Експерти країн Східного Партнерства презентували огляд тенденцій, які у найближчі 10 років визначатимуть розвиток цих країн. Дослідження охоплює тренди у 5 сферах: перша – політика і безпека, друга – демографія і суспільство, третя – економіка та технології, четверта – інформація та цифрові технології, п’ята – екологія та довкілля. Аналітичну записку розробили у рамках проекту «Сценарії розвитку Східного Партнерства до 2030 року», що спільно виконується Фундацією «Рес.Публіка», журналом «Вишеград Інсайт» та Німецьким Фондом Маршалла у партнерстві з Радою зовнішньої політики «Українська призма».
«Ми ініціювали дискусію у публічному просторі та у владних структурах з метою розпочати відверто говорити про майбутнє – не в рожевих тонах, а розглядаючи усі потенційно можливі сценарії. … Ми намагаємося проаналізувати світові тенденції, які проявилися і в країнах Східного Партнерства. Після завершення цього обговорення, ми розглянемо імовірні сценарії та за підсумками ініціюємо обговорення – як ми маємо діяти, щоб запобігти найбільш негативним сценаріям», – розповів Войчех Пшибильський, головний редактор журналу «Вишеград Інсайт» (Варшава, Польща), на презентації в Українському кризовому медіа-центрі.
Експерти проводять зустрічі та обмін думками з ключовими стейкхолдерами у державах Східного Партнерства. Рекомендації будуть представлені також керівництву Єврокомісії, керівникам Міністерств закордонних прав країн ЄС та Східного партнерства для врахування у формуванні політики щодо регіону.
Політика і безпека
У політичній сфері «статус-кво» в країнах Східного Партнерства, скоріш за все, не збережеться надовго. Як і в усьому світі, продовжується і посилюється політична активність та нестабільність; спостерігається тяжіння до вирішення насамперед внутрішніх проблем, а не розвитку регіональної співпраці.
Вплив Російської Федерації у регіоні зберігається та посилюється. «Попри те, що Росія – занепадаючий глобальний гравець, на що вказують низка факторів, вона виявилася значно більш стійкою, ніж очікувалося, попри цей занепад (або у зв’язку з ним) у країнах Східного Партнерства та значною мірою й інших країнах регіону. Ми можемо бачити явний вплив Росії на Західних Балканах та у країнах Центральної Європи, а також операції на Заході», – зазначив Войчех Пшибильський, головний редактор журналу «Вишеград Інсайт».
Імовірно, буде змінюватися характер політики ЄС щодо країн Східного Партнерства, з більшим акцентом на технічну співпрацю у різних сферах. Тому кожна з країн має визначити для себе власний порядок денний і перспективи розвитку, як використовувати рамку Східного Партнертсва та розбудовувати свою безпеку і економіку, зазначає Войчех Пшибильський.
Суспільство
Один з ключових трендів – в усіх країнах Східного Партнерства, окрім Азербайджану, спостерігається скорочення населення внаслідок міграції. Зростає нерівність за статками та можливостями між селом і містом, між соціальними класами залежно від сфери зайнятості. Посилюється роль жінок у бізнесі та суспільно-політичному житті.
Економіка
Європейський Союз продовжить відігравати вагому роль у житті регіону. Країни, які підписали Угоду про асоціацію, вже отримали переваги й переорієнтовуються на європейський ринок, і цей тренд у найближчому майбутньому зберігатиметься.
У країнах Східного Партнерства активно розвиваються інформаційно-комунікаційні технології. Подальший розвиток цього сектору і економіки в цілому може залежати від того, наскільки інтенсивним буде «відтік мізків» за кордон.
«Певні преференції для країн Східного Партнерства від ЄС дають шанси на те, що вони стануть «буфером» і пом’якшать наслідки у разі економічної кризи. Але немає певності, що цей «буфер» достатній у разі глобальної економічної рецесії», – зазначив Сергій Герасимчук, заступник голови правління Ради зовнішньої політики «Українська Призма».
Інформація та цифрові технології
Уряди країн намагаються впроваджувати цифрові технології. Проте на низовому рівні є проблема інформаційної неосвіченості значної частини населення. В інформаційній сфері особливо помітний вплив Російської Федерації. «Деякі держави мають більше можливостей щоб цьому протистояти, зокрема, Україна і Грузія, які вже зіштовхувалися з інформаційними атаками. Інші мають меншу стійкість. Необхідний обмін досвідом про те, як протидіяти впливу РФ, і поки що його у регіоні бракує», – зазначив Сергій Герасимчук.
Енергетика і довкілля
Необхідно буде враховувати у своїй політиці кроки, які пріоритетні в енергетичному порядку денному ЄС. Це заходи енергоекономії та енергоефективності, розвиток зеленої енергетики. Продовжать набирати вагу екоголічні питання, особливо серед молодших поколінь.
Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», зауважив, що 6 країн Східного Партнерства суттєво відрізняються між собою, тому важко говорити про спільні тренди для усіх них. Для прикладу, у двох країнах, Білорусії та Азербайджані, жодного разу не відбулося зміни влади. Дуже відрізняються тенденції в інформаційному просторі кожної окремої країни.
Стійкість демократії у тих країнах, де зараз відбувається демократична зміна влади, залежатиме від того, чи вдасться їм створити сильні і стабільні інституції, які забезпечать верховенство права. Подальший розвиток ситуації суттєво залежить від того, яку політику щодо цих країн обере Європейський Союз.
«ЄС мав би розглядати країни, які обрали шлях інтеграції з ЄС, як частину «ширшої Європи». Якщо так – необхідно розпочинати глибшу економічну інтеграцію з цими країнами, реагувати на без пекові виклики – загрозу з боку РФ не лише для цих країн, а й Європи в цілому, а також підтримувати демократичний розвиток у цих країнах. Хоча ключове тут – бажання самих громадян цих країн мати демократію і верховенство права», – зазначив Дмитро Шульга.