Позитивні наративи про Україну є ефективною відповіддю на російську дезінформацію. Про це сказали експертки під час обговорення в рамках проекту #UkraineExplained в прес-центрі Українського кризового медіа-центру. Захід було присвячено обговоренню викликів та можливостей, що стоять перед українською владою та громадянським суспільством щодо побудови правдивої, заснованої на фактах позитивної комунікації про Україну. На думку спікерів, така комунікація укріплює імунітет суспільства до дезінформації, побудованої на міфах та негативних наративах.
«Наша мета – протидіяти російській дезінформації позитивними наративами. Але ми маємо цікавитися яка мета у потенційного споживача такої інформації. Матеріали, які містять позитивну інформацію про Україну, мають приносити практичну користь, апелювали до почуття соціальної солідарності. Ми маємо знаходити спосіб зачаровувати аудиторію, щоб вона хотіла дізнатися більше про Україну», – зазначила Аля Шандра, головна редакторка Euromaidan Press.
Учасниці заходу підкреслили, що особливості побудови та просування позитивних наративів про Україну полягають в тому, що це робиться в контексті україно-російської війни. В такому разі, постає питання як подавати правдиву негативну інформацію про події в Україні.
«Ми не маємо закривати очі на негативні речі, які мають стосунок до України, але ми заходимо до проблемних тем з іншої сторони. Наприклад, говоримо про війну в Україні через призму успішних ветеранських ініціатив. При цьому важливо апелювати до власних історій, які можуть зрезонувати для інших», – пояснила Ірина Матвіїшин, координаторка проєктів “Інтерньюз-Україна” авторка проєктів відеосторітелінгу Stories from Ukraine та Цінності через історії – від Інтерньюз-Україна та UkraineWorld.
Експертки підкреслили, що просування позитивних наративів про Україну – це комплексна і важка робота, яка буде тривати довго, або навіть завжди. Вона вимагає як вертикальної, так і горизонтальної взаємодії усіх стейкхолдерів.
«Просвітництво має стати пріоритетом нашої спільної роботи. Позитивна наративізація, яка будується на просвітництві та медіа-грамотності – має позитивний ефект. Вона допомагає відрізнити правду від кривди і максимально об’єктивно уявити собі картину світу», – сказала Алла Раднюк, проєктна координаторка StopFake Stopfake.
«Позитивна наративізація має базуватися на фактах, вона потребує синергії держави і громадянського суспільства, системності, знання цільової аудиторії і проактивності», – додала Олександра Цехановська, голова Групи з аналізу гібридних загроз УКМЦ.
Учасниці заходу розповіли, що найефективнішими темами, які можуть просуватися закордон як такі, що будуть формувати позитивні враження про Україну – це мистецтво, культура, музика і література. Для внутрішнього споживача знайдуть відгук історії успіху українців, особливо в регіонах.
