2 листопада 2016 набув сили антирейдерський закон. Як результат кількість рейдерських захоплень після цього зменшилася вдесятеро. Кількість реєстраційних дій, на які до Міністерства юстиції України поступили скарги – 60. У міністерства тепер має впливу на нотаріусів та державних реєстраторів через моніторинг та перевірки підозрілої діяльності. Разом з цим функції реєстрації бізнесу та нерухомості децентралізували, передавши їх на місцевий рівень. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповів Павло Мороз, заступник міністра юстиції України. Така реформа має позитивно вплинути на інвестиційну привабливість. «Іноземний інвестор вкладає кошти лише у ті країни, де є дієвий інститут захисту об’єкту інвестування, куди вкладаються кошти, і є гарантії, що ці об’єкти не будуть вкрадені, що держава дасть можливість вивести прибутки, отримані від цієї інвестиції. Інвестиційний клімат у нашій державі потребує перезавантаження. Головна сфера, яка стосується кожного інвестора – це впевненість у тому, що його інвестиція буде захищена», – зазначив Павло Мороз.
Сьогодні здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно може здійснювати широке коло осіб: акредитовані суб’єкти, нотаріуси, державні службовці адміністрацій. «Якщо раніше ми мали близько двох тисяч реєстраторів, контрольованих Мін’юстом, то сьогодні ми вже маємо 10 тисяч незалежних осіб, які здійснюють реєстраційні дії по всій Україні. Деякі все ще зловживають цим правом. Така діяльність має бути контрольована, а правопорушення присікатися на корні. […] Важливою новелою антирейдерського закону є введення кримінальної відповідальності, яка передбачає до 10 років позбавлення волі. Це змушує тричі подумати», – вважає народний депутат Андрій Помазанов. «Законодавство передбачає невідворотність покарання. Міністерство буде робити все, щоб правопорушники були покарені. У нас є повноваження анулювати доступ до реєстру та передати відповідні відомості до правоохоронних органів», – наголосив Андрій Реун, заступник директора департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.
Володимир Марченко, президент Нотаріальної палати України, закликав не прирівнювати усіх нотаріусів до так званих «чорних нотаріусів», які порушують закон. Для подальшого просування реформи він пропонує передати невластиві державі функції Нотаріальній палаті, передати повноваження по затвердженню професійного кодексу етики нотаріуса з’їзду нотаріусів, а також включити представників палати до комісії по розгляду скарг у сфері реєстрації. «Сьогодні Нотаріальна палата України – єдиний орган, який захищає не тільки професійні інтереси нотаріусів, а і права громадян», – зазначив пан Марченко.
Більшість скарг на рейдерство, які сьогодні розглядає комісія, пов’язані зі справами ще до прийняття закону. Адже лише тільки внесення законопроекту спричинило не аби-яку активність серед рейдерів. «Антирейдерський закон працює. Ті скарги, які сьогодні перебувають у комісії не є новими, вони є відголосками того періоду до прийняття закону», – зазначила Олена Перцова, Pavlenko Legal Group. Серед негативних моментів вона відмітила те, що справи поки не доходять до суду, поліція не знає, як на них реагувати. Цьому також не сприяє нереформована правоохоронна система.
