Покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу через впровадження у цій сфері європейських стандартів – одне із пріоритетних завдань для України. Від цього виграють не лише самі приватні підприємці, але й економіка у цілому. На цьому наголосили європейські та українські експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Ситуація з МСБ в Україні гірша, ніж у будь-якій іншій країні ЄС чи країнах на шляху до євроінтеграції. І її треба змінювати на краще в усіх аспектах – починаючи від доступу до землі, фінансування, до ринку. […] Нам треба працювати разом, щоб це зробити», – зазначив Гюнтер Фехлінгер, президент ініціативи «Європейці за податкову реформу» (ETR). «Бізнес мав би бути серед локомотивів реформ. Із малим та середнім бізнесом необхідно працювати, це важливий інструмент для розвитку бізнесу в країні загалом. […] Це дуже активна складова ринкової економіки», – додав Гарі Реуше, професор бізнес-школи Mіжнародного інституту менеджменту.
Валентина Легка, виконавчий директор Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, звернула увагу на те, що у Європі більшість підприємств – саме МСБ. Зокрема, 75% – це мікропідприємства, малі та середні компанії – 22%.
Необхідний пакет реформ
На сьогодні ключовими проблемами є доступ до землі, велика частка тіньового ринку праці, перешкоди для мобільності через недостатньо розвинену інфраструктуру, адміністративний тиск та корупційні практики. На думку Гюнтера Фехлінгера, треба скасувати мораторій на продаж землі і створити прозорий кадастр. Крім цього, важливо прийняти закон про конкуренцію, унеможливити державні субсидії для приватного сектору і перехресне субсидіювання. «Підтримувати потрібно лише малий та середній бізнес у регіонах», – наголосив він. Необхідно також реформувати систему оподаткування МСБ та змінити вимоги до фінансової звітності, виводити з тіні відносини на ринку праці, максимально зменшити готівкові операції, щоб знизити корупційні ризики, поширювати корпоративне управління. Додатковими факторами розвитку стануть також децентралізація і розвиток регіонів.
Гюнтер Фехлінгер зауважив також, що євроінтеграційні перспективи України значною мірою залежать від того, чи зможе вона адаптувати законодавство у цій сфері до європейських стандартів. Він нагадав, що на останньому саміті окремо наголосили про необхідність сприяти розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Для того, щоб цей процес був успішним, корисною буде співпраця з іншими країнами, які також розглядають можливість інтеграції у ЄС.
Реформа системи оподаткування
Ще один важливий крок – змінити систему оподаткування, зауважив Олександр Шемяткін, представник «КМ Партнери», експерт з питань оподаткування. На його думку, доцільно замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Таким чином, кошти, які виводяться з бізнесу і з країни, будуть оподатковуватися, які залишаються – не оподатковуються. «З України щороку виводиться 11 мільярдів доларів. Це основне джерело наповнення бюджету, і це дозволить відпустити МБС і дати йому можливість зростати», – зауважив він. При цьому, перевірятися будуть лише операції, які виводять кошти із бізнесу. Це дозволить зменшити навантаження і витрати держави на податкову, а також кількість спорів із податковою.
Нові стандарти вимог до фінансової звітності
Один із необхідних кроків – перехід на європейські стандарти вимог щодо фінансової звітності підприємств. Це, зокрема, Директива 34, яка передбачає менший адміністративний тиск на підприємства, підвищує прозорість платежів і встановлює однакові вимоги до звітності, розповіла Валентина Легка. У ній, зокрема, чітко прописано, яку звітність виконавчі органи можуть вимагати від кожної групи підприємств. Додаткові вимоги встановлювати не дозволяється. «Ми дуже сподіваємося, що від декларацій ми нарешті перейдемо до практичних кроків і наші законодавці імплементують її в Україні. Сьогодні вже є проект імплементації цієї Директиви у наше законодавство – це зміни і доповнення до закону про фінансовий облік і фінансову звітність і новий проект закону про аудит», – зазначила вона.
Державно-приватне партнерство
Розвитку малого та середнього бізнесу сприятиме також поширення практики державно-приватного партнерства. Ці проекти будуть найбільш вигідними для таких сфер як тепло- і водопостачання, управління відходами, енергетика та інфраструктурні проекти, охорона здоров’я, а також об’єкти культурної спадщини, розповіла Юлія Гуреєва, експерт з публічно-приватного партнерства.
Держава отримає переваги у вигляді нових робочих місць, більш ефективного управління більш кваліфікованими менеджерами, відтак вивільнення зекономлених фінансових ресурсів. Бізнес, у свою чергу, отримує доступ до нової сфери діяльності, можливість заробити і, при цьому, можливість участі у міжнародних програмах фінансування. «Наприклад, від приватного партнера може вимагатися 30%, а решта покривається з рахунок фінансової установи», – зазначила вона. Юлія Гуреєва додала, що Мінінфраструктури вже ініціює перші такі проекти із будівництва концесійних доріг та модернізації портів.
Такі проекти можливі навіть в оборонній сфері, зазначив Володимир Нікітченко, начальник управління проектної діяльності «Укроборонпрому». Він розповів, що із 40 тисяч найменувань різних комплектуючих, які раніше закуповували у РФ, майже 38 тисячам вже знайшли альтернативу в Україні. «Переважна більшість цих підприємств – це якраз МСБ», – зазначив він.
Програми підтримки МСБ та освітні програми
Гарі Реуше звернув увагу на необхідність створювати програми підтримки малого та середнього бізнесу, які б зменшили ризики для нових підприємств і збільшили їхні шанси втриматися і закріпитися на ринку. Бажано також створювати спеціалізовані університетські програми для бажаючих стати підприємцями. «В Україні зв’язок між бізнесом і академічною спільнотою не настільки розвинений, як хотілося б, цю ситуацію необхідно покращити», – зазначив він. Таку програму MBA наступного року запустять у МІМ. Важливо також подбати про вивчення англійської мови – це розширить можливості співпраці із партнерами з інших країн.
Доступ до якісних послуг консультантів та аудиторів
Важливим каталізатором переходу до гри за новими правилами буде доступність якісних послуг консультантів із управління, бухгалтерів та аудиторів, зазначили Валентина Легка та Олена Юзькова, віце-президент Міжнародної Асоціації консультантів з управління, президент Всеукраїнської Асоціації консультантів з управління. Для цього в Україні потрібно впроваджувати світові стандарти сертифікації фахівців. Вже є компанії, які входять до міжнародних професійних організацій і займаються підвищенням кваліфікації та впровадженням стандартів професійної етики. Наталія Базилевська, голова правління «ГРАВЕ Україна», зазначила, що вимоги до страхових компаній також бажано адаптувати до європейських стандартів, для того, щоб ці послуги стали більш доступними і вигідними для малого та середнього бізнесу.
