За 2016 рік кількість звернень на дитячу гарячу лінію «Ла Страда Україна» суттєво зросла. «Ми отримали 45 тисяч звернень. Це більше ніж у попередні роки», – розповіла Катерина Левченко, президент ГО «Ла Страда-Україна», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Для порівняння, у 2015 році за рік надійшло 38, 5 тисяч звернень. 86,7% звернень були інформаційними консультаціями, 10,3% – психологічними консультаціями, 3,3% – правовими консультаціями. Серед тих, хто звертався, кількість хлопців і дівчат приблизно однакова – 45% і 55% відповідно. 15% дзвінків надійшли від дорослих – батьків, вчителів та шкільних психологів. Найбільше дзвінків надійшли із Київської області. Цього року зросла кількість звернень із Луганської та Донецької області, у тому числі із тимчасово окупованих територій.
Кількість звернень зросла загалом у всіх категоріях, розповіла Альона Кривуляк, координатор Національних гарячих ліній ГО «Ла Страда-Україна». 28,6% дзвінків стосувалися психологічного здоров’я. 14,9% додзвонювачів питали про статеве життя і здоров’я, 8,6% просили поради щодо стосунків з однолітками. 6,2% повідомляли про різні види насильства. «Зазвичай йдеться не про якийсь один вид насильства, а поєднання декількох видів. Найбільше звернень надходить з приводу психологічного насильства, найменше – з приводу сексуального насильства. Але це не означає, що проблеми немає – це може бути пов’язано з тим, що проблема затабуйована», – розповіла Альона Кривуляк. За її словами, зросла кількість дзвінків про жорстоке поводження з дітьми на територіях, непідконтрольних Україні; дзвінків від дітей, які спостерігають насильство або є жертвами насильства у родинах демобілізованих військових і родинах ВПО. Дуже велика кількість дзвінків від батьків, переважно від матерів, які зазнають насильства з боку власних дітей-підлітків, зазвичай синів.
2,5% додзвонювачів просили поради у боротьбі із залежностями – палінням (переважно від дівчат), вживанням легких наркотиків, комп’ютерних ігор тощо. Тривожна тенденція, що серед дівчат, які намагаються кинути палити, деяким лише по 12-13 років, а почали палити вони у 9-10 років. Також є тенденція до зниження віку дітей, які скаржаться на суїцидальні думки – багатьом лише 10-12 років. Зазвичай причини – нерозділене кохання, цькування у школі, насильство у сім’ї.
Також надходили дзвінки щодо примусу до домашньої праці, примусу до жебракування (більшість останніх – з Києва), щодо примусу до вступу у шлюб неповнолітніх. Альона Кривуляк пояснила, що зазвичай це ситуації, коли неповнолітня дівчина завагітніла від свого партнера і їх обох активно заохочують розписатися, щоб уникнути суспільного осуду. Зросла кількість звернень від дітей, які втекли з дому через сварки у родині.
Близько 4% запитань стосувалися шкільного життя – скарг на непорозуміння із вчителями старшого віку, небажання носити форму. «Що приємно усвідомлювати, значно зросла кількість звернень від хлопчиків, які телефонують і розповідають плани про своє подальше майбутнє після закінчення школи», – зазначила Альона Кривуляк. Телефонують також психологи і вчителі. Наприкінці 2016–початку 2017 року відбувся різкий сплеск дзвінків із питаннями, як убезпечити дітей від впливу так званих «груп смерті». «Зазвичай це звернення від батьків або небайдужих друзів», – зазначила Альона Кривуляк.
Зросла кількість дзвінків щодо отримання виплат на дитину і щодо виплат аліментів. Від внутрішньо переміщених осіб надійшло багато скарг про проблеми з виїздом дитини на вільну територію, якщо свідоцтво про народження видане так званими «ЛНР-ДНР».
https://www.slideshare.net/UkraineCrisisMediaCenter/ss-72727931
Катерина Левченко нагадала, що гаряча лінія працює із 2013 року. На сьогодні це єдина національна дитяча гаряча лінія. Вона повністю відповідає світовим стандартам, зокрема, є безкоштовною та анонімною. Ольга Калашник, віце-президент ГО «Ла Страда-Україна», зазначила, що «гаряча лінія» є членом міжнародної асоціації дитячих телефонів довіри CHI, до якої входять телефони довіри із понад 140 країн світу. «Гаряча лінія» активно співпрацює і з державними структурами. Зокрема, до Консультативної ради входять фахівці із МОН, Мінсоцполітики, Національної поліції, представники омбудсмена, експерти, науковці та громадські діячі. Проект фінансує ЮНІСЕФ і ще декілька міжнародних донорів.