Будівництво міжнародного річкового шляху Гданськ-Херсон Е40 загрожує унікальній екосистемі Полісся, його туристичному потенціалу, запасам питної води». Про це сказали експерти під час прес-конференції в прес-центрі Українського кризового медіа-центру.
Ідея проекту «Відновлення магістрального водного шляху E40 на ділянці Дніпро-Вісла: від стратегії до планування» – прокласти річковий шлях між Гданськом і Херсоном та з’єднати Балтійське море з Чорним. Техніко-економічне обґрунтування проєкту (ТЕО) було розроблене консорціумом під керівництвом Гданського морського інституту у 2015 році. За словами спікерів, попри те, що на підготовку його ТЕО було витрачено близько мільйона євро, воно зазнало нищівної критики громадськості через вкрай низьку якість. Принциповий недолік ТЕО – економічні прорахунки, оскільки аналіз не включає усіх витрат на будівництво та експлуатацію шляху Е40 і зовсім ігнорує витрати на компенсацію негативних впливів його на довкілля та соціальну сферу. Крім того, переваги у вигляді скорочення транспортних витрат перевізників створюються в основному для приватних осіб, а більша частина інвестиційних витрат будуть покладені на суспільство в цілому трьох країн: Білорусі, Польщі, України. Вартість проєкту оцінена у 12 мільярдів євро. Водночас були суттєво недооцінені вартість робіт на білоруській та українській ділянках шляху та шкода, яка буде завдана довкіллю на величезній території (протяжність шляху близько 2000 км).
«На жаль, урядові структури не завжди «поспішають» порадитись з громадськістю, коли ухвалюються стратегічні рішення розвитку країни. Прикладом такої практики є якраз історія розвитку проєкту річкового шляху Е40. Проєкт не пройшов процедури стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля (ОВД), не схвалений на експертному рівні в Україні, проте Мінінфраструктури на міжнародному рівні заявляє, що Україна має намір впроваджувати Проєкт Е40», – наголосив експерт з питань зміни клімату НЕЦУ Георгій Веремійчик.
Учасники брифінгу звернули увагу слухачів на такі головні загрози будівництва і впровадження проєкту Е40:
- Е40 – вплине на життя близько 28,7 млн. людей, які мешкають на площі близько 393 тис. км2.
- У Польщі та Білорусі під затоплення потраплять загалом близько 1900 км2, які переважно лежать у долинах річок Вісла та Прип’ять. Це понад подвійна площа, яку займає м. Київ.
- Варто пам’ятати приклад Дніпра, адже дніпровськими водосховищами затоплено близько 7 тис. км2 цінних земель – затоплено площу, яка дорівнює половині площі країни Чорногорія. Річка Дніпро втратила статус річки, та перетворена у систему штучних озер, які безперервно замулюються. Таких самих змін зазнає річка Прип’ять, у разі здійснення проєкту Е40.
- Найбільша загроза проєкту Е40 – це втрата безцінних запасів прісної води Прип’яті і менших річок Полісся загалом в умовах глобальної зміни клімату. Адже Україна потерпає від браку питної води.
- Русло Прип’яті після відгалуження каналу живлення Дніпро-Бузського каналу (Вижівський водозабір) суцільно заросло. На нього вже наступають навіть прибережні рослини. Все через брак води та різке зменшення течії.
- Мінприроди України застерігає, що потреба Дніпро-Бузького каналу у воді зросте у кілька разів у разі функціонування водного шляху Е40.
- Будівництво водного шляху Е40 призведе до суттєвого погіршення якості води у річці Прип’ять, а також призведе до непередбачуваних наслідків через зрушення радіоактивних осадів заплави Прип’яті.
- Прип’ять збираються поглибити, спрямити, обвалувати та загатити дамбами (6 – 7 дамб лише у Білорусі), щоб пропускати баржі вантажністю понад 100 тис. тон. І це на забруднених радіацією землях.
«Така потужна антропогенна трансформація Полісся знищить полісся як природний ареал життя багатьох цінних видів тварин і рослин. Впровадження проєкту Е40 знищить місця гніздування 75% світової популяції очеретянки прудкої, 15% світової популяції підорлика великого, 5% – кульона великого, 5% – грицика великого, 6% – баранця великого», – зазначила фахівець Українського товариства охорони птахів з управління природокористуванням Тетяна Кузьменко.
Учасники брифінгу застерігли, що туристичний потенціал Полісся буде остаточно втрачений. Відомо, що території, які мають статус природного ландшафту стають все більш цінними. У майбутньому вони стануть золотим фондом країни. Крім того вони є важливими для підтримання психічного здоров’я людини.
«Сільським туризмом називають відпочинок в сільській місцевості з розміщенням в сільських садибах. Цей вид туризму дуже популярний в Європі і активно розвивається в Україні. Найбільш перспективними для його розвитку вважаються регіони, найменш змінені урбанізацією та агропромисловістю, такі, де зберіглося якомога більше природних екосистем, де зберігся найбільш автентичний сільський побут та традиції. Такі умови склалися саме на Поліссі, і вони є унікальними не лише для України, а і для всієї Європи. І було б недалекоглядно втрачати можливості, які вони створюють», – сказав експерт з сільського та спортивного туризму Володимир Триліс.
Експерти додали, що будівництво Е40 призведе до зміни як якості довкілля, так і, внаслідок цього, до змін традиційних промислів, укладу життя, через що привабливість цього виду туризму згасне.
