.
3. Системність
“Ми маємо усвідомлювати, що недовіра і схильністю бачити сумнозвісну зраду вкорінені в нас дуже глибоко. І викорінити цю схильність — задача не на тиждень, не на пару місяців, не на рік чи два. Це гра в довгу. Вона часто буває нецікавою представникам політичних партій та представникам влади. Це дуже шкідливо, тому що перемогти ці негативні стереотипи ми можемо лише за рахунок системної роботи. Дуже важливо, щоб при зміні влади ці пріоритети зберігались”, — наголосила Олександра Цехановська.
4. Цільові аудиторії
“Потрібно знати свої цільові аудиторії. Хочу підкреслити, що не існує єдиного універсального шаблону, який підходить всім. Комунікація буде різною для української аудиторії і для аудиторії закордонної, різною для різних країн або регіонів, для різних соціальних вікових груп. Тут на допомогу має прийти ґрунтовна соціологія, робота у фокус-групах і постійне коригування комунікаційної стратегії. Зрозуміло, що один єдиний орган, наприклад, мінкульт не може сам повністю покрити цей фронт робіт. Це нас повертає знову до пункту про синергію”.
5. Проактивність
“П’ята дуже важлива засада — це проактивність. Ми маємо не тільки знати наперед, у відповідь на які наші рішення, події, кроки нам варто очікувати інформаційних атак. Ми маємо, насамперед, самі для себе, як держава, в широкому сенсі, обрати історії, які ми хочемо розповісти про себе, які ми хочемо нагадати самим собі.
Умовно кажучи, ми маємо не доводити, що ми не верблюд, коли нас у цьому звинуватили, а самим розповідати хто миє”, — наголосила експертка.
Читайте також: Позитивні наративи про Україну є ефективною відповіддю на російську дезінформацію – експертки
