Мінрегіонбуд, Державне агентство з питань електронного врядування та Мінінфраструктури – лідери за впровадженням антикорупційних заходів. Такі підсумки моніторингу впровадження антикорупційних заходів, що здійснюються у рамках урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції». Проект охоплює 15 міністерств та 4 центральних органи виконавчої влади і передбачає 83 заходи. Серед них, 17 – з високим коефіцієнтом важливості, 53 – із середнім, 13 – з низьким. Моніторинг здійснювали на основі планів виконання кожного з них – за етапами, термінами та обсягом виконання передбачених завдань.
«Ми маємо чіткі, вимірювані у цифрах відсотки, наскільки орган влади виконав той чи інший захід […] 17 важливих заходів – це, фактично, окремі реформи. Один із таких заходів, виконаний на 100% – це електронний реєстр відшкодування ПДВ, захід Мінфіну. Також серед цих заходів – конкурс на керівників МОЗ, розроблення концепції публічного управління в галузі будівництва, переведення гуманітарної допомоги в електронну форму», – розповіла Оксана Величко, координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», під час презентації звіту в Українському кризовому медіа-центрі.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України впроваджує 4 антикорупційних заходи. Серед них – створення «червоного списку» відхилень від державних будівельних норм та впровадження більш публічної процедури для відхилень, які допускаються до розгляду. У 2017 переглянули 13 ДБН, на 2018 рік запланували переглянути 16. «10 із них ми вже переглянули і затвердили, залишилося ще 6. Серед них – доступність будівель для мало мобільних груп населення», – зазначила Ольга Гуріна, завідувач сектору оцінки та усунення корупційних ризиків Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Другий антикорупційний захід Мінрегіонбуду у рамках ініціативи – розробка концепції публічного управління у сфері будівництва. «Це серйозний документ із досить революційними рішеннями, тому що у майбутньому він має стати проектом нашого містобудівного кодексу. Експерти хочуть брати у цьому участь, щоб усунути чимало наболілих проблем у сфері будівництва», – зазначив Михайло Серебряков, менеджер проектів урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції».
Третій важливий захід Мінрегіонбуду – забезпечення відкритості та прозорості під час відбору інвестиційних проектів та програм що реалізуються за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, додала Ольга Гуріна.
Серед антикорупційних заходів, які впровадило Міністерство охорони здоров’я – перехід до конкурсної процедури призначення головних лікарів у заклади державної і комунальної форми власності, яка передбачає участь громадськості у конкурсних комісіях. «Те що можна було зробити на цьому етапі з боку держави, ми зробили […]. Але для того, щоб бачити реальний вплив і досягати результатів, тут необхідна підтримка громадських організацій і кожного свідомого громадянина», – зазначила Світлана Мусіяка, завідувач сектору оцінки та усунення корупційних ризиків МОЗ України. Це також запровадження електронного реєстру листків непрацездатності. Робота над цим проектом ще триває.
Серед антикорупційних заходів Міністерства освіти і науки – створення регламенту депозитарію академічних текстів, який має сприяти підвищенню академічної доброчесності. Передбачається створити єдине сховище дисертацій, статей та інших академічних текстів, із механізмом для виявлення плагіату у роботах. У Міністерстві соціальної політики України працюють над електронізацією усіх процесів, пов’язаних із послугами для внутрішньо-переміщених осіб.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України – на четвертому місці у рейтингу. Водночас, наголосила Оксана Величко, важливо, щоб Міністерство відмовилося від озвученого наміру скоротити сектор із запобігання корупції.
Також експерти ініціативи закликали усі відповідальні гілки влади якнайшвидше скасувати діючу «схему» посередництва приватних електронних майданчиків для внесення даних про оцінку майна до державної бази даних. «Ці майданчики не виконують жодної функції, вони просто стоять між оцінювачами і державною базою з оцінки майна. За кожен намір оцінювача зайти до державної бази вони беруть плату 510-570 гривень. Ці майданчики, приватні структури, ні за що заробляють 1 мільйон гривень в день», – пояснила Оксана Величко (Детальніше про проблематику читайте тут.). Михайло Серебряков додав, що вже готовий законопроект, необхідний для скасування цього механізму. Найближчим часом він буде зареєстрований у Верховній Раді.
