У 2020 році медичні заклади усіх рівнів перейдуть на модель фінансування Національної служби здоров’я згідно з Законом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Програма медичних гарантій охоплює 6 напрямків: первинна допомога, спеціалізована амбулаторна допомога, спеціалізована стаціонарна допомога, екстрена допомога, паліативна допомога та реабілітація. «З 2020 року лікарні почнуть надавати ці послуги за моделлю «гроші йдуть за пацієнтом». Замість медичної субвенції на утримання лікарень – оплачуватимуться надані послуги за договорами з Національною службою здоров’я. Для спеціалізованої допомоги це не станеться так швидко, як на первинній ланці, але ми оцінюємо, що за 2, максимум 3 роки спеціалізований сектор також повністю перейде на нову модель», – розповів Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Екстрена допомога входить у програму медичних гарантій і повністю безкоштовна для пацієнта.
Щоб отримати безкоштовно послуги планового лікування – всі, які не потребують негайної допомоги, необхідне буде направлення від сімейного лікаря, терапевта, педіатра чи вузькопрофільного лікаря. «Пацієнт зможе обрати лікарню і спеціаліста, у якого хоче отримати послуги. Для цього потрібно подивитися, чи є у закладу договір з Національною службою здоров’я, і який перелік послуг покривається Нацслужбою здоров’я», – деталізував Павло Ковтонюк. Буде можливість попереднього запису онлайн на певний час, як це працює на первинній ланці.
У разі проблем з якістю обслуговування чи вимогами доплати, потрібно звертатися на гарячу лінію Національної служби здоров’я.
«Усі ліки, які необхідні в лікарні для тієї послуги, яка оплачується національною службою здоров’я, і надаються згідно з Національним переліком лікарських засобів – входять в оплату послуги і обов’язково повинні бути надані», – зазначив Павло Ковтонюк.
Деякі послуги, які не входять у програму медичних гарантій потрібно буде оплатити. Повний список таких послуг невдовзі опублікує Національна служба здоров’я. Також платним стане обслуговування у випадку, якщо пацієнт звертається без направлення.
Щоб система успішно запрацювала, новий уряд повинен бути затвердити низку документів, підготовлених МОЗ і Національною службою здоров’я, а новий парламент – прийняти державний бюджет, у якому передбачене достатнє фінансування. Цей проект вже підготували МОЗ та Міністерство фінансів.
Медичні заклади, зі свого боку, повинні завершити реорганізацію у комунальні некомерційні підприємства та укласти договір з Національною службою здоров’я, а також – комп’ютеризувати свої кабінети.
Важливо, щоб медична реформа продовжилася далі, попри зміну влади, зазначає Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України.
«Є нарікання на те, що «реформа не працює, тому що у лікарнях нічого не змінилося». Але зміни поки що відбувалися лише на первинній ланці, і ми також чекаємо, щоб продовжити трансформацію на інших рівнях. Часом зміни є складними і некомфортними, але вони мають відбутися. Якщо ми не будемо відкидати все, що відбулося за останні роки, а продовжимо втілювати важливі політики, які були прийняті – як це роблять у цивілізованих країнах – думаю, за кілька років ми зможемо побачити, що наша система також працює, як у Європі», – зазначила Уляна Супрун.
Особливо важливо зберегти незалежну Національну службу здоров’я, наголошує Павло Ковтонюк. «Нам вдалося відділити фінансування медичних послуг від політиків. Зараз Нацслужба оплачує медичним закладам послуги напряму, в автоматичному режимі онлайн. Між грішми і медзакладами немає жодного чиновника, який своїм рішенням перерозподіляє ці гроші», – зазначив Павло Ковтонюк. По-друге, потрібно зберегти і розвивати електронну систему охорони здоров’я, тому що це забезпечить максимальну прозорість.
Уляна Супрун нагадала про підсумки змін за попередні роки.
За її словами, заробітні плати, які працюють на первинній ланці, після реформи зросли в 2-4 рази, підвищилася заробітна плата медсестер. 70% українців задоволені своїми сімейними лікарями.
97% закладів первинної ланки обладнані комп’ютерами – порівняно з 3% на початку 2018 року. У реєстрі електронної системи охорони здоров’я “E-Health” є вже 28 мільйонів пацієнтів та більше 24 тисяч лікарів. «На сайті Національної служби здоров’я можна прослідкувати вже зараз, скільки коштів йдуть до вашого центру первинної допомоги завдяки деклараціям, підписаним вашим лікарем зі своїми пацієнтами, скільки і де виписано рецептів, на які нозології, який вік пацієнтів, у яких аптеках видають ліки. Відкритість даних допоможе боротися з корупцією, яка була в системі», – зазначила Уляна Супрун.
Програмою «Доступні ліки» за два роки скористалися більше 8 мільйонів українців. З 1 квітня, коли відбувся перехід на електронні рецепти, ними скористалися більше 1 мільйона пацієнтів. Більшості з них – 65 і більше років.
Закупівля ліків через міжнародні організації дозволила закупити на 40% більше ліків завдяки економії коштів – через те, що на ті самі ліки ціни були нижчими. Надалі закупівлями займатиметься новостворена агенція «Медичні закупівлі України». Лікарні у пілотних регіонах можуть купувати ліки на допорогові суми (до 200 тисяч гривень) через електронні каталоги, сформовані «Медичними закупівлями України» спільно з системою публічних закупівель «ПРОЗОРРО».
У регіонах, де вже функціонує 41 кардіоцентр, відкритий в рамках урядової програми співфінансування з регіонами, смертність від інфарктів знизилася на 20%. Загалом центрів має бути 73.
Охоплення вакцинацією з 2016 до 2018 року зросло, для деяких захворювань – більш ніж удвічі (кашлюк-дифтерія-правець – з 21 до 67%, гепатит В – з 29 до 65%, кір-паротит-краснуха – з 44 до 91%).
У 5 пілотних регіонах і Києві відпрацьовують нову модель екстреної медичної допомоги. По всій території України вона має запрацювати через 3 роки. «Є фінансування, щоб усі регіони до кінця року закупили і впровадили нову диспетчерську систему, яка працюватиме на електронній, GPS-базованій системі. Гроші вже виділені регіонам, проводяться тендери», – зазначила Уляна Супрун. Створена база даних «Централь 103», де міститься інформація про усі виклики. Передбачається навчання нових фахівців-парамедиків та водіїв як екстрених медичних техніків, підвищення заробітних плат для усіх. Запроваджуються нові протоколи надання екстреної медичної допомоги.
На розгляд майбутнього Кабінету міністрів внесуть закон про професійне ліцензування лікарів. «Для лікарів це забезпечить захист від тиску головного лікаря, для пацієнтів – у разі проблем, подавати скарги до ліцензійної ради, що може призвести до штрафів чи позбавлення ліцензії; для держави – чітко знати, скільки лікарів є і де вони працюють, яких фахівців бракує», – зазначила Уляна Супрун.
