По 30 зафіксованих випадках сексизму у рекламі відкрили провадження Держпродспоживслужби. Це дані за півроку існування кампанії «Україна без сексизму». Всього до органів державної влади надіслали 360 звернень щодо дискримінації за гендерною ознакою у рекламі і ЗМІ. «У результаті – 17 сексистських реклам у Києві, Житомирі, Луцьку, Вінницькій області, Одеській області, Рівному, Маріуполі, Харкові та низки рекламних оголошень у мережі Інтернет визнані дискримінаційними та вилучені з обігу», – розповіла Юлія Макарова, координатора проектів Громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Кількість суб’єктів господарювання, які Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України оштрафувала за порушення питань гендерної рівності у першому кварталі 2018 року, зросла порівняно з минулим роком. «За 2017 рік служба 15 разів штрафувала суб’єкти господарювання за порушення питань гендерної рівності. Всього було 20-25 звернень, сума штрафів склала близько 40 тисяч гривень. За перший квартал цього року уже було 80 звернень. На даний момент уже видали 15 штрафів, на суму 37-38 тисяч гривень», – деталізував Олег Кобельков, начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України.
Подолання гендерних стереотипів, зокрема у інформаційному просторі, виокремили у окреме завдання у нещодавно затвердженій державній програмі з забезпечення рівних прав чоловіків і жінок. «Дискримінації в інформаційному просторі потрібно протидіяти, тому що там вона найбільш доступна. Цю проблему у першу чергу потрібно вирішувати на рівні законодавства, тому що зараз в Україні відсутня будь-яка адміністративна відповідальність фізичних і юридичних осіб за будь-які дискримінаційні дії, не лише за ознакою статі», – зазначила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
На базі Комітету з захисту прав людини створили робочу групу, яка напрацьовує відповідні зміни до законодавства. «Ми маємо посилити санкції і відповідальність рекламодавців та надати додаткові функції Держпродспоживслужбі. Я сподіваюсь, що скоро ми зможемо погодити ці зміни із усіма суб’єктами, у тому числі із потужними власниками зовнішніх носіїв реклами, Держпродспоживслужбою, громадянським суспільством, профільними депутатами, Офісом Урядової уповноваженої з гендерних питань», – зазначила Ірина Суслова, народний депутат України, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації.
Важливим елементом протидії дискримінації також має стати просвітницька діяльність, у тому числі з боку ЗМІ. «Саме з інформації починається виховання. І ЗМІ має транслювати повагу один до одного, при чому на будь-якому рівні. І гендерна рівність – це основа поваги один до одного», – наголосила Катерина Флекман, співзасновниця Інформаційного агентства «Журналіст».
«Важливо, щоб ЗМІ також транслювали успішні жіночі приклади, як приклад того, що не тільки представники чоловічої статі можуть бути успішними бізнесменами, політиками і бути представленими у різноманітних сферах життя», – додала Олександра Голуб, голова Громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних».
Близько 1000 прикладів жіночих історії успіху вдалось зібрати у рамках проекту Fearless. «Історій дуже багато – ми їх збираємо з вересня минулого року. І питання до медіа – чому не транслюєть живі приклади жінок, які готові ділитися своїм досвідом. Шукайте – навколо вас безліч унікальних історій жінок», – наголосила Даша Дерська, спеціалістка з комунікацій, представниця проекту Fearless.
