Розвиток промисловості та її модернізація мають стати пріоритетним завданням для українського уряду на найближчі роки. Потрібно закріплювати цю мету у відповідній стратегії, визначити окремий координаційний орган для імплементації політики. Щоб стимулювати розвиток промисловості, держава має створити розгалужену модель інституційної та фінансової підтримки для бізнесу, зокрема – Фонд розвитку промисловості, за прикладом європейських країн. Також необхідно забезпечити інвесторам можливість отримувати місцеві і державні гарантії. Про це заявили представники бізнесу на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, підбиваючи Українських індустріальних днів.
«На жаль ми дуже гальмуємо, порівняно з іншими країнами – ми знаходимося наприкінці п’ятого десятку за рівнем впровадження передових технологій у виробництві. Цю ситуацію потрібно виправляти. Ми повинні забезпечити синергію інноваційної і промислової політики, розвиток інфраструктури», – зазначила Людмила Мусіна, координаторка співробітництва з Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) в Україні.
У жовтні 2019 року темпи розвитку української промисловості скоротилися на 5%, порівняно з жовтнем 2018 року, у листопаді – на 7,5%, нагадав Віталій Гордина, заступник директора Департаменту взаємодії з бізнесом, Регіональною ТПП та органами державної влади Торгово-промислової палати України.
Для швидкого зростання української економіки, потрібно підвищувати частку обробної промисловості, яка виготовлятиме продукти з високою доданою вартістю, зауважив Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова комітету з промислової модернізації при Торгово-промисловій палаті України. Він зазначив, що за 9 місяців 2019 року промисловість у структурі ВВП склала лише 10,9%. У Польщі це – 17%, у Словаччині – близько 20%. Також потрібно підвищувати продуктивність праці – в Україні вона майже у 4 рази нижча, ніж у її західних сусідів.
«Економічний успіх країни неможливий без успіху промисловості, і ті, хто це розуміють, застосовують інструментарій підтримки промисловості – для створення нових підприємств і модернізації діючих. В Україні такого інструментарію немає. Якщо ми не будемо його створювати – розвитку промисловості не буде», – наголошує Володимир Власюк.
Доцільно створити фермерський аграрно-індустріальний фонд – щоб вироблена в Україні індустріальна продукція споживалася українськими фермерами, що буде одночасно робити їх технологічнішими і більш конкурентоздатними та створить ринок для промисловості. Також – експортно-кредитне агентство, індустріальні парки, інноваційний фонд.
Закон про індустріальні парки в Україні вже є, на папері їх – близько 40. Проте реально діючі з них – близько 5, а сумарно кількість резидентів усіх українських парків не перевищує кількість резидентів найменшого індустріального парку Туреччини, каже Ігор Гужва, голова правління Центру розвитку ринкової економіки. Для порівння, у Туреччині індустріальних парків – 350, у Південній Кореї – близько 1200.
«Нам не вистачає ефективної державної політики. Якщо ми хочемо залучати до наших парків резидентів – умови мають бути кращими, ніж у наших сусідів. Для цього в індустріальних парках повинна бути вже готова інфраструктура, держава має пропонувати резидентам податкові пільги… Нам потрібно створити спеціальне агентство індустріальних парків, як, наприклад, у Туреччині», – зазначив Ігор Гужва.
Державна політика розвитку промисловості має акцентувати на розвитку промисловості у регіонах. Органи місцевого самоврядування, зі свого боку, вже впроваджують ініціативи для економічного розвитку на своїх територіях, каже Діна Серебрянська, експерт з місцевого економічного розвитку «Асоціації міст України». За результатами нещодавнього опитування «Асоціації міст України» серед 216 об’єднаних територіальних громад, 68% розробляють стратегічні плани розвитку з компонентом розвитку малого та середнього бізнесу. 48% зазначили, що у стратегію включено розвиток промисловості. Лише близько 10% відповіли, що не розробляють таку стратегію. 102 громади надали інформацію про свої інвестиційні пропозиції.
«Є загальне розуміння того, що без конкуренції, без надання якісних послуг населенню, без створення комфортних умов для інвесторів неможливо досягти фінансової стабільності та більшої незалежності від державного бюджету», – зазначає Діна Серебрянська.
Україна нещодавно ухвалила останній закон, необхідний для виходу на фінішну пряму з отриманням «промислового безвізу» з ЄС – угоди про взаємне визнання сертифікатів відповідності для промислової продукції. Вже найближчим часом розпочнуться переговори щодо укладення угоди, і важливо, щоб українські промисловці також долучилися до цього процесу, додав Денис Базілевич, співкоординатор «Industry 4 Ukraine».
