Булінг, насильство, депресія та інші «дівчачі» теми. Правозахисниці розповіли, як створити безпечний простір для підлітків

В листопаді маємо багато свят: 16 листопада – День толерантності, 18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, 20 – Всесвітній день дитини. 25 листопада розпочинається Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства», що приурочена проблемі подолання насильства. Комусь ці дати невідомі. А хтось намагається змінити стереотипи та хибні уявлення про дітей та жінок.

Багато людей не задумуються, що в час пандемії збільшилась кількість випадків насильства, зокрема, сексуального. Аби запобігти сексуальному насильству, необхідна сексуальна освіта. Але більшість дорослих вважають, що сексу немає. Сексуальна освіта – це не лише про секс, але і про здоров’я, стосунки та гігієну, наголошує Світлана Тарабанова, координаторка дитячих проектів Жіночого консорціуму України, експертка з прав дитини.

За менторської підтримки Жіночого консорціуму України дівчата разом із іншими дітьми та молоддю  навчалися, та деякі вже самі стали тренерками на Літніх школах з прав дитини, вже 5 років працюють над різними проблемами, що пріоритетні для дітей, а також проводять дослідження та створюють звіти та рекомендації, зокрема останній документ – це Альтернативна доповідь до Комітету ООН про права дитини.

Султаніє Зейнідінова, школярка, випускниця Літньої школи з прав дитини під час брифінгу розказала про подвійні стандарти та стереотипи щодо дівчат. Перше місце, де дівчина стикається з стереотипом – школа. Спікерка навела приклад про те, що вчителі мають подвійні стандарти стосовно діяльності учнів – якщо ти хлопець, то дізнаєшся, як записатися на курс з автослюсарства, а якщо ти дівчина – тоді вчитель розсміється. Пропагується думка, що дівчина має бути слабкою та прикидатися дурною. Дівчата хочуть почувати себе вільними, одягатися так, як їм це подобається, не отримувати в свій адрес ганебні жарти.

Анна Савельєва, тренерка дитячих проектів «рівний-рівному» ЖКУ, випускниця міжнародної школи з прав дитини звернула свою увагу на проблему безпеки дівчат. Пані Анна зазначила, що одна із проблем, з якою стикаються дівчата, є відсутність безпеки в містах чи селах. Дівчата, аби захистити себе, мають ходити із перцевими балончиками. «У мене є подруги, які працюючи офіціантками, отримували небажані дотики від чоловіків-відвідувачів. Найстрашніше те, що вони не могли поскаржитися на це. Про такі випадки ніхто не говорить», – наводить приклад спікерка.

Фізичне насильство – ще один вид насильства, з яким часто стикаються діти в сім’ях, наголошує Султаніє Зейнідінова. Батьки б’ють дітей за пустощі або погані оцінки. Дорослі вважають, що після побиття дитина стає слухняною та вихованою. Але насправді дитина замикається в собі та починає всіх ненавидіти. Під час пандемії ситуація погіршилась, коли дитина залишається на одинці з батьками.

Про булінг розповіла Альбіна Житкевич, школярка, випускниця Літньої школи з прав дитини. Булінг найчастіше зустрічається в школі. В школі, якій навчається дівчина є Центр медіації, в який діти можуть звернутися із вирішенням проблеми булінгу.

Випускниця Літньої школи з прав дитини, школярка, Поліна Лапа розказала про стереотипи щодо хлопців та дівчат. Вони по-різному реагують на складні життєві ситуації. Існують стереотипи, що хлопці є більш закритими, ніж дівчата. Часто діти потребують допомоги спеціалістів, але консультації психологів є дорогі. Також спікерка розказала, що зараз розробляється чат-бот для протидії булінгу.

Варвара Меланія Волокита, тренерка дитячих проектів «рівний-рівному» ЖКУ, випускниця міжнародної школи з прав дитини звернула свою увагу на проблему психічного здоров’я. Частина людей вважають непотрібною професію психолога чи психологині, адже розповідати про особисті проблемі чужій людині є недоречними. Коли дитина стикається із знеціненням своїх проблем з боку батьків, то вона навряд чи буде потім розкриватися комусь. Якщо в дитини дійсно була депресія, вона може влаштувати самогубство або показове самогубство.

Також великий вплив на психологічний стан має пандемія. Сидіння вдома також вплинуло на дітей. Адже не у всіх є власна кімната і дитина не може побути на одинці з собою. Вони стають агресивними. Кожна 5 людина, яка перехворіла на корону, має депресію, безсоння, про що свідчать дані ВООЗ. Важливо аби батьки звертали свою увагу на дітей, особливо, на їхній психологічний стан.