Українські органічні продукти мають знайти свого внутрішнього споживача

Українські органічні продукти мають знайти свого внутрішнього споживача. Зараз 95% такої органічної сировини експортується. Саме з метою розвитку галузі створили «Український органічний кластер». Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомила директор Громадської спілки «Український органічний кластер» Тетяна Яблонська. Виробники з практично усієї України приїхали на установчу конференцію кластеру.

Участь у конференції взяли 56 учасників, більша частина – сертифіковані виробники. Це виробники зернових, олійних культур, молочної продукції, м’яса, яєць, овочів, фруктів, надавачі послуг у агросекторі. «Практично весь споживчий кошик українського громадянина наповнений органічними продуктами», – констатувала Тетяна Яблонська. Потрібно змінити думку людей про те, що органічне коштує дорого, і поширювати інформацію про користь таких продуктів.

Заходи у рамках конференції відбувалися за підтримки канадського проекту ПРОМІС – проекту канадських муніципалітетів, які реалізуються в Україні і активно підтримуються урядом Канади. «Свою діяльність проект поширює на 16 міст в Україні – у Вінницькій,  Запорізькій, Івано-Франківській та Полтавській областях. У кожній області ми працюємо у 4 містах», – розповів старший менеджер канадського проекту Валерій Кокоть. Під час роботи з представниками малого та середнього бізнесу виявили багато перспектив у галузі переробки сільськогосподарської продукції. «Є міста, які готові повністю працювати у органіці. […] На реалізацію проектів розвитку малого та середнього підприємництва у наших містах у нас передбачено по 100 тисяч канадських доларів для кожного з міст», – зазначив пан Валерій.

«Кластер ми бачимо як взаємодію влади, науки і бізнесу. Звичайно, драйвером органічного кластеру має бути бізнес», – зауважила Марія Махновець, проектний менеджер Громадської спілки «Український органічний кластер».

«Органічний ринок в Україні тільки починає розвиватися. Найактивніше – останні 5-6 років», – зазначила Тетяна Ситник, керівник спільноти «Насіннєва скарбниця». Галузь потребує розбудови інфраструктури. Існує багато фермерських господарств, які не знають, як вийти на ринок. Завдяки українському органічному кластеру малі та середні виробники будуть знати, до кого звернутися. Також фермери мають можливість звертатися до насіннєвих станцій, які зберігають традиції різних культур. Є можливості розвивати агротуризм.

Гієдріус Багушинкас, директор литовського кластеру Літмеа, зазначив: «Я бачу хороші перспективи українського кластеру розвиватися. […] Ідея проста – потрібно працювати цілеспрямовано». Є хороші напрацювання, і результат буде залежати від злагодженості дій команди. Уповноважені сторін – Громадської спілки «Український органічний кластер» та литовського кластеру Літмеа – Тетяна Яблонська та Гієдріус Багушинкас – підписали меморандум про співпрацю.